Реферат
В«Менеджмент та підприємництвоВ»
1. Менеджмент і підприємництво. Спільні риси і відмінності
Менеджмент (англ. management) - це управління, завідування і організація виробництва; сукупність принципів, методів, засобів і форм управління, розробляються і що застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.
Введене американцями в науковий і практичний обіг поняття В«МенеджментВ» в спрощеному розумінні означає здатність керуючого домагатися переслідуваних цілей, плануючи, організовуючи, мотивуючи і контролюючи діяльність інших людей.
У російських умовах поняття В«менеджментВ» та В«підприємництвоВ» стали широко вживатися в кінці 80-х - початку 90-х рр.. у зв'язку з початком перебудовою в країні. Перехід від адміністративно-командної системи управління до ринкової зажадав змін як в соціально-політичному житті суспільства, так і у всій економічній сфері. Необхідно було переглянути сформовану раніше систему управління, в основі якої лежали принципи централізованого директивного планування, жорсткого розподілу матеріальних, людських і фінансових резервів і ресурсів з центру. Треба було змінювати всю систему підпорядкування та контролю, фундаментом якої були демократичний централізм, народний контроль і т.д.
Ринкові відносини припускають інший підхід до управління: більш демократичні методи роботи; нові взаємовідносини В«керівник - підлеглий В»; проходження жорстким правилами ринку, конкуренції, приватного інтересу, а також облік прагнення людей отримати найбільшу вигоду від початого справи.
До 1993 р. в народному господарстві Росії налічувалося більше 4% населення, зайнятого підприємницькою діяльністю. Сотні тисяч робітників, службовців, селян, начальників цехів та дільниць, директорів заводів, партійних і комсомольських працівників зробили спробу організувати свій бізнес. З'явилося поняття В«малий і середній бізнесВ», виникли дрібні і великі банки і відповідно банкіри, біржовики, керуючі великими компаніями і керівники невеликих заводів, магазинів та інших комерційних і некомерційних організацій.
Фінансова криза 17 серпня 1998 підірвав матеріальну основу ряду підприємницьких організацій і призвів до зменшення їх кількості, але не призупинив самого процесу руху. Підприємництво отримало право на життя і, безсумнівно, буде розвиватися і надалі.
Великі можливості для розвитку підприємництва відкрилися в Внаслідок приватизації (при всіх її витратах і зловживаннях), яка дозволила створити приватні підприємства, акціонерні товариства, асоціації та спілки в промисловості та інших галузях народного господарства. Нові економічні відносини зажадали не тільки підприємців, але і професійних керуючих - менеджерів.
У наш час поняття В«менеджерВ», В«бізнесменВ», В«підприємецьВ» широко вживають як в повсякденній практиці, так і в науковій та навчальній літературі. Таке сусідство понять іноді вносить неясність і плутанину в визначення функцій цих осіб, тому необхідно з'ясувати В«хто є хтоВ».
Бізнес (англ. business) - це підприємницька діяльність, справа або заняття, яке є джерелом отримання прибутку (наживи). Підприємець як дрібний власник виконує свої функції самостійно, особистою працею створює продукти (послуги), приймає необхідні рішення по ходу розвитку своєї справи, сам забезпечує виробничу діяльність ресурсами, реалізує продукцію і привласнює результати власної праці.
Справа виглядає інакше, коли зростають масштаби виробництва, виникають його побічні види, організовуються філії, дочірні компанії, підприємство виходить зі своєю продукцією за кордон. Тут уже власної праці підприємця недостатньо. Кожна з функціональних областей роботи підприємства (постачання, виробництво, збут і т.д.) стає самостійним напрямком, тобто відбувається поділ функцій на виробничі та управлінські, що вимагає професійного керуючого ними. Ось тут і з'являється на ринку праці робоча сила відповідної спеціальності - професійний менеджер.
Звичайно, підприємець як власник може і сам займатися питаннями управління, залишивши участь у безпосередньому виробництві. В даному випадку підприємець (бізнесмен) і менеджер поєднуються в одній особі. Це характерно в основному для малого бізнесу. Але багато середніх, за певними критеріям, підприємства і всі великі, як правило, управляються найманими професійними керуючими-менеджерами.
Під управлінням бізнесом прийнято мати на увазі управління комерційними й господарськими організаціями. Поряд з поняттям В«управління бізнесом В»застосовують термінВ« ділове адміністрування В». Якщо мова йде про державне підприємство (організації), то застосовують термін В«державне управління В».
Отже, підприємець (бізнесмен) і менеджер - це близькі поняття, але не одне і те ж. Бізнесмен - це власник, який застосовує свій або позиковий капітал з метою отримання прибутку або підприємницького доходу. Він може не займати в своєму підприємстві ніякої офіційної посади, але може і входити в його правління чи піклувальна рада.
Слово В«менеджерВ» (англ. manager) має кілька значень:
1) найманий професійний управляючий; 2) фахівець з управлінню виробництвом; 3) підприємець у професійному спорті.
Таким чином, менеджер - це найманий працівник, який обіймає певну посаду в даній організації. У той же час менеджер в ряді випадків може бути співвласником цього підприємства, мати його акції.
У роботі менеджера і бізнесмена є спільні риси: обидва переслідують цілі, поставлені перед підприємством; застосовують певні способи управління; планують, координують і контролюють діяльність працівників підприємства; працюють на свій страх і ризик. Один ризикує своєю посадою, другий - власним капіталом. Для Росії це нове явище. Раніше керівники ризикували своєю посадою, а в сталінські часи і свободою. Сьогодні виник широкий суспільний інтерес до менеджменту та вивченню управлінського досвіду в зарубіжних країнах, де вже давно і широко він застосовується і належним чином поставлена ​​підготовка професійних керуючих, які відповідали б потребам ринкових відносин.
Центром наукових досліджень і підготовки професійних керуючих, безумовно, є США. Це країна з найрозвиненішою системою управління, яка вимагає постійного припливу все нових і нових сил. Так, наприклад, широкі наукові дослідження і практичну підготовку менеджерів ведуть Гарвардська школа бізнесу, Стенфордський школа бізнесу, Слоуновская школа в Массачусетському технологічному інституті, Школа бізнесу Мічиганського університету та ін Всього в країні налічується понад 1300 навчальних закладів, де викладається менеджмент і ведуться наукові розробки з даної тематики. Підготовка бізнесменів і менеджерів в США є триступінчатої: перша - бакалавр, друга - магістр, третя - доктор філософії. Навчання професії менеджера справа не дешева; так, річна плата сягає 15 тис. доларів, а здобуття ступеня доктора філософії обходиться значно дорожче. У США публікується найбільша кількість наукової і навчальної літератури з менеджменту.
У європейських країнах проблемам менеджменту також приділяється величезна увага. Створена провідна європейська асоціація EFMD (Європейський фонд розвитку менеджменту), куди входять близько 300 центрів навчання менеджерів. В програмах цих шкіл велике значення надається вивченню практичних дисциплін по різних видах виробничої діяльності, міжнародних проблем бізнесу і управління, а також соціологічним питань.
У Японії система підготовки менеджерів побудована інакше. Великі фірми самі готують керівників, тобто відбувається навчання досвідом, коли старші за посадою вчать молодших. Так, в країні прийнято, що на підприємствах вчаться всі - від робітника до керуючого фірмою.
У Росії (правда, в умовах вкрай обмеженого фінансування сфери освіти) у вищих навчальних закладах, де готують управлінські кадри, введені нові н...
