МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
НУК ім. Адмірала Макарова
кафедра економікі та організації виробництва
Реферат
на тему: В«Зарубіжній Досвід соціального партнерства В»
Виконала
студентка гр. 1411
Безабчук М. В.
Перевіріла
Гусаріна Н. В.
Миколаїв - 2009
У сучасности Світі простежується тенденція до більш Поширення Тлумачення соціального партнерства, Як одного Із засобів співробітніцтва різніх сфер суспільного життя різніх країн.
При цьому, не слід забуваті, Що традіційно Під соціальнім партнерством розуміються Відносини у соціально-трудовій сфері Між робітнікамі и роботодавця, які складаються за Участь держави. Вважається доцільнім зауважіті, Що соціальне партнерство візначається Як співробітніцтво и Взаємодія роботодавців и профспілок, зокрема, у харчуванні Порушення умов зайнятості и забезпечення права працівніків брати доля у вірішені проблем, Що стосуються діяльності організації.
Відносини соціального партнерства мают колективний характер. У їх Основі лежить колективний Інтерес сторін. Колективний характер соціального партнерства віявляється в трьох аспектах: наявності колективного інтересу усіх суб'єктів у сфері застосування найманої праці; наявності колективних відносін у Цій сфері; колектівній структурі сторін соціального партнерства.
Предметом соціального партнерства віступають колектівні Відносини Між соціальнімі партнерами, зокрема, участю трудових колектівів у встановленні умов праці; участь трудових колектівів в управлінні організаціямі, на якіх смороду Працюють; укладення и виконан колективних договорів та колективних угідь на Галузевий, регіональному, національному рівнях; діяльність професійніх спілок та інших представніцькіх органів трудового колективу в соціально-трудових відносінах; утворення та діяльності об'єднань роботодавців; Вирішення індівідуальніх та колективних трудових спорів.
До сфери соціального партнерства, зокрема, входять: Досягнення консенсусу з харчування забезпечення зайнятості, Створення Додатковий робочих місць, організації оплачуваніх Громадський робіт, ЗАХИСТУ населення від Безробіття; застосування найманої праці з дотримання технікі безопасности, Вимоги з охорони здоров'я працівніків у процесі праці, оплати праці й забезпечення відтворюючої и стімулюючої функцій заробітної плати, прав працівніків на своєчасне Отримання заробітної плати; забезпечення нормального режиму праці й відпочинку; забезпечення права працівніків на долю в управлінні працею на підпріємстві, в розподілі прибутку для забезпечення соціальної діяльності підпріємства, у візначенні соціальніх стандартів и встановленні їх мінімальніх меж, у встановленні порядку проведення колективних переговорів, вірішенні колективних трудових спорів ТОЩО.
Процес законодавчо закріплення КОЛЕКТИВНЕ-договірної системи в більшості країн Заходженню розпочався на початку XX Століття. Окремі норми КОЛЕКТИВНЕ-договірної системи було внесено до датського Цивільного кодексу галі в далекому 1907 году., а до Швейцарський Кодексу зобов'язань - у 1911 году. У подалі, Із процесом віділення норм трудового права в окрему Галузь права (законодавства), Набуль Поширення практика Прийняття спеціальніх законодавчо актів з КОЛЕКТИВНЕ-договірного регулювання трудових відносін. Зокрема, у Королівстві Норвегія такий акт прийнято в 1915 р., Федератівній Республіці Німеччіна - у 1918 р., Фінляндії - 1924 р. У 1948 р. Міжнародна Організація Праці прийнять Конвенцію № 87 про свободу асоціації и захист права на організацію, у 1949 р. - Конвенцію № 98 Про застосування Принципів права на організацію и ведення колективних переговорів, Рекомендації № 91 про колектівні договори (1951 р.), № 94 - про консультації та співробітніцтво Між підпріємцямі и трудящих на рівні підприємства (1952 р.), № 113 - про консультації та співробітніцтво Між державною Влад та організаціямі підпріємців и трудящих (1960 р.), Конвенцію № 154 про сприяння колективним переговорам (1981 р.). Україна ратіфікувала у Різні рокі зазначені міжнародно-правові акти. Таким чином, смороду стали Частина системи національного законодавства и є обов'язковими до виконан.
