Реферат Зміст концепції управління вартістю підприємством

Введення

Управління вартістю підприємства - в даний час одна з найбільш популярних концепцій менеджменту. У Росії, як і в багатьох інших країнах, у останні роки змінилося розуміння оцінки бізнесу. Воно розширилося і стало включати в себе оцінку не тільки ринкової вартості закритих компаній, але і майнових комплексів будь-яких фірм, а також майнових комплексів по окремих видах їх господарської діяльності. Концепція управління вартістю підприємства орієнтує менеджмент на зростання ринкової вартості компанії або зростання вартості майнового комплексу, що створюється або розвивається в інноваційних проектах. Ця концепція в протилежність концепції максимізації поточних і очікуваних на найближчий час прибутків припускає акцент на реалізацію проектів, що дозволяють налагодити для фірми на майбутнє стабільні підвищені грошові потоки.

Об'єктом курсового дослідження виступає відкрите акціонерне товариство В«Бєлгородський завод ЗБК-1В».

Метою курсового проекту є закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні дисципліни, і розвиток практичних навичок організації і формування системи управління вартістю компанії.

У процесі виконання курсового проекту необхідно вирішити такі основні завдання:

- Розглянути теоретичні аспекти, що стосуються змісту концепції управління вартістю підприємства.

- Дати характеристику ВАТ В«БЗ ЖБК-1 В».

- Вивчити особливості підприємства як об'єкта оцінки вартості його бізнесу.

- Зробити оцінку вартості бізнесу компанії.

- Розробити напрямки підвищення вартості компанії.

При написанні курсового проекту були використані навчальна, довідкова література, матеріали періодичної преси, дані звітності підприємства.

Суть концепції управління вартістю підприємства зводиться до наступного: з погляду акціонерів (інвесторів) фірми управління нею повинно бути націлене на забезпечення зростання ринкової вартості фірми і її акцій, так як такий ріст дозволяє акціонерам (інвесторам) отримувати для них самий значимий в порівнянні з іншими його формами дохід від вкладень у фірму - курсової грошовий дохід від перепродажу всіх або частини належних їм акцій або курсової негрошовий дохід, що виражається в збільшенні вартості (цінності) належать акціонерам чистих активів, а значить і суми їх власного капіталу.

Останнє може мати місце і по відношенню до зростання цінності часткою у фірмі або бізнесі, навіть якщо вони не являють собою пакетів акцій, і суттєво для так званих інституціональних інвесторів (теж фірм, у тому числі банків).

Зазначене справедливо, так як підвищує їх власну інвестиційну привабливість і кредитоспроможність, дозволяє легше долати законодавчі обмеження на обсяг операцій, ув'язаний з розміром власного капіталу, оскільки збільшення вартості інвестиційних портфелів подібних інвесторів (акціонерів, пайовиків) підвищує вартість їх власного капіталу. У разі банків, пенсійних фондів та страхових компаній, щоправда, це вимагає регулярного (раз на 2-4 роки) В«фіксуванняВ» ними курсового доходу, тобто продажу акцій фірми по їх підвищити ринкову вартість, щоб показати свою дійсну грошовий прибуток.

Інвестиційна привабливість інституційних інвесторів (акціонерів, пайовиків), контролюючих фірму, може також обумовлюватись їх нестандартним доступом до грошових потоків компанії, коли такі інвестори отримують можливість купувати від фірми по операціях з призначеними ними менеджерами товари і послуги і за цінами нижче ринкових, на більш сприятливих, ніж це прийнято на ринку, умовах поставки та оплати, оформляти у фірмі своїх представників на штучно підвищену заробітну плату та ін Такі можливості, проте, в концепції управління вартістю підприємства не розглядаються. Це, звичайно, звужує її застосовність або вимагає відповідних модифікацій розглянутої концепції.

Звичайно, в тому, що стосується зростання балансової вартості власного капіталу, справедливість сказаного обумовлюється і тим, що в балансі інституційних інвесторів їм буде дозволено показувати свої активи (Включаючи інвестиційний портфель) не за первісною балансовою вартістю покупки інвестиційних активів за вирахуванням амортизаційних відрахувань по зношуються основних фондах, а за їх ринковою або оціночної ринкової вартості, переоцінка якої регулярно відбувається із залученням атестованих оцінювачів. Як відомо, так дозволяють діяти лише Міжнародні бухгалтерські стандарти (МБС), зокрема, у версії GAAP (Generally Accepted Accounting Principles), прийнятої в США і низці інших прилучилися до них англосаксонських країн. Росія поки знаходиться лише в процесі приєднання до МБС.

Концепція управління вартістю підприємства припускає, що менеджери фірми націлюються на дії і управлінські рішення, які не стільки збільшують поточні або надійно плановані на найближчі періоди прибутки фірми, скільки створюють основу для отримання набагато більших і навіть, можливо, чітко не прогнозованих прибутків в більш віддаленому майбутньому, що, однак, здатне різко підвищити поточну або майбутню ринкову вартість компанії. Причому курсовий дохід від зростання в майбутньому ринкової вартості фірми може мати місце після того, як поки закрита компанія розмістить свої акції на фондовому ринку та прогнози ринкової вартості її акцій підтвердяться. Подібне характерно для життєвого циклу багатьох молодих, заснованих під конкретні проекти і лише тимчасово закритих компаній, яким в цілях залучення фінансування для розгортання своїх успішно розпочатих проектів неминуче доведеться розміщувати знову випускаються акції на фондовому (не обов'язково біржовому) ринку.

Статистичні дослідження світового фондового ринку показують, що з точки зору впливу різних факторів на рівень ринкової вартості акцій сучасна економіка як би ділиться на два сектори - В«традиційнуВ» і В«новуВ» економіку.

У розглянутому контексті В«традиційна економікаВ» - це ті галузі, в яких на ринкову вартість акцій належать до даних галузям компаній вирішальний вплив роблять вже зароблені, піддані аудиту і показані в опублікованих фінансових звітах прибутку. Зазначене, в Зокрема, вірно для акцій компаній самих різних країн (у тому числі російських), що торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE).

У В«новоїВ», як правило, високотехнологічної економіки (в таких галузях, як інформаційні технології, комп'ютери, аерокосмічна промисловість і т.д.), на ринкову вартість акцій відносяться до неї фірм вирішальне вплив (за результатами багатофакторного кореляційного аналізу - на 70% і більше) в основному впливає з'являється підтверджена інформація, що свідчить про реальні перспективи отримання відповідними компаніями суттєвих майбутніх прибутків (точніше, грошових потоків). Так складається ситуація, наприклад, на спеціалізованій американській фондовій біржі електронної торгівлі акціями висо...