Міністерство освіти і науки РФ
Регіональний фінансово-економічний інститут
Курсова робота
На тему:
Види, класифікація інновацій. Інноваційна діяльність
Курськ, 2008
Зміст
Введення
1. Поняття інновації
2. Класифікація інновацій
3. Інновація як економічна категорія, критерії інновації
4. Організація управління інноваційною діяльністю
5. Результати інноваційної діяльності
5.1 Інноваційна продукція
5.2 Вихід на ринок технологій
6. Ефективність інноваційної діяльності
Висновок
Список використаних джерел
Додатка
Введення
Нове знання розширює наші уявлення про навколишній світ, і в цьому полягає його найважливіша призначення. Але поряд з цим наука відкриває нові можливості для задоволення реальних практичних потреб суспільства.
Доля наукових результатів складається за порогом дослідної лабораторії по-різному. Одні потрапляють в загальну скарбничку наукових знань і використовуються переважно для отримання нового знання. Інші - негайно підхоплюються промисловими підприємствами. Треті - взагалі не привертають до себе уваги довгі роки, але потім в один прекрасний день витягуються на світ або відкриваються заново і дають поштовх бурхливому розвитку нових напрямків науки або нових видів виробництва.
В світовій економічній літературі "інновація" інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, втілюється в нових продуктах і технологіях. Проблематика нововведень у нашій країні протягом багатьох років розроблялася в рамках економічних досліджень НТП.
Відповідно до міжнародних стандартів іновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг. Інновація може бути розглянута як у динамічному, так і в статистичному аспекті. В останньому випадку іновація рекомендується як кінцевий результат науково-виробничого циклу.
Розробка, впровадження у виробництво нової продукції мають для фірм важливе значення як засіб підвищення конкурентноздатності й усунення залежності фірми від розбіжності життєвих циклів виробленої продукції. У сучасних умовах відновлення продукції йде досить швидкими темпами.
Інноваційний менеджмент - один з напрямків стратегічного управління, здійснюваного на вищому рівні керівництва компанії. Його метою є визначення основних напрямів науково-технічної і виробничої діяльності фірми в наступних областях: розробка і впровадження нової продукції (інноваційна діяльність); модернізація й удосконалення що випускається продукції; подальший розвиток виробництва традиційних видів продукції; зняття з виробництва застарілої продукції.
1. Поняття інновації
Інноваційний менеджмент порівняно нове поняття для наукової громадськості і підприємницьких кіл Росії. Саме в даний час Росія переживає бум новаторства. На зміну одним формам і методам управління економікою приходять інші. У цих умовах інноваційною діяльністю буквально змушені займатися всі організації, усі суб'єкти господарювання від державного рівня керування до знову створеного товариства з обмеженою відповідальністю в сфері малого бізнесу.
Перш за все, необхідно відповісти на питання: "Що ж таке інновація?" Інновація може бути визначена так, як ж.б. Сей визначив підприємництво - тобто як зміна віддачі ресурсів. Або, як сказав би сучасний економіст в термінах попиту та пропозиції, - як зміни в цінності і задоволеності, одержуваних споживачем з використовуваних їм ресурсів (або ж нововведення в їх використанні).
Термін "Інновація" став активно використовуватися в перехідній економіці Росії як самостійно, так і для позначення ряду родинних понять: "Інноваційна діяльність", "інноваційний процес", "Інноваційне рішення" і т.п. У літературі нараховується велика кількість визначень. Наприклад, по ознаці утримання або внутрішньої структури виділяють інновації технічні, економічні, організаційні, управлінські та ін Виділяються такі ознаки, як масштаб інновацій (глобальні та локальні); параметри життєвого циклу (виділення й аналіз усіх стадій і підстадій), закономірності процесу впровадження і т.п.
У спеціальній літературі й офіційних документах частіше усього використовувалися поняття керування науково-технічним прогресом, упровадження досягнень науки і техніки в виробництво тощо, що характерно для централізовано керованої економіки. У ринкових умовах господарювання, де комерційні організації мають повну юридичну й економічну самостійність, ні про яке впровадження чого-небудь не може бути й мови. Цією принциповою відмінністю пояснюється розходження в отриманні окремих понять в області інноваційного менеджменту.
Таким чином, підприємців відрізняє інноваційний тип мислення. Підприємництво грунтується на економічних і соціальних теоріях, згідно яким зміни - Цілком нормальне і природне явище. Головне ж завдання суспільства і особливо економіки бачиться в одержанні чогось іншого, відмінного від попереднього, а не в поліпшенні вже існуючого. Таким чином, перед підприємцями стоїть завдання навчитися здійснювати інноваційні рішення на систематичній основі.
Прийнято вважати, що поняття "нововведення" є російським варіантом англійського слова innovatoin. Буквальний переклад з англійського означає "введення новацій" або в нашому розумінні цього слова "введення нововведень ". Під нововведенням розуміється новий порядок, новий звичай, новий метод, винахід, нове явище. Російське словосполучення "нововведення" у буквальному значенні "введення нового" означає процес використання нововведення.
Таким чином, з моменту прийняття до поширення нововведення одержує нова якість - стає нововведенням (інновацією). Процес введення нововведення на ринок прийнято називати процесом комерціалізації. Період часу між появою нововведення і втіленням його в нововведення (інновацію) називається інноваційним лагом.
У повсякденній практиці, як правило, ототожнюють поняття нововведення, новація, нововведення, інновація, що цілком зрозуміло. Нововведенням може бути новий порядок, новий метод, винахід. Нововведення означає, що нововведення використовується. З моменту прийняття до поширення нововведення одержує нова якість і стає інновацією.
Будь-які винаходи, нові явища, види послуг або методи тільки тоді одержують суспільне визнання, коли будуть прийняті до поширення (комерціалізації), і вже в новому якості вони виступають як нововведення (інновації).
Систематична інновація, тому, полягає в цілеспрямованому, організованому пошуку змін і в систематичному аналізі тих можливостей, які ці зміни можуть дати для економічних або соціальних нововведень.
Виділяють наступні зміни, або джерела інновацій:
В· Несподіване подія, якою може бути несподіваний успіх, несподівана невдача;
В· Невідповідність між реальністю, такою, якою вона є, і її віддзеркаленням в думках і в оцінках людей;
В· Зміна потреб виробничого процесу;
В· Зміни в структурі галузі або ринку;
В· Демографічні зміни;
В· Зміни в сприйнятті і в ціннісних установках;
В· Нові знання, наукові та ненаукові.
Інновація скоріше є економічний і соціальний, ніж технічний термін. Вона не обов'язково повинна бути чимось технічним, та й взагалі, чимось речовим. Мало існує технічних інновацій, які зможуть змагатися по впливу з такими винаходами, як, наприклад, продаж товарів у розстрочку, яка буквально перетворила всю сферу торгівлі.
Розглянемо послідовно всі вищеперелічені джерела інноваційних мо...