У країнах з розвинення ринковий економікою Ідеологія соціального партнерства глибоко стала Базова у процесі роз В¬ витку соціально-трудових відносін незважаючі на ті, Що Його Моделі в різніх країнах відрізняються організаційно-правовим механізмом.
СЬОГОДНІ відомі Дві Моделі соціального партнерства: перша - трипартизм и друга - біпартізм. У тихий країнах, де роль держави у регулюванні трудових відносін НЕ є візначною (Сполучені Штати Америки, Канада, Великобританія) у практику розбудови соціального діалогу покладаючи двостороння Співпраця Між об'єднаннями роботодавців и організаціямі Найманов працівніків. Держава Може віступаті в такій соціальній Моделі в ролі арбітра або посередника при вінікненні соціальніх конфліктів.
З іншого боку, найбільш пошире система трипартизму, тобто, трістороння Співпраця, широко застосовується у процесі розбудови соціально - трудових відносін у Французькій Республіці, Федератівній Республіці Німеччіна, Королівстві Швеція, Австрійській Республіці.
В умів трипартизму держава відіграє активну, Досить вплівову роль соціального партнера.
Світовий Досвід переконливим засвідчує, Що Проблеми економікі и суспільного життя, у тому чіслі у сфері застосування найманої праці, вірішуються оптимально, ЯКЩО реалізується орієнтація не на конфронтацію, а на Досягнення соціальної злагоди, узгодження інтересів різніх суспільних груп. Стрижня соціального партнерства є принцип співробітніцтва Між роботодавцем и Найманов працівнікамі, Який реалізується у формах проведення переговорів, укладення колективних договорів та колективних угідь, узгодження проектів нормативно-правових актів, консультацій при прійнятті рішень соціальнімі партнерами на Всіх рівнях.
Як конкретній приклад зарубіжного досвіду соціального партнерства розглянемо систему соціального партнерства у Австрії, Німеччіні та Угорщині.
Австрія
З 1945 року на австрійську систему соціально-трудових відносін, Що будується на засідках трипартизму однозначно впліває принцип соціального партнерства. Соціальнімі партнерами у даного випадка віступають Профспілка, Палата праці, Торгова палата та Палата сільського господарства.
Відповідно до австрійського "Закону про колективне працю" Основні Завдання партнерства у сфері соціально-трудових відносін є допомога у вірішенні соціальніх проблем. Зокрема, у частіні, Що стосується Запобігання страйку на підпріємстві, укладання колективних договорів, делегування своїх представніків до встанов соціального страхування, арбітражніх колегій, тощо.
Одними Із найважлівішіх документів, Що спріяють Досягнення соціальної рівноваги є колектівні договори. Метою їх укладання є врегулювання умів праці Між асоціаціямі роботодавців та працівніків. Основним членом асоціації роботодавців є Торгова палата. Членство в ній для австрійського роботодавця є обов'язковим.
Укладання колективних договорів у Австрії обов'язкове для Всіх сфер діяльності и стосуються усіх працюючих. При цьому, їх положення чінні Ліше в межах одного підпріємства и є віключнімі для нього.
умів колективних договорів в Австрійській Республіці візначені мінімальні права Найманов працівніків, які Юридично затверджені и гарантуються законом. Це - так звань "norm effect". Кож, положення колективних договорів безпосередню пов'язані Із укладання трудових контрактів з найманими працівнікамі, які є Його невід'ємною частина. Зі свого боку, Це впліває на Умови трудових контрактів, Що не Дає змогі роботодавцем обмежуваті та скасовуваті права працюючих. Крім цього, за роботодавцем залішається право Створення працівніку більш сприятливі умів праці при наймі на...
