ВСТУП
Найбільш ефективний розвиток економіки країни, регіону або підприємства відбувається еволюційно через якісні зміни випускаються продуктів або послуг, що надаються, використовуваних ресурсів, використовуваного обладнання або управлінських процесів. Основним носієм нових конкурентоспроможних ідей, рішень нестандартних завдань або нових способів вирішення стандартних завдань є персонал організації. Практична діяльність російських підприємств і організацій показує, що реалізуються нововведення часто відторгаються персоналом організації, не відбувається активізації творчих здібностей, персонал активно чинить опір проведеним змінам. В результаті інноваційна діяльність реалізується з низькою ефективністю, перевищуються часові та матеріальні витрати на здійснення нововведення, не досягається очікуваний результат, багаторазово збільшується ризик інноваційної діяльності. Непідготовленість персоналу організації до реалізації нововведень і опір їм призводить до уповільнення розвитку організації, старінню методів управління, втрати конкурентоспроможності на ринку товарів і послуг і як результат до погіршення соціально-економічних показників діяльності. Таким чином, на підприємстві складається проблемна ситуація, коли якісне зміна процесів і продуктів не може бути здійснено через мотиваційної і кваліфікаційної непідготовленості персоналу організації. У таких умовах персонал організації стає гальмом подальшого розвитку. Причиною є застосування до управління інноваційною діяльності таких же методів управління, в тому числі, і управління персоналом, які застосовувалися для управління звичайною, неінноваційною, тобто функціональною діяльністю.
Рішенням сформованої ситуації повинно стати усвідомлення необхідності зміни підходів до управління інноваційною діяльністю, яка відрізняється від функціональної своєю нестабільністю, високим ступенем ризику кінцевого результату, високою значимістю ролі персоналу організації (творчих здібностей, професійного кругозору, мотивації і т.д.). Для накопичення знань, творчих навичок, зниження опору персоналу нововведенням необхідно розробляти і реалізовувати в організації, яка проводить часті якісні зміни, нові підходи до управління всією діяльністю та до управління персоналом.
Інноваційний менеджмент - одна з галузей теорії управління організацією - отримав свій розвиток у вітчизняній економічній науці лише п'ять-сім років тому. Основоположниками є Балабанов І. Т, Баранчі В.Н., Гуніна В.Н., Л.Н. Оголева, Русинів Ф.М., Тупіцин А.Ю., Фатхутдінов Р.А., Хайніш С.В. Розробка нових технологій управління персоналом організації знаходиться в області наукових інтересів таких вчених, як Апенько С.Н., Волгін Н.А., Дуракова І.Б., Єгоршин А.П., Журавльов П.В., Кибанов А.Я., Одегов Ю.Г., Половинко BC, Руденко Г.Г., Сотникова С.І., Уткін Е.А., Шекшня С.В. Наукові роботи цих авторів присвячені теоретичному аналізу та практичним рекомендаціям щодо побудови в організації системи управління персоналом і розробці конкретних процесів (технологій) управління персоналом.
Мета роботи. Основною метою є розробка теоретичних основ побудови системи управління персоналом в інноваційній організації та основоположних технологій управління персоналом, що дозволяють збільшити його інноваційний потенціал.
Для досягнення поставленої мети були висунуті наступні завдання дослідження:
В· дати поняття персоналу, розглянути його роль в організації, а також систему і технологію управління персоналом;
В· розглянути поняття, ознаки та критерії інноваційної організації;
В· розглянути сучасні теорії мотивації і стимулювання, виявивши їх взаємозв'язок;
В· дати характеристику персоналу організації і провести аналіз результативності праці;
В· охарактеризувати теорію з поведінки людини в організації;
Дана дипломна робота складається з Вступу, 5 глав, Укладення та Списку літератури;
Глава 1.1. Поняття персоналу
Термін персонал об'єднує складові частини трудового колективу підприємства. До персоналу ми відносимо всіх працівників (трудовий колектив), що виконують виробничі або управлінські операції і зайнятих переробкою предметів праці з використанням засобів праці. Поняття кадри, працівники, персонал ідентичні, якщо за основу прийняти дане нами визначення. Надалі ми будемо користуватися терміном персонал (personnel), як найбільш прийнятим у вітчизняній і зарубіжній практиці. Персонал є найважливішою функціональною підсистемою підприємства і являє собою найцінніший ресурс інноваційного розвитку. Володіючи особливими стратегічними і оперативними функціями, людський фактор відіграє центральну роль в інтелектуалізації та інформатизації виробництва.
Стрижень будь-якої організації - працюючі в ній люди, якими необхідно управляти. Система управління персоналом дуже різнобічна і багатогранна. Вона включає в себе всі аспекти взаємодії працівників з організацією.
Управління персоналом організації є цілеспрямованою діяльністю керівного складу організації, керівників і фахівців підрозділів системи управління персоналом. Вона включає в себе розробку концепції і стратегії кадрової політики, принципів і методів управління персоналом.
Створенню системи та координації роботи складових організації служить підрозділ (відділ) управління персоналом в сучасній організації. Він має власну ієрархію посад, яка є складовою частиною общеорганизационной ієрархії. Такий відділ є функціональним підрозділом, і його співробітники безпосередньо не беруть участь в основної діяльності організації. Разом з тим, ступінь ефективності їх роботи у великій мірі залежить від ступеня взаємодії з лінійними підрозділами. У практичній діяльності лінійні служби несуть пряму відповідальність за досягнення цілей організації і тому наділені повноваженнями приймати рішення, що стосуються розподілу та ефективного використання наявних трудових ресурсів. Функціональні підрозділи покликані за допомогою експертних рад допомагати лінійним керівникам підвищувати ефективність прийнятих рішень. Тому найбільш оптимальною моделлю взаємодії лінійних підрозділів та відділу управління персоналом є та, при якій лінійні керівники делегують цьому відділу право прийняття рішень по широкому спектру питань управління персоналом. [1]
Функції відділу управлінням персоналом організації полягає в:
В· формуванні системи управління персоналом;
В· плануванні кадрової роботи, розробці оперативного плану кадрової роботи;
В· проведенні маркетингу персоналу;
В· визначенні кадрового потенціалу і потреби організації в персоналі.
Для успішного виконання своїх посадових обов'язків працівники відділу, поряд з іншими якостями, повинні володіти наступними базовими характеристиками:
В· знанням сфери діяльності організації;
В· професійними знаннями і навичками в області управління персоналом;
В· здатністю до навчання і розвитку;
В· здатністю бути лідером.
Технологія управління персоналом охоплює широкий спектр функцій від прийому до звільнення кадрів: наймання, відбір і прийом персоналу; ділову оцінку персоналу при прийомі та атестації; профорієнтацію і трудову адаптацію; мотивацію трудової діяльності персоналу та його використання; організацію праці і дотримання етики ділових відносин; управління конфліктами і забезпечення безпеки персоналу; навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; управління поведінкою персоналу в організації; управління соціальним розвитком кадрів; вивільнення персоналу. [2]
Управління персоналом передбачає інформаційне, технічне, нормативно-методичне, правове та діловодного забезпечення системи управління персоналом. Керівники та працівники підрозділів системи управління персоналом вирішують питання оцінки результативності праці керівників та спеціалістів управління, оцін...
