Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа
вищої професійної освіти
Петрозаводський державний університет
Кафедра туризму
Сервісна діяльність
Ефективний тайм-менеджмент для офісного працівника
Контрольна робота
Студентка кафедри туризму
3 курс заочна форма навчання
група 013-З
Леонтьєва Христина Сергіївна
Керівник:
викладач
Пулькін Максим Вікторович
Оцінка _____________________
Підпис ____________________
Дата В«___В» ____________ 201__г
Петрозаводськ
2010
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Тайм-менеджмент: необов'язково, але необхідно
Глава 2. Корпоративний тайм-менеджмент - на шляху до становлення нового корпоративного стандарту
Глава 3. Основні принципи тайм-менеджменту
Глава 4. Десять заповідей тайм-менеджменту
Висновок
Бібліографічний список
ВСТУП
В« Задача менеджменту в XXI столітті - навчитися управляти ефективністю управлінського та творчої праці В».
П. Друкер [1]
Для будь розвивається системи (від організму до організації) існує проблема нестачу ресурсів, і час було таким дефіцитним ресурсом завжди; сьогодні управління стає своєрідним мистецтвом випереджати час, причому в будь формі: від передбачення подій і вміння вгадувати ситуацію, до побудови і планування складних систем тайм-менеджменту.
В умовах постійно мінливої вЂ‹вЂ‹кон'юнктури ринку та постійно посилюється конкуренції виключно важливе уміння ефективно організовувати час на всіх рівнях - індивідуальному, командному та корпоративному.
Актуальність моєї контрольної роботи обумовлена ​​очевидністю необхідності ефективного управління часом в сучасній динамічній економіці. Тайм-менеджмент (або самоорганізація) - це ефективна технологія організації особистої роботи, з одного боку. З іншого боку, це життєва концепція людини переконаного, що не можна даремно витрачати невідновних ресурси свого часу, а в кінцевому підсумку - свого життя.
Метою даної курсової роботи є вивчення основних концепцій тайм-менеджменту і з'ясування основних проблем нестачі як особистого, так і робочого часу.
Для досягнення поставлених цілей в роботі будуть вирішуватися такі завдання:
- з'ясувати корінь проблеми - звідки з'являється брак часу і як з нею боротися;
- визначити ступінь необхідності тайм-менеджменту на підприємстві;
- розібрати етапи впровадження тайм-менеджменту і з'ясувати, яким чином здійснюється діагностика результатів;
- розібратися в тому, які саме правила слід пам'ятати, щоб уникнути штучної брак часу.
Глава 1. Тайм-менеджмент - необов'язково, але необхідно
Тайм-менеджмент виходить з того, що в інформаційному суспільстві час дорожче і важливіше грошей. Життєві цикли товарів вимірюються місяцями, а іноді й тижнями. В інформаційному суспільстві перемагає той, хто вивів товар на ринок в термін, навіть якщо і вдвічі перевищив бюджет проекту. Той, хто вклався в грошах, але спізнився на тиждень, має всі шанси дізнатися, що поїзд уже пішов ...
Багато керівники стикаються з дефіцитом робочого часу, який непомітно перестає в відсутність у них вільного часу. Класичні ознаки дефіциту часу у керівника: постійний поспіх - завжди нахапає однієї години, одного дня, щоб виконати задуману роботу; великий потік рутинних справ і термінових питань, робота над які забирає багато часу; постійно дописує паперу будинку і, як правило, ночами; оточують В«пожирачі часуВ» : Телефони, які дзвонять не вчасно; співробітники, що відволікають увагу; керівництво, що викликає на незаплановані і тривалі засідання.
В кожній організації можна виявити названі проблеми, до яких залучений весь персонал організації. Тому тайм-менеджмент необхідно поширити на всю організацію, так як окремі острівці його застосування користі відчутною ніколи не дають.
Тайм-менеджмент в класичному розумінні цього слова включає в себе всю сукупність технологій планування, які застосовуються співробітником організації самостійно для підвищення ефективності використання робочого часу. При цьому застосування тайм-менеджменту не є обов'язковим.
Тайм-менеджмент спочатку склався як практична дисципліна, що розвивається в більшій ступеня консультантами з управління, ніж вченими. Ряд вітчизняних і західних фахівців з управління розробляли практичні технології планування, пропонуючи їх менеджерам-практикам у формі книг і навчальних курсів.
Як правило, застосування або незастосування технологій тайм-менеджменту оставлялось керівництвом організації на власний розсуд співробітника. Тому в науковому менеджменті порівняно рідко порушувалися питання самоменеджменту та персональної організації праці. Класики наукового менеджменту, наприклад, Ф. У. Тейлор, вперше поставили питання про централізований впровадженні технологій персональної організації праці, розглядаючи при цьому в основному фізичний праця.
В 20-і роки XX в. директор Центрального Інституту Праці А. К. Гаст механістичного підходу в такому впровадженні В«зверхуВ» протиставив ідею В«Організаційно-трудової бацилиВ», що спонукає співробітника організації самостійно вдосконалювати робочі процеси. Голова Ліги В«ЧасВ» П. М. Керженцев з загальної організації праці переніс акцент на час, став розглядати його як один з найважливіших ресурсів організації і співробітника.
Нарешті, класик західної теорії менеджменту П. Друкер, звернувши увагу на складність управління творчим і управлінським працею В«зверхуВ» без задіювання самостійної ініціативи співробітника, позначив завдання підвищення ефективності управлінського і творчої праці як ключову для менеджменту в XXI в.
Таким чином, в історії питання про управління часом співробітника організації можна виділити дві основні гілки досліджень: класичний тайм-менеджмент і напрямки загального менеджменту, так чи інакше зачіпають питання персональної організації праці. Ці гілки в ході розвитку зближуються, що робить закономірним постановку питання про розробку методів вбудовування тайм-менеджменту в корпоративний менеджмент.
Глава 2. Корпоративний тайм-менеджмент: на шляху до становлення нового корпоративного стандарту
Корпоративний тайм-менеджмент - сукупність технологій В«вбудовуванняВ» методів тайм-менеджменту в систему управління організацією.
Таким чином, якщо корпоративний менеджмент - шлях В«зверху внизВ», від побудови системи до ефективності входять до неї елементів, зокрема, ефективному використанню часу співробітника, то особистий тайм-менеджмент - шлях В«знизу вгору В», від персональної ефективності співробітників до підвищення ефективності підрозділу чи організації.
Першим кроком корпоративного впровадження тайм-менеджменту, як правило, є навчання. Але звичайний тренінг не дає максимального результату, якщо його не супроводити певними перед-і пост-тренінговими заходами, не зробити логічним елементом системи корпоративного навчання. Наведемо технологію такого вбудовування тайм-менеджменту в програму корпоративного університету або навчального центру на прикладі реального проекту.
Навчання тайм-менеджменту в курсі корпоративного університету проходить за наступною схемою:
1) учасники тренінгу заповнюють профілюючі анкети, що дозволяють оцінити рівень їх ТМ-компетенції і зробити навчання більш індивідуалізованим;
2) проводиться дводенний тренінг за програмою В«Тайм-менеджмент: гнучкі методиВ», адаптованої до специфіки діяльності компанії.
3) в ході тренінгу учасники починають роботу з авторським посібни...
