Федеральне агентство з освіти
Сиктивкарський лісовий інститут - філія
Державного освітнього установи
Вищого професійного освіти
"Санкт-Петербурзька державна
Лісотехнічний академія імені С.М. Кірова "
Кафедра менеджменту та маркетига
Курсова робота
З дисципліни: Теорія організації
На тему: Людський фактор в організації
Виконала:
Винокурова Марина Олегівна,
студентка факультету очного навчання,
контрактна форма навчання, 3 курс, 235 гр.;
спеціальність МО,
№ зач. книжки 070852
Перевірила:
Ботош М.М., к. е.. н., доцент.
Сиктивкар 2010
Зміст
Введення
Глава 1. Професійне управління
1.1 Нові вимоги до керівникам
1.2 Основні риси управлінського професіоналізму
1.3 Взаємозв'язок якості праці та професіоналізму співробітників
Глава 2. Формування ділового організаційної поведінки
2.1 Значення норм і нормативної поведінки в бізнесі
2.2 Координація в організаціях
2.3 партисипативного організація
Глава 3. Модель взаємодії людини і організаційного оточення
Глава 4. Довіра в організаціях
4.1 Природа та роль довіри
4.2 Види і джерела довіри
Глава 5. Вплив людського фактора в інтеграції бізнесу
5.1 Кругова організація
Глава 6. Практична частина. Людський фактор в організації на прикладі ТОВ "Автосервіс"
6.1 Загальна характеристика організації
6.2 Людський фактор в організації ТОВ "Автосервіс"
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Основу будь-якої організації складає людський фактор, укладений у знанні суб'єктом управління своєї справи, в умінні організувати власну працю і роботу колективу. Центральною фігурою організації виступає професіонал - керуючий, здатний бачити перспективи розвитку справи, якою він займається, який уміє швидко оцінювати реальну ситуацію, знаходить оптимальне рішення для досягнення поставленої мети. У цьому зв'язку менеджер повинен володіти певними професійними і особистими якостями.
Основою людського фактора є особистість: психологічний образ людини, як дієздатного члена суспільства, що усвідомлює свою роль в суспільстві.
Мета курсової роботи - виявити вплив людського фактору на формування та діяльність організації. Для реалізації даної мети нами були поставлені такі основні завдання:
вивчити розвиток управління людськими ресурсами;
оцінити професійне управління організацією;
зрозуміти, як формується ділове організаційна поведінка;
розглянути моделі організаційних структур за типом "організація - людина";
розглянути принципи управління людськими ресурсами;
вивчити роль людського чинника в управлінні, роль лідера в управлінні.
Методи дослідження курсової роботи - збір, обробка і аналіз теоретичного матеріалу, матеріалу науково-практичних статей, а також документів конкретної організації.
Актуальність курсової роботи полягає в тому, що керівники процвітаючих фірм люблять повторювати, що головний потенціал їхніх підприємств укладений у кадрах. Без людини жодне підприємство не може бути організовано. Які б не були прекрасні ідеї, новітні технології, найсприятливіші зовнішні умови, без добре підготовленого персоналу високої ефективності роботи добитися неможливо. Вкладення в людські ресурси і кадрову роботу стають довгостроковим фактором конкурентоспроможності і виживання фірми. Об'єктом дослідження є людина, як найважливіший елемент виробничого процесу на підприємстві.
Об'єкт дослідження - людський фактор в організації, а також управління людськими ресурсами.
Глава 1. Професійне управління
1.1 Нові вимоги до керівників
Керівники російських підприємств і фірм відчувають труднощі, пов'язані з переходом до новим економічним відносинам. Розширюється простір їх діяльності: створення і структуризація нових компаній, пошук ринкових ніш і платоспроможних споживачів, формування корпоративної куль тури, визначення конкурентних переваг та головних компетенцій фірми, розвиток нових продуктів та ін Головна трудність роботи керівника - найвищі ризики зовнішнього середовища. Поряд з цим він стикається з невизначеністю прав власності всередині підприємства. Йому доводиться долати практикувалося раніше блокування з конкурентами партнера і невмотивована відмова від контрактів. Для багатьох керівників характерні невміння досягати компромісу, авторитаризм, не достатня ділова культура та ін Проблемою залишається високий ступінь залежності благополуччя компанії від держави.
Керівники несуть відповідальність за розробку стратегії змін і планування заходів по їх здійсненню. Загальний план перетворень повинен враховувати такі поведінкові проблеми, як можливе негативне ставлення співробітників до змінам і пов'язаної з ними невизначеності, і загальну потребу в створенні організації, що сприяє трансформації. Величезна роль у процесі здійснення змін при надолужити лідерам трансформації, тобто керівникам, ініціюючим стратегічні зміни, спрямовані на зміцнення позицій фірми, створення безперервно навчається організації.
Однією з важливих категорій професійного управління є бачення організації, яке формується її вищим менеджментом. Бачення - це виражений у певній формі довгостроковий імідж компанії або уявлення про те, якою вона повинна стати. Бачення може також включати загальні переконання і цінності, є базисом для зміни організаційної культури. Керівник постійно вибудовує місії та мети своєї фірми. Причому шлях "від стратегічного планування через стратегічне управління до стратегічного лідерства "здатний подолати керівник, орієнтований на досягнення цілей фірми в мінімально можливі терміни.
В сучасних умовах зростають вимоги до підвищення рівня професіоналізму в управлінні. Перш за все це повинно проявлятися в наданні спрямованого впливу на інших людей, мета якого - спонукання їх до досягнення певних цілей. Першочергові завдання менеджерів полягають в плануванні процесу праці, створенні структур організації і контролі над використанням її ресурсів. Функції менеджера офіційно закріплені, але, коли він підкріплює свої дії неформальним впливом, він діє як справжній керівник. В силу відмінностей між управлінням і лідерством сильні керівники можуть бути слабкими управлінцями. Такі індивіди вміють при вести свою групу в рух, але не в силах змусити її рухатися в напрямку, який найкоротшим шляхом веде до поставленої мети. Можливі і інші поєднання. Людина може бути слабким лідером і, тим не менш, ефективним менеджером, особливо якщо він управляє співробітниками, чітко усвідомлюють свої завдання і мотивованими до праці. Однак такого роду ситуації складаються досить рідко, а значить, професійний менеджер повинен мати розвиненими навичками лідерства, тим більше що здібності до керівництва можуть бути вдосконалені на практиці.
Сучасні завдання підвищення ефективності управління висувають особливі вимоги до особистості керівника, його знань науки і передової практики управління в ринкових умовах. Брак фінансування, необхідність пошуку споживачів і каналів збуту, формування нового типу культури та факторів мотивації праці в організаціях поставили керуєте лей перед необхідністю зміни стилю і методів управління. Пішло в минуле господарське утриманство, коли держава оплачувала витрати, пов'язані з прорахунками і незадовільною діяльністю відстаючих підприємств. Керівникам доводиться самостійно вирішувати цілий ряд нових виробничих проблем: визначення стратегічних цілей і завдань управління; розробка детальних планів для досягнення цих цілей; координація діяльності підприємства з іншими...
