КУРСОВА РОБОТА
ПО СОЦІОЛОГІЇ ПРАЦІ
на тему: В«Чинники, що формують ставлення до труду В»
.
Перм - 2004
ЗМІСТ:
1. Ведення ............................................................................. 3
2. Характеристика поняття В«Ставлення до труду В»............................ 5
- рівні відношення до праці ..................................................... 5
- показники ставлення до праці ................................................ 6
- елементи відносини до праці .................................................. 9
- типи ставлення до праці ....................................................... 10
3. Фактори, що визначають ставлення до праці працівників промислових підприємств: ....................................................................... 12
- об'єктивні ...................................................................... 15
- суб'єктивні ..................................................................... 21
4. Характеристика типів працівників залежно від їх ставлення до
праці ................................................................................. 26
5. Мотивація праці та самозадоволення працею як показники
ставлення до праці ................................................................ 29
6. Вторинний аналіз ................................................................. 33
Програма дослідження ........................................................... 47
ВСТУП
За певних умов в сучасному виробництві людина все ще має виконувати роль технологічного оператора, простого виконавця такої трудової функції, яка належить йому як агенту виробничої системи. Однак, володіючи волею і свідомістю, людина не відноситься до трудової функції, як механічний виконавець. Провал тейлорістскіх експериментів був найбільш значним підтвердженням цього пункту. Промислова соціологія в даний час виходить з теоретичного визнання особливого ставлення людини до своєї діяльності, формулюючи актуальну проблему ставлення до праці.
У первісному вигляді ця проблема виступає для людини як формалізація його ставлення до питання: де і як працювати. Позитивне вирішення питання призводить до включення людини в певну трудову ситуацію. У цій ситуації загальне ставлення людини до праці диференційовано в залежності від різних факторів, одні з яких відповідають його оцінками і вимогам, з іншими він не згоден і хотів би їх змінити. Якщо незгоду занадто велике, а зміни з якихось причин утруднені, людина може покинути дане місце роботи. Саме в цьому факті дуже часто виявляється невідповідність між трудовою функцією і людиною як її виконавцем. [1]
Ставлення до праці як соціологічна проблема в умовах промислового підприємства отримує більш суворе рішення на основі диференційованого аналізу факторів трудової діяльності . Але до цього слід ясно собі уявляти, взаємозв'язок яких суспільних явищ називають ставленням до праці.
Людина живе в суспільстві, а воно влаштоване так, що базується на суспільно організованому виробництві. У будь-якому суспільстві до людини пред'являються в якості умов його участі в виробництві певні вимоги. Серед них: регламент праці, обсяг виробничих функцій, глибина знань, ступінь уміння, міра відповідальності та ін З цими вимогами людина може зіставити і змушений зіставляти свої реальні здібності до праці.
Одночасно з цим суспільство формує, висуває і зацікавлювати умови, стимули, завдання яких - залучити працівника до виробництва, спонукати його до виконання суспільних вимог до результативності та якості праці, до активної участі у виробництві. У свою чергу, людина оцінює стимули, зіставляючи їх з колом і обсягом своїх потреб.
Отже, людина, усвідомлюючи своє місце в творчій діяльності суспільства, формує суб'єктне ставлення до колі абсолютно об'єктивних обставин, в яких взаємодіють його здібності і потреби, суспільні вимоги, інтереси і можливості. Такий, якщо можна так висловитися, механізм формування ставлення до праці. Це відношення обумовлює характер поведінки людини в сфері трудової життєдіяльності та проявляється в тих чи інших формах і ступеня індивідуальної трудової активності. [2]
Мета вивчення ставлення до праці - це виявлення механізму його формування та управління ним. Найбільш значущими моментами при цьому є вивчення чинників, що формують відношення до праці , і виявлення ступеня його впливу на виробничі показники працівника. На поведінку людини в праці, формування його ставлення до праці впливає безліч факторів. Вони стимулюють або стримують збільшення трудових зусиль, використання трудящими своїх знань і досвіду, розумових і фізичних здібностей. [3]
Характеристика поняття В«ставлення до праціВ»
Ставлення до праці може бути позитивним, негативним і індиферентним. Воно робить величезний вплив на розвиток виробництва і всю систему виробничих відносин. Суть відношення до праці полягає в реалізації того чи іншого трудового потенціалу працівника під впливом усвідомлених потреб і сформувалася зацікавленості.
Ставлення до праці характеризує прагнення (чи відсутність його) людини максимально проявити свої фізичні і духовні сили, використовувати свої знання і досвід, здібності для досягнення певних кількісних і якісних результатів. [4]
Рівні ставлення до праці
При вивченні ставлення до праці необхідно враховувати три рівні цього відношення: 1) ставлення до праці взагалі; 2) ставлення до професії; 3) ставлення до роботи в даних конкретних виробничих умовах.
На першому рівні відносини в якості визначальних діють фактори, найбільш загальні для сукупності робітників, тобто ставлення до праці обумовлене всією сукупністю суспільних відносин, головним чином, соціально-економічною природою суспільства, системою суспільного розподілу праці.
Що стосується другого рівня - відношення до професії, тут поряд із загальними соціальними факторами ставлення до праці багато в чому визначається сукупністю об'єктивних можливостей розвитку особистості в даному конкретному виді трудової діяльності, тобто залежить від функціонального змісту праці за даною професією, а також від індивідуальних особливостей робочого, від його схильностей, професійних орієнтацій і т.д.
Ставлення до роботи в даних конкретних виробничих умовах (третій рівень ставлення до праці) є вираження приватної модифікації спільних соціально-економічних і виробничих умов в межах особливостей конкретної ділянки роботи (Заводу, цеху) і залежить від умов праці, організації виробничого процесу, форми та розміру оплати та багатьох інших змінних, властивих даному конкретної ділянки роботи. [5]
Показники ставлення до праці
У зв'язку з аналізом змісту праці особливе значення має ставлення до реально виконуваного праці. Багато дослідники попереджають про необхідність розрізняти фактори, визначають ставлення до праці, від ознак самого цього відношення. Це означає зокрема, що зміст праці є чинником, що визначає ставлення до праці, але не його ознакою. [6]
Які ж ознаки даного явища? У книзі В«Людина і його роботаВ» пропонується наступна схема ознак або показників ставлення до праці з об'єктивних і суб'єктивних даними.
А. Об'єктивні показники ставлення до праці
а) ступінь відповідальності і сумлінності в роботі, що означає кількість та якість продукції, що випускається і рівень відповідальності відносини до виробничих завданням;
б) ступінь трудової ініціативи робітника, що виявляється як турб...
