Краснодарський державний університет культури і мистецтв
Реферат
За менеджменту бібліотечно-інформаційної діяльності
На тему:
Бібліотечний менеджмент і його моделі
Роботу виконала
Студентка 3 курсу
Групи СВІТ-08, факультету ІБ
Жукова Катерина
Краснодар 2010
Зміст
Введення
1. Методологічні основи менеджменту бібліотечно-інформаційної діяльності
2. Поняття "менеджмент"
3. Бібліотечний менеджмент
4. Моделі російського менеджменту
5. Сучасні моделі бібліотечного менеджменту
Висновок
Список літератури
Введення
В умовах відкритого демократичного суспільства та підприємницької діяльності в Росії виникла об'єктивна необхідність у зміні парадигми управління. Для зміни сформованого положення необхідний пошук нових підходів до управління цією вимогою в найбільшою мірою відповідають теорія і практика сучасного менеджменту.
Активний інтерес до менеджменту відбив насущну потребу бібліотек у формуванні нового класу фахівців, які здатні до вирішення найскладніших проблем управління сучасною бібліотекою. Специфіка вирішуваних завдань зумовила особливу роль керівника бібліотеки. Це менеджер професіонал, що володіє спеціальними знаннями, навичками, вміннями в галузі управлінської діяльності.
В даний час поняття "менеджер" завоювало міцні позиції в професійному середовищі. Все більше число бібліотек поповнюється молодими енергійними менеджерами.
1. Методологічні основи менеджменту бібліотечно-інформаційної діяльності
Методологічна опрацювання інноваційних підходів до управління бібліотечної діяльністю становить важливий етап, тому що найбільш цілісної концепцією, що відбила перехід на нову парадигму управління, став бібліотечний менеджмент.
Авторами концепції є І.М. Суслова, В.К. Клюєв, І.К. Джереліевская, Є.В. Клеппер, Ю.Ф. Чернякова та ін Звернення до менеджменту невипадково. Саме в менеджменті майже півстоліття тому були осмислені кризові фактори раціоналістичних моделей управління, а також, що дуже важливо, сформовані концептуальні підходи до організації ефективного управління в умовах безпрецедентної динаміки і складності змін настала інформаційної ери.
Менеджмент виділився в самостійну область знань, науку, має свій предмет, свої специфічні проблеми і підходи до їх вирішення, в XX в.
Наукові основи цієї дисципліни представлені у вигляді концепцій, теорій, принципів, способів і систем управління. Менеджмент як наука направляє свої зусилля на пояснення природи управлінської праці, встановлення зв'язку між причиною і наслідком, виявлення факторів і умов, при яких спільна праця людей виявляється і більш корисним, і більш ефективним. У визначенні менеджменту як науки підкреслюється важливість упорядкованих знань про управління. Вони дозволяють не тільки здійснювати оперативне управління, але і прогнозувати розвиток подій і відповідно до цього розробляти стратегію і політику організацій. Тому менеджмент розробляє свою теорію, змістом якої є закони і закономірності, принципи, функції, форми і методи цілеспрямованої діяльності людей і процесів управління.
У той же час поширене розуміння менеджменту як мистецтва практики управління. Це розуміння базується на тому, що кожна організація - складна соціотехнічних системах, на яку впливають численні і різноманітні фактори як зовнішньої, так і внутрішнього середовища. Тому управління і є мистецтвом, якому можна навчитися через досвід і яким досконало опановують тільки люди, мають до цього талант. Менеджери повинні вчитися на досвіді і відповідно модифікувати подальшу практику з урахуванням висновків теорії. Такий підхід дозволяє поєднати науку і мистецтво менеджменту в єдиний процес, що вимагає не тільки постійного поповнення наукових знань, а й розвитку особистісних якостей менеджерів, вміння застосовувати їх в практичній роботі.
Активне дослідження теорій менеджменту має стимулюючу значення для всіх сторін сучасного бібліотекознавства. З одного боку, відкриваються можливості оцінити значимість основних методологічних позицій, вироблених в традиційних наукових областях бібліотекознавства. Наприклад, зберігає методологічне значення системний підхід, розроблений в теорії Ю.М. Столярова, Н.С. Карташова. Безсумнівно, значущою на сучасному етапі виступає теорія організації бібліотечної мережі, обгрунтована Н.С. Карташовим. З іншого боку, тут виникають нові проблеми, потребують спеціального методологічного вивчення. Це відноситься до питань розробки стратегії, управління інноваційними процесами, створення адаптивних організаційних структур, соціально-психологічним аспектам управління бібліотечною діяльністю.
Формуючи нову концепцію в категоріях менеджменту, її автори звертаються до визначень основних понять, прийнятих в науці, що підкреслює органічну взаємозв'язок проблематики управління сучасною бібліотекою та менеджменту. Термін "Бібліотечний менеджмент" вживається для позначення, як особливої вЂ‹вЂ‹сфери бібліотечної діяльності, так і особливої вЂ‹вЂ‹наукової дисципліни, що ставить завдання вивчення цієї сфери та вироблення практичних рекомендацій щодо її вдосконалення.
Як бібліотечна діяльність менеджмент має багато аспектів, але в своїй головній частині ця діяльність спрямована на створення, забезпечення функціонування і розвитку бібліотеки для досягнення певних цілей.
Як наукова дисципліна менеджмент представлений сукупністю емпіричних знань (акумулюючих різноманітний управлінський досвід і отриманих спеціальними науковими методами) і широким спектром концепцій, які розкривають і моделюючих різні аспекти управлінської діяльності.
Застосування теоретичних і методологічних позицій менеджменту в перетворенні управління бібліотечною діяльністю зовсім не означає механічний процес перенесення досвіду західних країн. Це - творчий пошук нових управлінських рішень, обумовлений об'єктивним характером складних і неоднозначних процесів, відбуваються в бібліотечній сфері.
Становлення концепції бібліотечного менеджменту ознаменований значними результатами. Сформовано наукову школу, в рамках якої видано велика кількість публікацій і захищені дисертації.
Самий головний аргумент на користь нової концепції - широке використання принципів і методів менеджменту в практиці керівництва бібліотечною діяльністю, чому немало сприяє орієнтованість менеджменту на рішення практичних задач.
Необхідно підкреслити, що терміни "управління" і "Менеджмент" є синонімами тільки в загальновживаної лексиці. У професійній терміносистемі значення понять, що становлять зміст термінів "Управління бібліотекою" і "бібліотечний менеджмент", відрізняється. Управління має більш широке значення, оскільки включає технічні і технологічні об'єкти, економіку та господарювання. У позначенні методології управління, що використовує принципи менеджменту в організації спільної діяльності людей, спрямованої на досягнення цілей бібліотеки, більш точним буде термін "бібліотечний менеджмент". Сенс введення нового терміна полягає в прагненні позначити інноваційні управлінські явища.
Більш того, дослідницька логіка зарубіжного бібліотекознавства розвинених країн, заснована на аналізі принципово іншій ситуації, в якій діють сучасні бібліотеки, характеризується аналогічними тенденціями. Ці тенденції виражаються у відмові від раціоналістичної парадигми управління бібліотечною діяльністю і переходу до емпіричної, маркетингової управлінської моделі. Так само, як в російському бібліотекознавстві, термін "бібліотечний менеджмент" у закордонній науці - Не синонім "управлінню бібліотекою", а позначення нового поняття, що прийшов на зміну адміністрування, контролю.
Таким чином, концепція бібліотечного менеджменту, формировавшаяся у ...
