Кафедра управління
Контрольна робота
з дисципліни:
Завдання № 11
В«Інноваційний менеджментВ»
Зміст контрольної роботи
1. Форми малого інноваційного підприємництва
2. Типи інноваційної поведінки фірм
3. Практичне завдання
Список літератури
1. Форми малого інноваційного підприємництва.
Ефективність сучасної науково-технічної політики більшості економічно розвинених країн визначається не тільки вибором основних пріоритетів до інноваційній сфері, але і, як правило, формуванням гнучкого механізму малого підприємництва, здатного подолати в процесі своєї діяльності організаційно-економічні недоліки відомчого монополізму, який робить негативний вплив на розвиток інноваційного процесу. Про ефективності невеликих фірм в інноваційному процесі свідчать наступні дані: за оцінками Національного наукового фонду США, па кожен вкладений в НДДКР долар фірми з чисельністю до 100 чоловік здійснювали в чотири рази більше нововведень, ніж фірми із зайнятістю в 100-1000 чоловік, і в 24 рази більше, ніж компанії, де зайнятість вище 1000 чоловік. Темпи нововведень у них на третину вище, ніж у великих, крім цього, невеликим фірмам потрібно в середньому 2,22 року, щоб вийти зі своїм нововведенням на ринок, тоді як великим - 3,05 року.
Значну роль відіграють малі інноваційні підприємства в країнах з розвиненою ринковою економікою в розвитку науково-технічного потенціалу цих країн. Основна частина цього потенціалу зосереджена на великих компаніях, але при цьому малі та середні фірми практично завжди випереджають їх за частини комерціалізації результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з широкого кола товарів.
Особлива роль у розвитку інноваційного підприємництва в Україні належить малим інноваційним підприємствам, так як країна володіє потужним науково-технічним потенціалом для створення малого підприємництва в інноваційній сфері. У перші роки економічних реформ малі підприємства, зайняті у сфері НДДКР, діяли у вузькій області: розробка програмного продува, здійснення проектних робіт, економічних досліджень і т. п. В даний час сфери діяльності інноваційних фірм значно розширилися, оскільки в силу своєї гнучкості вони більш стійкі до негативного впливу зовнішнього середовища. Крім цього, збільшується і загальне число малих підприємстві в науково-технічній сфері.
Формування малих інноваційних підприємстві відбувається наступним чином:
- створення нових підприємств ініціативними заповзятливими дослідниками і розробниками, які об'єднують свої зусилля для виробництва конкурентоспроможної і прибуткової наукомісткої продукції;
- створення шляхом В«відбруньковуванняВ» від великих науково-виробничих об'єднання і науково-дослідних інститутів, яким складно пристосовуватися криночним умов господарювання. Такі малі підприємства займаються в основному модернізацією розроблених в В«МатеринськомуВ» фірмі розробок;
- створення нових структур, як В«Ринкових дублерівВ» лабораторії та відділів галузевих НДІ і промислових підприємстві. Такі підприємства займаються не тільки науковими та прикладними дослідженнями, але й виробництвом наукомісткої продукції в обмеженому обсязі;
- створення нових підприємств з метою надання посередницьких послуг з просування інновації та технології. Значну роль такі малі підприємства відіграють в тих регіонах, де науково-технічні та маркетингові зв'язки не такі сильні, як в наукових центрах країни.
Як правило, процес створення малого інноваційного підприємства проходить декілька стадій. На першій стадії група інженерів-винахідників, розробників або вчених засновують підприємство по виробництву нового продукту (послуги) або вже освоєного продукту (послуги) за новою технологією. Зазвичай початковий капітал підприємства формується з власних і позикових коштів і засновники підприємства одночасно є його основними співробітниками. У тому випадку, якщо проект привабливий для інвесторів і засновники зможуть їх в цьому переконати, вони також вкладають кошти. Така фірма-новатор по суті є дослідно-конструкторської лабораторією, що працює над розробкою 2 - 3 нововведень.
На наступному етапі засновниками підприємства розробляється економічна стратегія бізнесу вивчається ринковий попит і проводиться підготовка виробництва. Потім починається випуск і продаж нової продукції, дослідна партія продасться або поширюється з метою випробування споживачам, причому збутом продукції, як правило, займаються самі засновники. На даній стадії основне завдання підприємства - завоювання довіри споживачів для отримання в майбутньому більш великих замовлень.
Третя стадія - стадія відладки технології та розширення виробництва, початку промислового випуску продукції, призначеної вже не для конкретного вузького кола споживачів, а для груп споживачів зі схожими потребами. На підприємстві починається процес формування підрозділу, який буде займатися збутом продукції, і відбувається створення організаційної структури.
На четвертому етапі здійснюється освоєння нових капіталовкладень, які спрямовані на поліпшення якості продукції, формування оборотних фондів, розширення ринку збуту виробленої продукції Відбувається швидкі і зростання підприємства, який ставить проблему координації різних видів її діяльності, вдосконалення організаційної структури. На цій стадії стратегія підприємства в області виробництва і збуту визначається запитами споживачів і активністю конкурентів.
Так, Фонд сприяння розвитку малих форм підприємств у науково технічній сфері виділяє наступні групи малих підприємств за станом їх розвитку:
1.Малие підприємства на початковій стадії становлення, результат діяльності яких знаходиться як правило, на рівні ідеї, макетного або дослідного зразка. Їх оборот визначається об'ємом отримуваних з державних або недержавних джерел коштів на НДДКР і складає десятки мільйонів рублів на рік. Зазвичай на таких підприємствах працюють 2-3 постійних співробітника, решта працюють залучаються під конкретне замовлення по мірі його надходження. Основна маса таких підприємстві існує в системі вищої освіти і в інших інститутах державної форми власності.
2. Малі підприємства, які вже реалізують свою продукцію на вітчизняному та/або зарубіжному ринку. Їх оборот досягає декількох сотень мільйонів рублів. Для них також характерне те, що значна частина обороту утворюється за рахунок обсягу продажів продукту або обсягу наданих послуг. Однак і внаслідок того, що такий рівень обороту недостатній для самозабезпечення, то мале підприємство В«підзаробляютьВ» па комерції, на В«отверточних технологіяхВ», користується площами і обладнанням В«материнськоїВ» структури. Підприємства цієї групи складають більшість. Такі малі підприємства в основному запитують позикові кошти на технологічне устаткування і оснащення, запуск у виробництво нових видів продукції, розширення виробництва.
3 Підприємства з оборотом в кілька мільярдів рублів на рік. Вони наближаються до порога стійкості, величина якого залежить від конкретних умов існування підприємств - частки власних витрат у собівартості, розміру всіх видів платежів. Більшість працівників таких підприємств - штатні співробітники. Дуже часто такі малі підприємства знаходяться на виробничій площі В«материнськихВ» структур, в тому числі орендуючи площа. Проте, враховуючи високий рівень орендної плати та нестабільність орендних відносин, вони намагаються купувати площа у власність. Дані підприємства одержувані кредитні кошти в основному витрачають на такі цілі: накопичення оборотних коштів, придбання комплексних технологічних В«ланцюжківВ», сертифікацію продукції, диверсифікацію виробництва, навчання персоналу, проведення пошукових дослідженні силами залучених вчених.
Ефективність малої форми підприємства, що займається науково-...
