Зміст
Введення
Глава 1 Трудовий колектив
1.1 Трудовий колектив: поняття, види, цілі, структура, етапи розвитку
1.2 Трудовий колектив і його особливості
1.3 Етапи розвитку трудового колективу: управлінський аспект
Глава 2 Ефективна команда
2.1 Формування команд
2.2 Управлінські команди і їхнє формування
2.3 Ефективність команд
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Ефективність бізнес-процесів (як в Росії, так і за кордоном) у все більшій мірі стала визначатися використанням ефективних управлінських команд. Пов'язано це, по-перше, з різко збільшеною швидкістю змін зовнішнього середовища, в якій доводиться працювати комерційним організаціям, по-друге, з суттєво підвищилася роллю творчої праці співробітників в самих організаціях.
Необхідність швидко реагувати на зовнішні зміни, накладаючись на зрослу складність управління, змушує формувати групи висококласних фахівців для ефективного управління компаніями. Найбільш продуктивно ці групи фахівців, як і їх окремі члени, працюють в тому випадку, коли утворюються ефективні управлінські команди, а стосунки всередині групи вибудовуються навколо командного лідера.
Актуальність і об'єктивна необхідність дослідження процесів створення ефективних управлінських команд визначається тим, що для багатьох компаній вирішення цього питання виступає чинником виживання.
Незважаючи на величезний інтерес у всьому Світ до теми командоутворення та командної роботи, питання формування ефективних управлінських команд опрацьований відносно мало. Одна з причин цього полягає в тому, що самі проблеми, вирішення яких вимагає використання ефективності команд, встали перед бізнесом у всій гостроті тільки в останні десятиліття.
Об'єкт дослідження - процеси формування і функціонування ефективних управлінських команд в комерційних організаціях.
Предмет дослідження - соціальні характеристики та технології формування ефективних управлінських команд в організаціях.
Мета дослідження: визначення критеріїв оцінки ефективності, аналіз ресурсів, етапів, технологій формування трудових колективів і створення ефективних команд в організаціях.
Завдання:
• розглянути терміни трудового колективу і ефективної команди;
• виявлення основних командоутворюючих ознак;
• визначення параметрів командного ефективності, факторів, що підвищують або знижують цю ефективність;
• виокремлення етапів формування ефективних управлінських команд в організаціях;
• вироблення практичних рекомендацій по використанню технологій формування ефективних управлінських команд.
Глава 1 Трудовий колектив
1.1 Трудовий колектив: поняття, види, цілі, структура, етапи розвитку
Трудовий колектив - це особлива соціальна спільність, що об'єднує людей, які здійснюють спільну трудову діяльність в рамках трудової організації. Він становить соціальну основу стабільних, стійко функціонуючих і здатних до розвитку трудових організацій.
З точки зору Г. Олпорта трудовий колектив - всі громадяни, які беруть участь своєю працею в діяльності підприємства (організації) на основі трудового договору.
З точки зору І. Штайнера трудової колектив - колектив, у якому працівники отримують можливість включатися в трудовий процес. Розрізняють первинні, вторинні, формальні і неформальні трудові колективи.
З точки зору К. Роджерса трудової колектив - група людей спільно займаються трудовою діяльністю для досягнення конкретної мети.
З точки зору Еріка Ларсона колектив - соціальна організація, що характеризується спільною соціально значимою діяльністю.
З точки зору У. Голдінга колектив - група спільно працюючих осіб, в якій люди взаємодіють один з одним таким чином, що кожен робить вплив на інших і одночасно перебуває під його впливом.
З точки зору А.В. Петровського колектив - група об'єднаних спільними цілями і завданнями людей, що досягла в процесі соціально-цінної спільної діяльності високого рівня розвитку.
За складом колективи бувають:
- гомогенні (однорідні);
- гетерогенні (різнорідні). Ці розходження можуть стосуватися статі, віку, професії, статусу, рівня освіти і проч.
Гетерогенні колективи більш ефективні при вирішенні складних проблем; вони ефективні також при інтенсивній творчій роботі (мозкова атака). У той же час гомогенні краще вирішують прості завдання.
За структурою:
- функціональної (на основі поділу праці та визначення виробничих завдань кожного);
- політичної (відповідно до приналежністю до тих чи інших угруповань);
- соціально-демографічної (за статтю, віком, освітою, кваліфікації та інш.);
- соціально-психологічної (в Відповідно до симпатіями і антипатіями);
- поведінкової, обумовленою активністю і проч.;
- мотиваційної (залежно від рушійних факторів поведінки).
За статусом:
-офіційні наприклад персонал організації або підрозділу, оформлені юридично і діють в рамках правового простору).
- неофіційні базуються на ніде не зафіксованому, а то й не оголошеному бажанні людей співробітничати один з іншому і реальній практиці такого співробітництва.
За характером внутрішніх зв'язків:
- формальні пропонуються заздалегідь
- неформальні складаються спонтанно, самі собою.
Виходячи з термінів існування:
- тимчасові, призначені для рішення разової завдання
- постійні.
За розмірами:
- малі; члени підтримують між собою не просто безпосередні, але ще й емоційно забарвлені дружні контакти;
- великі; кожен виконує широкий коло обов'язків.
Основними параметрами трудового колективу, від яких залежить ефективність трудової організації, є такі показники його стану, як: згуртованість, стабільність, рівень кваліфікації та освіти, трудова і громадська активність його учасників, роль в суспільному житті ширшої соціальної спільності. Трудовий колектив складається на основі і в процесі досить тривалих взаємодій і відносин між членами трудової організації, обумовлених спільною участю в єдиному виробничому і соціальному процесах.
Важливою характеристикою трудових організацій, яка впливає на формування і розвиток їх трудових колективів, є спосіб їх виникнення (походження). Трудові організації можуть виникати двома основними шляхами: 1) в результаті особистої ініціативи, на добровільній основі, в силу внутрішніх приватних цілей і мотивів; 2) по зовнішній ініціативи: згідно з рішенням якого державного відомства, керівництва корпорації, зборів акціонерів компанії, іншого власника. Зазначені відмінності в походженні організацій важливі тому, що вони обумовлюють способи регулювання трудової поведінки їх працівників. Регулювання трудової поведінки співробітників організації відбувається на основі загальносоціальних і частносоціальних, тобто вузькогрупових, норм, які В«ПристосовуютьВ», В«підлаштовуютьВ», В«підпорядковуютьВ» собі норми трудового взаємодії, домінують над ними в трудовому процесі, прямо впливаючи на організацію виробництва. Подібний спосіб організації і регулювання трудового поведінки вельми поширений і характерний для більшості новостворюваних фірм. Сучасні трудові організації, як правило, проектуються на основі вже існуючих, щодо стандартних проектів. При цьому процес проектування і сам проект охоплюють не тільки виробничо-технічну та комерційну (Економічну) сторону функціонування організації, але і соціальну. [5,174]
Етапи розвитку трудового колективу
За Г. Рєзніку процес формування трудового колективу в загальному випадку складається з трьох етапів:
Перший етап - орієнтаційна стадія утворюється трудова спільність, основу об'єднання...