РЕФЕРАТ
з основ менеджменту
на тему:
В«Наукові школи управління: гуманістична школа
(школа людських відносин) В»
Зміст
Введення
Глава I. Народження промислової психології
Глава II. Філософ бізнесу Мері Фоллет
Глава III. Вступ в епоху школи людських відносин
Частина 1. Хоторнскіе експерименти
Частина 2. Джордж Елтон Мейо
Частина 3. Організація як соціальна система
Частина 4. Людські відносини, лідерство та мотивація
Глава IV. Організаційна інтеграція Честера Бернарда
Частина 1. Сутність організації
Частина 2. Організації формальні і неформальні. Теорія влади
Глава V. Розвиток школи В«людських відносинВ»: від психоаналізу до бихевиоризму
Частина 1. Теорія ієрархії потреб по А. Маслоу
Частина 2. Мотивація для самореалізації
Додаток
Бібліографічний список
Введення
Школа наукового менеджменту надала промислової психології свої моральні принципи і можливості для розвитку людського фактора. Однак рамки цього розвитку були обмежені лише пристосуванням індивідуума до максимальної продуктивності в конкретної виробничої ситуації. Управління людським фактором мало чим відрізнялося в той час від завдань інженера виробництва.
Практика управління зажадала інших способів керівництва підприємствами, які враховували б не тільки можливості кращої організації, нової техніки і технологій, але ініціативу, ентузіазм працівників. У другій половині 20-х рр.. в США почалися дослідні роботи вчених, як економістів та інженерів, так і соціологів і психологів. Виник новий напрям наукових досліджень - інженерна соціологія. Біля його витоків стояли американські вчені Ф. Дж. Ретлісбергер, У. Мур, француз Ж. Фрідман та ін Очолив новий напрямок, що одержало назву школи людських відносин, професор Гарвардського університету Елтон Мейо. Американські дослідники вважають, що дана школа виникла як опозиція тейлоризму.
Глава I. Народження промислової психології
Гуго Мюнстерберг (1863 - 1916) вважається батьком школи промислової психології. Він народився в Німеччині. Здобувши освіту в Лейпцигу, в 1892 р. переїжджає до Америки, де створює в Гарварді наукову лабораторію по психології. Як професор Гарвардського університету активно веде викладацьку та наукову роботу.
Визнаний лідер експериментальної психології Мюнстерберг досліджує поведінку людей у ​​всіх сферах людської діяльності: у виробництві, освіті, при розкритті злочинів і у вихованні. Результати досліджень він друкує як у самих популярних і доступних журналах (наприклад, В«Для домогосподарокВ»), так і в суто наукових виданнях. Але де б не були опубліковані роботи Мюнстерберга, вони користувалися незмінним успіхом.
Мюнстерберг високо оцінював внесок Тейлора в менеджмент, однак вважав, що науковий менеджмент базувався на досить хиткою грунті через нестачу інтелектуальних обгрунтувань і психологічних експериментів. Саме тому він відвідує Вашингтон, щоб переконати президента і його оточення в необхідності створення урядового бюро для проведення наукових досліджень і застосування психології для дозволу виробничих проблем.
Мюнстерберг першим сформулював В«принцип інструменталізмуВ» тобто нібито неупередженості психолога до політичних і етичним аспектам своєї праці. Його цікавили не політичні наслідки соціального конфлікту на підприємстві, а виробничі.
На думку Мюнстерберга, в управлінні багато уваги приділялося проблемам, пов'язаним з ефективним використанням матеріалів і устаткування, і недостатньо душевному стану працівників.
Більше того, такі проблеми, як втома, монотонність, прояв інтересу, навчання, насолода, винагороду і безліч подібних, пов'язаних з психологічним станом людини проблем, розглядалися непрофесійно, на низькому науковому рівні.
Відповіддю на багато з цих проблем стала видана їм у 1913 р. книга В«Психологія і промислова ефективність В».
