Зміст
Введення
1. Ринок соціальних послуг: сутність, особливості, класифікація
1.1. Сутність соціальних послуг
1.2. Класифікація галузей соціальних послуг
2. Вимоги до персоналу установ соціального обслуговування
3. Етичний кодекс Асоціації соціальних працівників
3.1. Принцип моральної відповідальності перед клієнтом
3.2. Поводження і вигляд соціального працівника
3.3. Етичні зобов'язання соціального працівника по відношенню до клієнтів
4. Створення в Росії ринку соціальних послуг
5. Завдання і проблеми ринку соціальних послуг
Висновок
Список літератури
Введення
Концепція соціального менеджменту, заснована на наступних положеннях:
- соціальний менеджмент розуміється як управління в сфері соціальних послуг (включаючи соціальну роботу);
- основною метою соціального менеджменту є організація ефективної діяльності щодо задоволення потреб клієнтів;
- соціальна сфера є в даний час однією з найбільш динамічно розвиваються сфер діяльності, що змушує по-новому поглянути на завдання управління у цій області;
- в даний час в Росії складається і інтенсивно розвивається новий ринок соціальних послуг, що в свою чергу ставимо нові завдання перед соціальним менеджментом;
- роль державного управління соціальної сфери повинна не зменшуватися, а скоріше видозмінюватися і реалізовуватися, насамперед, через розвиток нового законодавства у сфері соціальних послуг та соціального захисту населення, і розвитку механізмів забезпечення реалізації прийнятих законодавчих актів;
- поряд з державними соціальними службами все більш значну роль відіграють організації недержавного сектору, в тому числі і міжнародні. У цій зв'язку серед управлінських задач на одне з перших місць виходить завдання забезпечення конкурентоспроможності організацій і, разом з тим, забезпечення якості надаваних соціальних послуг;
- таким чином, соціальний менеджмент, орієнтований, перш за все на добробут клієнта, повинен в теж час враховувати і питання економічної ефективності;
- процеси управління соціальними службами мають свої особливості, пов'язані зі специфікою цих організацій (неприбутковий характер, виробництво соціальних послуг, а не продукту, особливі вимоги до персоналу і ін);
- в соціальній сфері можуть і повинні бути використані принципи і технології управління з інших сфер, насамперед економічної, але тільки через процес адаптації;
- соціальний менеджмент повинен бути спрямований також на стимулювання діяльності індивідів у вирішенні соціальних проблем (через різні механізми, включаючи механізми самоврядування, самодопомоги та ін.)
1 Ринок соціальних послуг: сутність, особливості, класифікація
1.1 Сутність соціальних послуг
Кардинальні перетворення економіки, пов'язані з переходом на ринкові умови господарювання, зачепили всі сфери господарського життя країни, зробили і продовжують надавати неоднозначне вплив на розвиток народного господарства країни. Після демонтажу основних елементів колишньої адміністративної системи запущені ринкові механізми - вільні ціни, роздержавлення власності, демонополізація економіки, реформування фінансово-банківського сектора економіки та ін У умовах формування російської ринкової економіки розвиваються і поглиблюються структурні і функціональні взаємозалежності не тільки в матеріальній і виробничій сфері, але і в сфері послуг. Все більшу вплив галузевої сфери послуг на виробничі та господарські процеси, на суспільство в цілому і життєдіяльність людини пов'язано з серйозними змінами в системі потреб та цінностей ринкової економіки. Світові тенденції соціально-економічного розвитку економіки показують постійне посилення орієнтації суспільства на все більшу розгортання масштабів розвитку сфери послуг, спрямованих на задоволення ускладнюються соціальних потреб людини. Для сучасної системи господарювання в багатоукладному громадському виробництві характерне перетворення нематеріальних ресурсів, таких як інтелектуальний та освітній потенціал суспільства (освіта, культура, кваліфікація, інформація та ін), а також результатів діяльності інших галузей сфери послуг у вирішальний фактор розвитку суспільства з розвиненою ринковою економікою. І це не тільки тому, що галузі сфери послуг є пріоритетною базою розвитку і можуть динамічніше трансформуватися в ринкову економіку, але й у зв'язку з тим, що роль і значущість сфери послуг в життєдіяльності людини та у розвитку виробництва незмірно зростає і перетворюється на провідну сферу зайнятості.
Необхідність соціального розвитку суспільства приймає характер об'єктивної закономірності незалежно від політичного й економічного його пристрою, що підсилює державне вплив на послідовне розширення даної сфери прикладання праці, шляхом різних методів стимулювання діяльності з надання послуг, що мають не лише соціальну спрямованість і значимість безпосередньо для суспільства в цілому, а також для задоволення розвитку і безпосередньо виробництва. Особливе місце в системі соціально-економічного розвитку суспільства займає сектор соціальних послуг.
Бурхливі ринкові перетворення, що призвели до розвалу колишньої системи соціального захисту населення залишили деякі прошарки суспільства на межі злиднів. Значно ускладнилися соціально-демографічні процеси в сучасному суспільстві, зокрема, збільшилося число людей похилого віку, що веде за собою зростання обсягів послуг системи охорони здоров'я і соціального забезпечення. Розрахунки показують, що витрати на медичні та соціальні послуги в розрахунку на одну людину пенсійного віку зростають більш ніж у три рази в порівнянні з особами працездатного віку, чого не можна сказати про доходи. У Росії розвиток сфери послуг йде самопливом, держава практично самоусунулася від активного, цілеспрямованого впливу на цей процес. Наслідком цього, в умовах переходу російського суспільства до ринку було витіснення безкоштовних послуг платними. При цьому одночасно, не тільки скоротилася кількість, але і погіршилася якість надаваних послуг, і процес комерціалізації окремих галузей сфери послуг йде неоднаковими темпами. В системі ієрархії значущості на перше місце ставлять медичні послуги, здійснюють профілактику та охорону здоров'я населення, на друге освітні, забезпечують професійне майстерність, збільшення конкурентоспроможності. Висока чутливість обсягів надання платних послуг до коливань споживчого ринку та відсутність можливості їх накопичення і складування викликає необхідність широкого використання гнучких графіків роботи установ соціальної сфери. При цьому фінансування державних установ соціальної сфери залежить більшою мірою від стану державного і місцевого бюджетів. Тому соціальну сферу прийнято називати бюджетної, і ринок має обмежені можливості для формування попиту та пропозиції на послуги соціальної сфери. Послуги соціальної сфери відрізняються від послуг в інших галузях невиробничої сфери тим, що вони створюються і надаються в інтересах усього суспільства шляхом застосування переважно розумової праці на основі його оцінки за допомогою використання показників морально-етичного характеру. Оскільки соціальні послуги як найважливіші соціальні цінності вимагають однакового доступу всіх членів суспільства, незалежно від платоспроможного попиту на ці блага, потрібно дотримуватися принцип соціальної справедливості в сфері соціальних послуг, гарантій рівності соціальних прав на освіту, охорону здоров'я та культурні цінності. Тому співвідношення платних і безкоштовних (а точніше оплачуваних державою) послуг в даній сфері призвело до того, що соціальні витрати і ставлення до них окремих соціальних груп не завжди носять справедливий характер. У медичних установах на території Росії громадяни стикаються з досить спотвореним проявом поняття платних послуг. Спостері...
