Курсова робота
по предмету теорія організації
на тему В«ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ, ЙОГО ПРИЗНАЧЕННЯ І МЕТОДИ В»
Зміст
введення. 2
1. Поняття проектування організаційних систем .. 3
2. МЕТОДОЛОГІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ 7
2.1 Метод аналогій. 8
2.2 Експертний метод. 8
2.3 Метод структуризації цілей. 9
2.4 Метод організаційного моделювання. 10
3. Процес проектування організаційних систем .. 12
4. Оцінка методології та ефективності проектування організаційних систем .. 19
Висновок. 23
Бібліографія .. 24
введення
Науково обгрунтоване формування організаційних структур управління - актуальне завдання сучасного етапу адаптації господарюючих суб'єктів до ринкової економіки. В нових умовах необхідно широко використовувати принципи і методи проектування організації управління на основі системного підходу.
Без розвитку методів проектування структур управління утрудняються вдосконалення управління та підвищення ефективності виробництва в силу ряду причин: у нових умовах в цілому ряді випадків не можна оперувати старими організаційними формами, які не задовольняють вимогам ринкових відносин, створюють небезпеку деформації самих задач управління; до сфери господарського управління неможливо переносити закономірності управління технічними системами. Комплексний підхід до вдосконалення організаційного механізму багато в чому був підмінений впровадженням і використанням автоматизованих систем управління (АСУ) - роботою винятково важливою, але не єдиною у розвитку управління на всіх рівнях. Створення автоматизованих систем управління нерідко ведеться у відриві від поліпшення структури управління, недостатньо пов'язано з організаційними чинниками; створення структури повинне спиратися не тільки на досвід, аналогію, звичні схеми і, нарешті, інтуїцію, але і на наукові методи організаційного проектування; проектування найскладнішого механізму - механізму управління - повинно покладатися на фахівців, що володіють методологією формування організаційних систем.
Важливою особливістю сучасної науки є прагнення представити проблему формування та вдосконалення виробничих систем як наукову задачу організаційного проектування.
У найзагальнішому вигляді організаційне проектування можна визначити як процес впорядкування організаційно-структурних характеристик системи для досягнення або поліпшення їх ефективності, адаптивності та результативності.
Предметом організаційного проектування в низовій ланці народного господарства - на підприємстві, в установі - є система організації виробництва, праці та управління в організації в цілому, в її підрозділах або окремих видах діяльності.
Метою організаційного проектування в цих умовах стає розробка нових організаційних систем або пропозицій щодо зміни існуючих систем, а результатом - комплект технічної, організаційної та планово-економічної документації, необхідної для створення і здійснення на практиці організаційної, виробничої системи.
1. Поняття проектування організаційних систем
Набір моделей і робіт в організації ще не представляє з себе організації. Для того щоб відбувся перехід від проектування робіт і діяльності людей в організації до проектування або створення організації, необхідно певним чином з'єднати роботи (види діяльності) і працівників між собою. Це з'єднання повинно забезпечити взаємодію між роботами і між людьми, виконують ці роботи. Дане взаємодія має як статичний прояв, що знаходить вираз в структурі організації, так і динамічне, виражається в процесах, що відбуваються в організації і роблять її В«живою організмом В», здатним реагувати на зміни зовнішнього середовища. До таких процесам в організації відносяться комунікації, прийняття рішень, управління конфліктами, влада і вплив, керівництво і т. п. [1]
Існують різні точки зору щодо поняття В«проектування організаційних систем В». Організаційне проектування - це комплекс робіт по створенню підприємства (організації), формуванню структури менеджменту, забезпеченню його діяльності всім необхідним. Метою організаційного проектування є забезпечення високого рівня організованості діяльності організації. Для забезпечення високого рівня організованості будь-якої діяльності необхідно, щоб вона була спроектована, націлена, регламентована, нормована, забезпечена необхідними інструкціями, інформацією та ресурсами, здійснювалася за раціональної для даних умов технології.
Організаційне проектування застосовується на стадії створення нових організацій і розробки інвестиційних проектів, особливо пов'язаних з реструктуризацією підприємств, впровадженням нової техніки і технології, випуском нової продукції. У тому і іншому випадку може бути складений реальний документ: розділ бізнес-плану, організаційний проект як складова частина технічного проекту реконструкції та т. п. Як функція менеджменту організаційне проектування найчастіше застосовується в чинній організації з метою її вдосконалення. У цьому випадку проектування організаційних зв'язків, як правило, передує аналіз функціонування існуючої системи [2].
Мільнер Б.3. у своїй книзі В«Теорія організаційВ» дає наступне визначення: В«Організаційне проектування як функція організації складається в розробці таких організаційних елементів і відносин в створюваній (моделюється) системі, при реалізації яких виникло організаційне ціле володіло б властивостями високої надійності, стійкості і економічності В»[3]. Однак відомий американський економіст Гелбрейт Д. (Galbraith J. К.) визначив проектування організації як В«постійний пошук найбільш ефективного поєднання організаційних змінних В». Необхідність змін у змісті і напрямку діяльності організації ставить керівництво перед справжнім викликом. Тим не менш, при зміні змісту і напрямки діяльності часто виникають різні складні проблеми і ситуації. Фактори, що впливають на процес організаційного проектування, носять ситуаційний характер. Виділяється чотири групи чинників:
- стан зовнішнього середовища, тобто всього того, що оточує організацію;
- технологія роботи в організації;
- стратегічний вибір керівництва організації по відношенню до її цілей;
- поведінка працівників.
Однак контекстуальні змінні в якості системного проектування задають і обмежують принципи функціонування, закономірності розвитку організації (структурні зміни), стиль і тип управління, зумовлюють параметри і тип структури організації. Контекстуальні змінні - це сукупність елементів внутрішнього середовища організації (набір ситуаційних змінних), що визначають специфіку ситуації, в якій вона діє [4]. Поняття контекстуальних змін найчастіше вживається при вивченні факторів, що впливають на логіку організаційного розвитку та характер структурних змін.
Термін контекстуальних змінних введений представниками ситуаційного підходу під другій половині 60-х рр.. минулого століття, хоча пошуки факторів, що впливають на структурні зміни, проводилися і раніше. Він є похідним від слова В«КонтекстВ», що пов'язано в першу чергу з виникненням і поширенням ситуаційного підходу до аналізу логіки функціонування організації та її структурних змін. Передбачається, що структура організації виникає в Внаслідок ситуації (контексту). Сама ж ситуація може бути представлена ​​і пояснена на основі обмеженого переліку об'єктивних змінних.
Перелік контекстуальних змінних непостійний. Різні дослідники включають у нього різні характеристики внутрішнього середовища:
- цілі організації;
- підлеглі цілям завдання організації;
- технологію;
- розмір організації;
- персонал організації;
- стратегічний вибір (стратегія або цілі організації);
- параметри зовнішнього оточення: темпи і п...