Мюнстерберг вважав, що промислова психологія та науковий менеджмент повинні об'єднатися, оскільки грунтуються на однаковому принципі: надмірним тиском на робітника високої ефективності досягти неможливо. Наукові методи організації праці необхідно суміщати з задоволенням духовних потреб, що дозволить досягти високої ефективності праці і відмінною внутрішньої гармонії робітника.
Мюнстерберг був одним з перших пропагандистів психології в виробничому управлінні, підкреслює специфічну функцію психолога, - працювати там, де В«існує незадоволеність робітників за відсутності очевидних недоліків В». Мабуть, тому місце психолога він, по суті, повністю підпорядковував вимогам і вказівкам менеджера.
Глава II. Філософ бізнесу Мері Фоллет
Виникнення філософії менеджменту, що грунтується на розумінні мотивів груп і окремих індивідуумів пов'язане насамперед з ім'ям Мері Паркер Фоллет (1868 - 1933).
Творчість Фоллет хронологічно довелося на епоху становлення наукового менеджменту і розвитку промислової психології. Палкий прихильник німецького філософа Й. Фіхте, Фоллет виклала своє розуміння його філософії в книзі В«Нова державаВ», де піддала критиці ідеї В«староїВ» психології, згідно з якою індивідууми думають, відчувають і діють незалежно один від одного.
Такий психології Фоллет протиставила В«новуВ» психологію, в основі якої лежав В«принцип групиВ» . Головна ідея цього принципу: особисте В«яВ» може проявлятися лише через групове, соціальне В«ЯВ». Тільки в групі розкривається потенціал людини, тільки в ній проявляється його справжня природа.
Отже, по Фоллет, дійсно особисте В«яВ» - це В«яВ» в групі. Тому М. Фоллет робить висновок, що, по-перше, суспільство має будуватися на групових принципах, а не на індивідуалізмі. А, по-друге, що людина не може мати незалежних від товариства прав, так само як і діяти проти волі суспільства. Наступним за цим був висновок, що демократії, побудованої на правах особистості, немає місця в сучасної політичної теорії.
Нова дійсна демократія будувалася нею виходячи з відносин, що існують в суспільстві груп (Виробничих, соціальних, державних, національних, міжнародних та т.п.).
Ідея інтеграційного єдності, викладена в книзі В«Творчий досвідВ» (1924) відразу ж принесла Фоллет міжнародне визнання її як політичного філософа.
На думку Фоллет, інтеграція як вихідний принцип поведінки можлива лише тоді, коли панує не В« владу над В», а В« влада з В», тобто В«Влада спільних дій В»керівника і підлеглого задля досягнення спільних інтересів. При ситуації, коли є той, хто дає вказівки, і той, хто їх виконує, досягти інтеграції важко. Тому М. Фоллет пропонує В« депесоналізіровать В» накази, а виконання їх перемістити в сферу В« наказу ситуації В». Інакше кажучи, в силу вступає В« закон ситуації В», обгрунтування якого Фоллет знаходила у функціональному менеджменті Тейлора.
Іншим аспектом філософії Фоллет було моделювання психологічних процесів, необхідних для досягнення мети шляхом координації і контролю зусиль.
Мері Фоллет ближче, ніж будь-хто з основоположників менеджменту підійшла до його розуміння через призму людських цінностей, психології та групових інтересів. Вона показала, що світ менеджера може бути приємний, якщо буде заснований на усвідомленому єдності цілей та інтересів
Глава III. Вступ в епоху школи людських відносин
Частина 1. Хоторнскіе експерименти
У першій чверті ХХ ст. Менеджмент США, Росії та Європи дотримувався принципів наукового управління, розроблених представниками класичної школи. На великих промислових підприємствах працювали консультанти з менеджменту, вирішення конкретних
Проблем здійснювалося з допомогою досліджень.
Так, на початку 20-х рр.. в США,...
