РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
В«Ефективність інвестицій в людський капітал в Ставропольському краї.
Концепція ефективності праці В».
Ставрополь, 2007
ЗМІСТ
Введення ...................................................................................... 3
Глава 1 ....................................................................................... 4
1. Класифікація факторів і умов ефективності праці ................ 4
2. Матеріально-технічні фактори продуктивності праці ......... 6
3. Організаційні фактори продуктивності праці ................... 6
4. Соціальні фактори продуктивності праці .......................... 7
Глава 2 ....................................................................................... 9
1. Про інвестиційну привабливості Ставропольського краю .......... 9
2. Соціально-економічний положення Ставропольського краю ........... 11
3. Інвестиції в людський капітал в Ставропольському краї ............. 15
4. Реалізація проекту В«Здоров'яВ» ................................................ 15
Введення
У 1979 р. американський економіст, лауреат Нобелівської премії Теодор Вільям Шульц заснував поняття людського капіталу. Під людським капіталом розуміють вроджені здібності і таланти індивіда, отримані їм освіту і кваліфікацію, стан його здоров'я і ступінь трудової мобільності.
У сучасних умовах в розвинених країнах з ринковою економікою надається величезне значення інвестиціям в людський капітал, що підвищує якість і продуктивність ресурсу праці і включає витрати на освіту, охорону здоров'я, а так само підвищення мобільності працівників. На жаль, обмеженість фінансових коштів і інвестиційних ресурсів в Росії обумовлює те, що вкладення в розвиток людини все ще розглядається як певна альтернатива підвищення ефективності виробництва, а не як засіб її підвищення, на відміну від зарубіжних країн, в яких вже взяли на озброєння концепцію В«людських відносинВ» в виробництві.
Росія тільки вступила в цей процес, і одним з ключових напрямів нової стратегії розвитку російської економіки буде розширення інвестицій в "людський" капітал, що дозволить підвищити рівень соціально-економічного добробуту населення. При цьому активна соціальна політика буде пов'язана не тільки з розширенням бюджетних витрат на підтримку найменш соціально захищених верств населення (пенсіонерів, інвалідів та дітей) та збільшення оплати праці працівників соціальної сфери і військових, також буде, розробляється комплекс заходів по кардинального реформування сектору охорони здоров'я, освіти і науки. Всі це повинно забезпечити зростання якості надаваних послуг і рівня життя населення.
Глава 1
Концепція ефективності праці.
Концепція ефективності праці - це система факторів є, основними у розвитку людини в процесі трудової діяльності. Вони включають в себе як гуманізацію праці, так і підвищення якості трудового життя і розвитку людського потенціалу. На рівень і динаміку ефективності праці впливає сукупність факторів, а також зовнішніх умов, що підсилюють або ослабляють їх дію. Особливе значення для підвищення ефективності праці на підприємстві (в організації) мають внутрішні фактори: матеріально-технічні, організаційні, соціальні, а також зміна масштабів виробництва. Важливе значення мають і зовнішні частково регульовані фактори, такі як зміна структури та асортименту продукції під впливом ринкової кон'юнктури і рівень зовнішніх поставок.
Класифікація факторів і умов зміни ефективності праці.
Продуктивність (Ефективність трудової та виробничої діяльності) праці змінюється під впливом безлічі факторів, що сприяють її підвищення або зниження. Під факторами в даному випадку мають на увазі рушійні сили або причини, що виявляють вплив на рівень і динаміку продуктивності праці.
Виділяють також умови для зміни продуктивності праці - це процеси і явища, що ослабляють або підсилюють дію того чи іншого фактора. До них можна віднести:
В· природно-кліматичні умови, що мають істотне значення для сільського господарства, ряду видобувних галузей;
В· особливості податково-бюджетної і грошово-кредитної політики, інвестиційної, структурної економічної політики держави,
В· визначають фінансові можливості та економічну віддачу інвестицій у розширення і технічне переозброєння виробництва;
В· особливості проводиться державою промислової політики (рівень витрат на наукові дослідження, стимулювання приватних інвестицій в інноваційні проекти, рівень витрат на освіту);
В· особливості соціальної політики (що проводяться в життя концепції зайнятості, доходів і соціального захисту населення, розвитку людського потенціалу країни);
В· стабільність і передбачуваність політичної ситуації.
Також існують регульовані фактори, до яких зазвичай відносять внутрішні фактори, об'єднані за своїм змістом і сутністю в три основні групи:
В· матеріально-технічні, пов'язані з технічним рівнем виробництва, вдосконаленням технологій, техніки, застосовуваних матеріалів;
В· організаційні, характеризують організацію праці, виробництва і управління;
В· соціально-економічні, відносяться до людського компоненту виробництва - якістю працівників, їх мотивованості і задоволеності працею.
Регульовані фактори надають на продуктивність праці опосередкований вплив. Так, підвищення добробуту працівників, зміни в системі оплати праці можуть вплинути на продуктивність через підвищення задоволеності працею, зростання зацікавленості в його результатах. До регульованих факторів, відносять більшість соціально-економічних факторів. Їх можна розділити в залежності від того, вимагає вони залучення додаткових інвестицій. Так, використання матеріально-технічних факторів, як правило, вимагає істотних капіталовкладень. Треба відзначити, що в залежності від фінансового становища підприємства, можливості залучення зовнішніх інвесторів, отримання довгострокових кредитів
регульовані фактори, вимагають інвестиції, можуть перейти в розряд частково регульованих, а часом і нерегульованих.
Матеріально-технічні фактори продуктивності праці.
До матеріально-технічних факторів можна віднести:
В· модернізацію діючого обладнання;
В· заміну застарілого обладнання новим, більш продуктивним;
В· підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва;
В· впровадження нових, прогресивних, в тому числі ресурсозберігаючих технологій;
В· використання нових, прогресивних видів сировини і матеріалів, в тому числі матеріалів з наперед заданими властивостями;
В· використання нових джерел енергії (атомної, геотермальної та ін.)
В· підвищення конструктивної технологічності виробів (розробка конструкцій, що знижують трудомісткість складання, ремонту, обслуговування);
В· підвищення якості продукції.
Організаційні фактори продуктивності праці.
Організаційні фактори продуктивності праці багато в чому визначають ступінь реальної економічної віддачі матеріально-технічних факторів.
До організаційних факторів належать:
В· вдосконалення організації управління, відпрацювання управлінських процедур і технологій їх здійснення, автоматизацію систем управління;
В· вдосконалення організації виробництва, в тому числі поліпшення його матеріально-технічного і кадрового забезпечення; підвищення якості поточного та перспективного планування, оперативної диспетчеризації виробничого процесу; вдосконалення організації виробничих підрозділів, розстановки устаткування, транспортних потоків, а також організації допоміжних служб і господарств...
