Функціональний зміст менеджменту
Зміст
Введення
1. Методологічна основа змісту і розвитку функцій управління
2. Функціональна діяльність в системі менеджменту
2.1 Функції управління та їх характеристика
2.2 Функціональний підхід при оцінці системи менеджменту
2.3 Удосконалення інструментальних і поява нових функції управління
3. Результативність функціонального поділу праці в системі менеджменту
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Основною умовою і визначальною ознакою існування та ефективного функціонування складних систем виступає управління в самому широкому сенсі цього слова.
Цілеспрямоване, ефективне і в Значною мірою раціональне досягнення цілей управління організацією залежить від його функціонального спектру. Виділення функцій управління займає одне з найважливіших місць у теорії менеджменту.
Перехід до ринкових відносин, реформування власності та поява кооперативних підприємств, господарських товариств, товариств та інших організаційних форм суб'єктів підприємництва, невідомих колишньої економіці, внесли докорінні зміни в існував раніше порядок управління домінували державними підприємствами і зажадали змін і вдосконалень існуючих функцій управління підприємствами.
Процеси глобалізації та інформатизації, активізація зовнішньоекономічних відносин призвели до значних змін у цілях, завданнях, методах і функціях управління. Різко змінилося ставлення до власності, зруйнувалися десятиліттями встановлювалися тривалі господарські зв'язки. Потрібна адекватна трансформація виробничих відносин стосовно до конкурентних умов діяльності підприємств. У зв'язку з цим методи і функції управління підприємствами стали однією з найбільш актуальних і затребуваних дослідних тем.
Сьогодні важливо проаналізувати основні тенденції зміни характеру функцій управління, а також місце функції управління на сучасному підприємстві, яке розглядається як складна системна освіта з безліччю функціонуючих підсистем.
Мета нашої роботи - це розгляд сутності менеджменту з точки зору його функціонального змісту, виконуваних їм функцій.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути основні підходи до змісту функції управління
- виявити історичні моменти у розвитку теорії функцій управління
- розглянути основні функції управління: планування, організація, мотивація, координування, контроль;
- розглянути функціональну модель оцінки менеджменту, засновану на виділенні функцій управління;
- виявити основні напрямки вдосконалення функцій управління;
- виявити нові напрямки і функції в системі менеджменту;
- розглянути основні аспекти, що впливають на результативність та ефективність функціонального поділу праці.
1. Методологічна основа змісту і розвитку функцій управління
Сьогодні управління розглядається як циклічний процес, який складається з окремих управлінських робіт, називаються функціями управління.
Функції менеджменту - це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами і способами, а також відповідна організація роботи і контроль діяльності [1].
Одним з основних компонентів змісту управління є функції. Тобто для виконання тієї чи інший відносно простої роботи необхідно заздалегідь визначити, що потрібно отримати в підсумку, як організувати справу, як мотивувати і як проконтролювати. Це і є функції управління.
Поняття управлінських функцій та їх розвиток пов'язаний нерозривно з розвитком самої теорії менеджменту як управлінського процесу. Для того, щоб дізнатися як розвивалися функції менеджменту і як змінювалося їх зміст розглянемо основні моменти в різних теоріях різних шкіл менеджменту.
Вагомим внеском школи наукової організації управління стала ідея відділення управлінських функцій від фактичного виконання роботи. По суті, саме Ф.У.Тейлор і його сучасники вказали на те, що менеджмент є окремою сферою діяльності і що організація виграє, якщо кожна група працівників зосередиться на тому, що вона робить найкраще [2]. Цей підхід різко контрастував зі старою системою, при якій робочі самі планували свою роботу.
Ця школа стала серйозним концептуальним проривом, завдяки якому менеджмент перетворився в самостійну галузь наукових досліджень. Менеджери та вчені вперше зрозуміли, що методи, використовувані в науці і техніці, можна застосовувати для досягнення організаційних цілей.
Тейлору належить плідна ідея розчленування виробничого процесу на окремі елементи, виявлення найкращих способів виконання кожного з них і навчання цьому персоналу. Повинні відбиратися найбільш здібні робітники, з якими доцільно проводити заняття та тренування.
Застосування системи Тейлора вимагало нової організації управління, нових обов'язків керуючих. Головним тут було замінити чисто лінійну, "військову" організацію прямого підпорядкування функціональною. Особливе значення надавалося функції планування. За Тейлору, завод повинен управлятися не стільки директором-розпорядником, скільки плановим відділом. Щоденна робота всього заводу повинна спрямовуватися різними функціональними особами так, щоб принаймні в теорії завод міг працювати безперешкодно навіть у тому випадку, якби директор-розпорядник, управляючий і їх помічники, які не входять в плановий відділ, всі відразу були відсутні протягом місяці.
Подружжя Ф. і Л.Гілбрети велике увагу приділяли оптимальної організації праці. Вони винайшли спеціальний прилад - Годинник-мікрохронометром - для фіксування рухів працівників.
Г.Гант вніс істотний внесок у систему формування виробничих цілей і контролю їх виконання. Розробка графічних методів дозволила підвищити ефективність оперативного управління на підприємстві [3].
Новий імпульс наукових ідей зв'язаний з дослідженням управлінського процесу як такого. Даний напрямок отримало назву адміністративна школа. Адміністративна школа пов'язана з іменами А. Файоля - у Франції, Л. Урвіка - у Великобританії, Дж. Муні, Е. Рейлі, Л. Гьюлік, У. Ньюмена, Л.Е. Аллена - в США, М. Вебера - в Німеччині та ін
Файоль виділяє шість груп операцій, що мають місце в ході здійснення виробничої діяльності: технічні (виробництво, вичинка, обробка); комерційні (купівля, продаж, обмін); фінансові (залучення засобів і розпорядження ними); страхові (страхування та охорона майна осіб); облікові (Бухгалтерія, калькуляція, облік, статистика і т.д.); адміністративні (Передбачення, організація, розпорядництво, координування та контроль).
Таким чином, Файоль у 1916 р. першим виділяє функції менеджменту. Функцію передбачення і планування він розумів як дослідження майбутнього та формулювання плану дій; організацію - як побудова структури, створення матеріальної бази виробництва і професійного колективу; координацію - як з'єднання і гармонізацію всіх дій і зусиль; а контроль - як відстежування того, що все відбувалося відповідно до встановлених правил і виданими наказами [4].
Він говорив, що організація починається зі стратегічного плану або визначення цілей; розвивається як здатна їх втілити структура; підтримується контролем і взаємодією між керівником і робочою силою і контролем за її діяльністю; знаходить гармонію завдяки управлінню, координирующему роботу різних відділів; здійснює перевірку ефективності власної діяльності за допомогою незалежних штатних департаментів.
У рамках адміністративної школи велика увага приділялася постановці цілей як передумові будь організаційної роботи, а також проблемі побудови організаційних структур.
Адміністративна школа говорить, що функція менеджменту полягає в формування оптимальної організаційної структури для виконання роботи, а також встановленні формальних зв'язків між кож...
