Зміст
Введення
1. Класифікація та основні вимоги щодо прийняття управлінських рішень
1.1 Класифікація рішень
1.2Требованія до якості рішень
2. Процес прийняття та реалізації управлінських рішень
2.1 Сутність та зміст процесу з вироблення рішень
2.2 Методика роботи керівника з вироблення попереднього рішення на створення процесу вироблення управлінського рішення
Висновок
Список літератури
Введення
Прийняття рішень, грамотних управлінських рішень, одне з найважливіших умов успішної діяльності фірми.
Актуальність роботи видно В«На обличчяВ». Від того на скільки правильне, продумане рішення буде прийнято, і на скільки воно буде новим, незвичним, на стільки успішно буде розвиватися фірма. Тому розробка і прийняття управлінських рішень основна ланка в діяльності фірми. Інакше кажучи, без управлінських рішень у фірми немає майбутнього.
Отже необхідно детально вивчити процес та етапи прийняття рішень, а так само чинники, які надають позитивний і негативний вплив на процес прийняття управлінського рішення, яке сприятливо вплине на діяльність фірми в цілому.
Тому метою даної роботи є вивчення процесу прийняття управлінських рішень.
В якості завдань необхідно розглянути класифікацію та фактори, що впливають на процес прийняття рішень, від кого в першу чергу залежить прийняття грамотного рішення, визначення групи осіб, які приймають рішення на фірмі. А так же етапи розробки і прийняття управлінських рішень.
1. Класифікація та основні вимоги щодо прийняття управлінських рішень
1.1 Класифікація рішень
Рішення - Це вибір альтернативи
Для підвищення якості рішень рекомендується здійснювати їх аналіз на основі класифікації за такими ознаками:
-стадія життєвого циклу товару (маркетинг, НДДКР, ОТПП та ін);
-підсистема системи менеджменту (цільова, функціональна і т.д.);
-сфера дії (Технічні, економічні та ін вирішення);
-мета (Комерційні та некомерційні рішення);
-ранг управління (Верхній, середній, нижчий);
-масштабність (Комплексні та приватні рішення);
-організація вироблення (колективні та особисті рішення);
- тривалість дії (Стратегічні, тактичні, оперативні рішення);
- об'єкт впливу (зовнішні і внутрішні);
- методи формалізації (текстові, графічні, математичні);
- форми відображення (план, програма, наказ, розпорядження, вказівка, прохання);
- складність (стандартні та нестандартні);
- спосіб передачі (вербальні, письмові, електронні).
Основними чинниками, що впливають на якість управлінського рішення, є: застосування до системи менеджменту наукових підходів і принципів, методів моделювання, автоматизація керування, мотивація якісного рішення.
Зазвичай в прийнятті будь-якого рішення присутні в різному ступені три моменти: інтуїція, судження та раціональність. Познайомимося з кожним з них окремо, бо вони цього заслуговують (по роботі В.Р.Весніна, 10). [1]
При прийнятті чисто інтуїтивного рішення, люди грунтуються на власному відчутті того, що їхній вибір правильний. Тут присутня "шосте відчуття" [2], свого роду осяяння, відвідуване, як правило, представників вищого ешелону влади. Менеджери середньої ланки більше покладаються на одержувану інформацію і допомога ЕОМ. Незважаючи на те, що інтуїція загострюється разом з набуттям досвіду, продовженням якого саме і є висока посада, менеджер, орієнтується тільки на неї, ставати заручником випадковості, і з точки зору статистики шанси його на правильний вибір не дуже високі.
Рішення, засновані на судженні, багато в чому схожі з інтуїтивними, імовірно, тому, що на перший погляд їх логіка слабко проглядається. Але все ж у їх основі лежать знання і осмислений, на відміну від попереднього випадку, досвід минулого. Використовуючи їх і спираючись на здоровий глузд, з поправкою на сьогоднішній день, вибирається той варіант, який приніс найбільший успіх в аналогічній ситуації за старих часів. Однак здоровий глузд у людей зустрічається досить рідко, тому даний спосіб прийняття рішень теж не дуже надійний, хоча підкуповує своєю швидкістю і дешевизною.
Інша слабкість в тому, що судження неможливо співвіднести з ситуацією, яка перш не мала місця, і тому досвіду її рішення просто немає. Крім того, керівник при такому підході прагне діяти переважно в тих напрямках, які йому добре знайомі, в результаті чого ризикує упустити гарний результат в іншій області, свідомо чи несвідомо відмовляючись від вторгнення в неї.
Оскільки рішення приймаються людьми, то їх характер багато в чому несе на собі відбиток особистості менеджера, причетного до його появи на світ. У зв'язку з цим прийнято розрізняти врівноважені, імпульсивні, інертні, ризиковані і обережні рішення. .
Урівноважені рішення, які приймають менеджери, уважно і критично ставляться до своїх дій, висунутим гіпотезам і їх перевірці. Зазвичай, перш ніж приступити до прийняття рішення, вони мають сформульовану вихідну ідею.
Імпульсивні рішення, автори яких легко генерують найрізноманітніші ідеї в необмеженій кількості, але не в змозі їх як слід перевірити, уточнити, оцінити. Рішення тому виявляються не досить обгрунтованими і надійними, приймаються "з наскоку ", і" ривками ". [3]
Інертні рішення стають результатом обережного пошуку. У них навпаки, контрольні і уточнюючі дії переважають над генеруванням ідей, тому в таких рішеннях важко виявити оригінальність, блиск, новаторство.
Ризиковані рішення відрізняються від імпульсивних тим, що їх автори не потребують ретельного обгрунтуванні своїх гіпотез, і, якщо упевнені в собі, можуть не злякатися будь-яких небезпек.
Обережні рішення характеризуються ретельністю оцінки менеджером усіх варіантів, сверхкретічним підходом до справи. Вони в ще меншому ступені, ніж інертні, відрізняються новизною й оригінальністю.
Перераховані види рішень приймаються, в основному, в процесі оперативного управління персоналом. Для стратегічного і тактичного управління будь-якої підсистеми системи менеджменту приймаються раціональні рішення, засновані на методах економічного аналізу, обгрунтування та оптимізації.
Таким чином для вибору більш альтернативного рішення, необхідно його ретельно проаналізувати, виділити плюси і мінуси, зробити попередні прогнози по прийнятим рішенням. Крім того, керівнику не можна забувати про те, що люди, приймають рішення, всі різні, тому необхідно ретельно підбирати персонал і чітко формулювати вимоги.
1.2 Вимоги до якості рішень
В цілому вимоги можна розділити на дві групи:
1) вимоги без виконання яких неможливо забезпечити якісне кінцеве рішення;
2) вимоги, характеризують обгрунтованість складу показників якості кінцевого рішення.
До першої групі вимозі відносяться:
а) застосування до процесу вироблення рішення сукупності наукових підходів, додаткових і специфічних принципів менеджменту;
б) застосування для стратегічних і тактичних рішень методів оптимізації;
в) використання якісної інформації на основі дослідження ринку, нормування та прогнозування показників, що характеризують у динаміці товар і організаційно-технічний рівень виробництва;
г) автоматизація процесу прийняття рішення;
д) застосування якісної системи обліку і контролю, зв'язки із зовнішнім середовищем;
е) наявність посадових інструкцій та інших нормативно-методичних документів по системі менеджменту;
ж) мотивація якісного рішення, тобто спонукання працівника якісно і в строк виконувати планове завдання через задоволення його потреб.
Друга група вимозі до якості рішень характеризує обгрунтованість складу показник...
