РЕФЕРАТ
з курсу В«МенеджментВ»
по темі: В«Менеджмент як процес управління організацієюВ»
1. Поняття менеджменту
Менеджмент (від англ. management - управління) як процес управління організацією, будь то мистецтво або спосіб керівництва, планування і контролю, використовується практично у всіх сферах діяльності організації. На практиці керівник організації, приватної чи державної, комерційної або безприбутковою, для того, щоб виконати свої завдання і досягти поставлених цілей, повинен застосовувати технічні та фінансові засоби, а також людський потенціал. Для цього він повинен здійснювати чотири ключових виду діяльності: планування, вибудовування організаційних зв'язків, мотивацію і контроль, які в цілому та являють собою менеджмент.
Менеджмент можна розглядати з різних позицій: як самостійну галузь знань, яка за допомогою управлінського мистецтва дозволяє досягати успіху в таких областях, як економіка, соціологія, психологія, право та ін; як вид професійної діяльності, яка спрямована на формування та забезпечення цілей організації шляхом раціонального використання її ресурсів.
Глобальна мета менеджменту - Це досягнення і підтримання гармонії в розвитку і функціонуванні організації. Менеджмент має загальні та специфічні цілі. Під загальними цілями розуміють концепцію розвитку організації в цілому. Вони орієнтовані на тривалу перспективу. Специфічні цілі розробляються в рамках загальних цілей за основними видами діяльності організації. Важливими цілями менеджменту є виживання організації і збереження нею свого місця на ринку протягом тривалого часу.
Завдання менеджменту включають:
ефективну організацію виробництва товарів і послуг з урахуванням попиту споживачів;
залучення працівників, мають високу кваліфікацію;
ефективне стимулювання співробітників організації шляхом створення для них комфортних умов праці та системи його сплати;
формування необхідних ресурсів і джерел їх забезпечення;
формування стратегії розвитку організації та її реалізацію;
організацію контролю за ефективністю діяльності організації.
Суб'єкти та об'єкти менеджменту являють собою в сукупності систему управління організації. Суб'єкт менеджменту - це людина або група людей, що створюють управлінські впливу в рамках організації і з метою реалізації її цілей і завдань. Об'єкт менеджменту - це все те, на що орієнтовані управлінські впливи суб'єкта менеджменту. Об'єктами менеджменту можуть виступати персонал організації, її конкуренти, фінанси організації, виробництво, збут, постачальники ресурсів, інформація і т.д.
Принципи менеджменту лежать в основі системи управління організацією. До їх складу входять:
поєднання науковості й творчості, спеціалізації та універсальності;
цілеспрямованість;
послідовність;
безперервність;
взаємодія централізованого керівництва і самоврядування;
концентрація уваги на індивідуальних особливостях працівників;
забезпечення цілісності прав і відповідальності на кожному рівні роботи;
змагальність учасників управління;
гранично широке залучення співробітників у процес прийняття управлінських рішень.
2. Школи менеджменту
Сучасний менеджмент є результатом тривалого еволюційного розвитку управлінської думки. В Загалом за час розвитку теорії управління виділялися декілька напрямків, відповідних певним історичним етапам. Ці напрямки отримали назву В«школи менеджментуВ».
Адміністративна (Класична) школа. В основі адміністративної теорії управління, яка була створена у Франції А. Файолем і одночасно розроблена в Німеччині М. Вебером, в США Дж. Муні і А. Рей-ли, Л. Гуликом, Л. Ервіком, а також М. Фоллетт, лежить припущення, що існує оптимальний спосіб організації праці працівників організації. У даній теорії організація розглядається як величезний механізм, яким керують загальні закономірності: спеціалізація та уніфікація видів виконуваних робіт, єдність виконуваних дій, єдиноначальність, стандарти контролю, централізоване прийняття рішень, розподіл роботи по відділах. Відповідно до даної теорії, розподіл праці необхідно для того, щоб у ході роботи співробітник підвищував рівень своєї компетенції. Для кращого планування та координації дій необхідні єдині правила і методи їх здійснення. З тієї ж метою прийняття основних рішень покладено на керівника підприємства. Однак число безпосередніх підлеглих у начальника обмежена. Для того щоб уникнути дублювання функцій усередині організації, розроблена система поділу ділових функцій: всі підлеглі розподіляються по відділах, кожен з яких повинен задовольняти ті чи інші потреби всієї організації.
Наукова школа менеджменту. Дана школа управління будується на працях Ф. Тейлора, а також Ч. Баббиджа, X. Гантта і Ф. Джілбрета. У цій теорії порівняно більш точно, ніж у адміністративної теорії управління, визначається спосіб організації праці. В теорії наукового управління працівники організації розглядалися в якості В«Асистентів машинВ». Доводилося, що можна піддати науковому аналізу поведінку і спонукання працівників, розрахувати, в який момент вони втомляться і за який термін зуміють відновити сили. Практика спостережень підтверджувала обгрунтованість цього підходу. Представники даної школи доводили необхідність підбору конкретних службовців для виконання певного виду роботи, навчання працівників, їх підготовки і перепідготовки як всередині організації, так і в сторонніх організаціях, а також раціоналізації праці та його мотивації.
Школа людських відносин. Представники даної школи менеджменту сфокусували свою увагу на тому елементі виробничого процесу, який недостатньо враховувався в класичних теоріях, - людині. Розквіт школи людських відносин, засновником якої вважається Е. Мейо, припав на кінець 1940-х рр.. Він разом з колегами досліджував вплив різних фізичних факторів, таких як освітлення, опалення, розташування службових приміщень тощо, на продуктивність праці робітників. Подібні досліди також проводилися з варіюванням тривалості праці. Сукупність отриманих даних, заснованих на конкретних спостереженнях і відрізняються від тих, які можна було б одержати в рамках класичного підходу, дозволила припустити, що відношення працюючих до різних змін трудової обстановки є більш важливим, ніж об'єктивні умови цих змін. Надалі ідеї школи людських відносин були доопрацьовані До Аргіріс, Д. Мак-Грегором, Р. Лайкерт і І. Мейєром. В цілому представники даної школи підкреслюють ключову роль людини в процесі виробництва в збиток будь-якому іншому фактору.
3. Моделі менеджменту
Сукупність ідей, що лежать в основі системи управління тієї чи іншої організації, називається моделлю менеджменту.
На формування моделі менеджменту впливають релігійні, географічні та політичні фактори. В управлінській науці виділяються наступні моделі менеджменту.
Азіатська модель менеджменту. Основним фактором, що вплинув на формування азіатської моделі менеджменту, є буддистська філософія. Світосприйняття на Сході в корені відрізняється від європейського, тому застосування в країнах Азії управління за західним зразком було неможливо.
Характерними особливостями азіатської моделі менеджменту є:
внутріфірмові та міжфірмові відносини, що будуються на довірі та взаєморозумінні керівників компаній;
порівняно високий рівень освіти персоналу;
орієнтація на довіру партнерів один до одного;
усвідомлення спільного внеску в розвиток організації.
Основою азіатського менеджменту служать дружні відносини в колективі. Головна відмінність від американського стилю менеджменту полягає в способі проведення переговорів бізнесменами, які в процесі обговорення зачіпають всі питання, поступово наближаючись до самої суті справи. Причина цього пояснюється прагненн...
