Зміст
Введення
1 Еволюція менеджменту як наукової дисципліни
1.1 Еволюція управлінської думки
1.2 Етапи розвитку менеджменту в світі
2. Виникнення і формування різних шкіл управління
2.1 Школа наукового управління
2.2 Класична (Адміністративна) школа в управлінні
2.3 Школа психології і людських відносин
2.4 Школи 1940 - 1960-х років
3. Різноманітність моделей менеджменту
3.1. Особливості американської моделі
3.2 Характеристика японської моделі
3.3 Західноєвропейська модель менеджменту
Висновок
Список посилань на використану літературу
Список використаної літератури
Додаток А. Основні відмінні риси зарубіжних моделей менеджменту
Введення
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що будь-яка наука базується на використанні історичного досвіду. Вивчення уроків історії дозволяє уникнути протиріч і помилок, що зустрічаються на ранніх етапах розвитку науки.
Наука управління в цьому відношенні мало відрізняється від інших наук. Як і будь-яка наука, вона цікавиться минулим, сьогоденням і майбутнім. Аналіз минулого дозволяє краще зрозуміти сьогодення, щоб спрогнозувати майбутній розвиток.
Знання історії минулого необхідно по наступним основних причинах:
~ завжди цікаво і потрібно;
~ дозволяє заповнити недолік власних думок і обсяг своїх знань;
~ дає можливість проаналізувати основні віхи еволюційного розвитку науки і систематизувати їх;
~ дозволяє отримати відповідні уроки з минулого для того, щоб не повторювати помилок у майбутньому.
Знання й осмислення минулого сприяє кращому розумінню сучасного стану науки, а також появі і формуванню нових ідей. Розвиток науки управління свідчить, що нежиттєві концепції гинули, а залишалися тільки самі цінні, перевірені практикою і часом.
Як показує попередній досвід розвитку багатьох країн світу, звернення до історії часто відбувалося в критичні, доленосні періоди життя суспільства, в періоди пошуку шляхів виходу з кризової ситуації.
Так було, наприклад, в період реформування системи управління в СРСР у 60-і рр.., коли погляди багатьох вітчизняних вчених кинулися в минуле, осмислення якого повинно було допомогти в пошуку шляхів виходу з положення.
Аналогічний сплеск інтересу до минулого, пов'язаний з реформуванням системи управління в СРСР в 1979 р., стався в СРСР в 80-і рр.., Коли також з'явився цілий ряд робіт по вивченню еволюції зарубіжного досвіду управління. Перебудова системи управління, розпочата в СРСР М.С. Горбачовим, також супроводжувалася зростанням інтересу до вивчення розвитку управлінської думки.
Управління в умовах ринку одержало назву менеджменту. Відмітні особливості менеджменту полягають у тому, що він орієнтує фірми на задоволення потреб ринку, на постійне підвищення ефективності виробництва (Одержання оптимальних результатів з найменшими витратами), на волю в прийнятті рішень, на розробку стратегічних цілей і програм і їхнє постійне коректування в залежності від стану ринку.
Менеджмент - Це уміння домагатися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей [2, c.52]. Найбільші корпорації, банки складають стрижень економічної і політичної сили великих націй. Від них залежать уряду, багато хто з них мають транснаціональний характер, простягаючи свої виробничі, розподільні, сервісні, інформаційні мережі по всьому світу. А значить, рішення менеджерів, подібно рішенням державних діячів, можуть визначати долі мільйонів людей, держав і цілих регіонів.
Однак роль менеджерів не обмежується їх присутністю лише у величезних багаторівневих і розгалужених корпоративних структурах управління або ж в державному апараті. У зрілої ринковій економіці не менш важливий і малий бізнес. За кількістю це більше 95% усіх фірм, по значенню це найбільша наближеність до повсякденних потреб споживачів і в той же час полігон технічного прогресу в сфері нововведень. Для більшості населення це ще і робота. В нашій країні більшість дрібних підприємств у виробництві і сфері обслуговування приватизовані і, поряд з новоствореними, відносяться до малого бізнесу. Уміло управляти ними - значить вижити, устояти, вирости. Як це зробити - теж питання ефективного менеджменту.
Термін В«МенеджментВ» можна застосувати до будь-яких типів організацій, але, якщо мова йде про державні органах будь-якого рівня, то більш правильно використовувати термін - В«державне управління В», а для позначення знеособленої системи управління вживається термін В«адмініструванняВ».
Ступінь розробленості теми:
В процесі роботи була використана література як зарубіжних, так і вітчизняних авторів, таких, як:
- Вершигора Е.Е, Вікерстафф С., Семенова І.І розглянули і проаналізували роботи Ф. Тейлора, який розробив наукові підходи і принципи побудови системи управління.
- Герчиков і Мескон М.Х. виробили три принципово різних інструментів управління, т. е впливу на людей.
- Кравченко А.І., Попов А.В. розглянули школи наукового управління, пов'язані з іменами Ф. У. Тейлор, Френка і Лілії Гілберт і Генрі Гантта.
- Альберт М., Хедоурі Ф. аналізували класичну школу в управлінні Файоля.
- Уткін Е.А, Семенова І.І. розглянули і проаналізували школу психології Г. Мюнстерберга і школу людських стосунків американських учених Е. Мейо і Ф.Ротлісбергера, а також А.Маслоу, Ф.Герцбергера, Д.Макклеланда, К.Альдерфера.
Грунтуючись на аргументації про актуальність обраної теми, можна визначити цільову орієнтацію роботи.
Мета курсової роботи - вивчити етапи розвитку та школи менеджменту.
В Відповідно до даної метою в курсовій роботі мною вирішуються наступні завдання:
1. Вивчити теоретичні основи визначення менеджменту.
2. Вивчити управлінську революцію виникнення менеджменту.
3. Провести аналіз різних шкіл управління по роботах вітчизняних дослідників.
4. Виникнення, формування і зміст різних шкіл управління.
5. Вивчити різноманітність моделей менеджменту.
Об'єктом є школи менеджменту.
Предмет - Історія та етапи розвитку менеджменту.
Методологічні основи роботи: в основі даної роботи лежить системний підхід, що дозволяє розглянути об'єкти аналізу не ізольовано, а в зв'язку з багатьма іншими об'єктами і явищами.
Новизна роботи і її практична значущість: в теорії управління за кордоном відбувається постійний пошук нових форм і методів раціоналізації управління. Ф. Тейлор зосереджував свою увагу на цеховому управлінні, Г. Емерсон і Г. Форд - на всім виробничому процесі, А. Файоль займався організацією управлінської праці на вищих його щаблях. Всі вони працювали в одному напрямку і кожен з них привніс в науковий менеджмент щось нове.
Поява і оформлення управління як галузі наукових досліджень було:
- по-перше, відповіддю на потреби великого бізнесу в професійному управлінні.
- по-друге, цьому сприяла відкрилася можливість скористатися перевагами техніки, створеної в період промислової революції.
- по-третє, стало досягненням невеликої групи ініціативних і допитливих людей, які виявили гаряче бажання шукати кращі і ефективніші прийоми та способи виконання роботи.
Успіхи у розвитку науки управління були взаємопов'язані з досягненнями в інших областях знань, у тому числі з розвитком техніки і дослідженнями людини та людських відносин (математика, інженерні науки, психологія, соціологія та ін.) У силу цього менеджмент як управління організацією придбав міждисциплінарний характер. По мірі того, як розвивалися ці галузі знань, теоретики і практики управління отримували все більше інформації про фактори, впливають на успіх організації. Теоретична основа роботи:...
