Контрольна робота
на тему: " Структура управлінської діяльності"
Введення
Серед усього різноманіття проблем теорії і практики управління головне місце, безумовно, належить комплексу питань, пов'язаних з утриманням управлінської діяльності, з індивідуальною діяльністю керівника. Подібно до того, як керівник відіграє центральну і найбільш важливу роль в будь-якій організаційній системі, так і вивчення цієї діяльності об'єктивно виступає головною проблемою теорії управління. Від правильного, повного розуміння сутності і змісту управлінської діяльності багато в чому залежить вирішення всіх інших управлінських проблем, формування адекватного загального уявлення про В«науці управління В».
Щоб скласти правильне і повне уявлення про цей предмет, слід враховувати основні труднощі психологічного вивчення діяльності керівника, складності виділення діяльнісної проблематики з общеорганизационной. Основні з них полягають у наступному.
перше, діяльність керівника об'єктивно і нерозривно пов'язана з усіма іншими аспектами функціонування організації. Отже, проблема управлінської діяльності також органічно вплетена в усі інші управлінські та організаційні проблеми та поза їх не може бути адекватно вирішена.
друге, проблема управлінської діяльності належить до категорії міждисциплінарних наукових проблем, тобто є предметом дослідження в цілому комплексі дисциплін.
третє, психологічне вивчення управлінської діяльності найбільш скрутно в науковому плані, оскільки тут предметом дослідження є така важковловима, В«невловимаВ» сфера, як психічна реальність. Закономірно тому, що в набагато більшому ступені, ніж вона, розкриті і вивчені зовнішні прояви управлінської діяльності, а не її внутрішній зміст. Тим не Проте, аналіз зовнішньої картини управлінської діяльності хоча і є об'єктивно необхідним етапом і умовою її пізнання, ще недостатній для її глибокого і всебічного розкриття. Звідси випливає фундаментальний принцип пізнання управлінської діяльності - вимога поєднання аналізу її зовнішнього - Об'єктивувати змісту - і її внутрішнього - імпліцитного змісту. Даний принцип є основоположним для психології діяльності; тому він покладений і в основу структури даної роботи [2, c. 37].
1. Сутність управлінської діяльності
Поняття діяльності має статус загальнонаукової категорії. Вона вивчається в багатьох науках: соціології, економіці, інженерних дисциплінах, філософії, фізіології, психології та ін
Діяльність визначається як форма активного ставлення суб'єкта до дійсності, спрямованого на досягнення свідомо поставлених цілей і пов'язаного з створенням суспільно значущих цінностей і освоєнням суспільного досвіду. Предметом психологічного вивчення діяльності виступають психологічні компоненти, які спонукають, направляють і регулюють трудову активність суб'єкта і реалізують її у виконавських діях, а також властивості особистості, через які ця активність реалізується. Основними психологічними властивостями діяльності є активність, осознаваемость, цілеспрямованість, предметність і системність її будівлі. В основі діяльності завжди лежить небудь мотив (або кілька мотивів).
Діяльність передбачає два основних плану характеристики - зовнішній (Предметно-дієвий) і внутрішній (психологічний). Зовнішня характеристика діяльності здійснюється через поняття суб'єкта і об'єкта праці, предмета, засобів і умов діяльності. Предмет праці - сукупність речей, процесів, явищ, з якими суб'єкт в процесі роботи повинен подумки або практично оперувати. Засоби праці - сукупність знарядь, здатних посилити можливості людини розпізнавати особливості предмета праці і впливати на неї. Умови праці - система соціальних, психологічних та санітарно-гігієнічних характеристик діяльності. Внутрішня характеристика діяльності передбачає опис процесів і механізмів її психічної регуляції, її структури та змісту, операційних засобів її реалізації.
Основними структурними компонентами діяльності є такі психологічні освіти, як мета, мотивація, інформаційна основа, прийняття рішення, план, програма, індивідуально-психологічні властивості суб'єкта, психічні процеси (когнітивні, емоційні, вольові), а також механізми контролю, корекції, довільної регуляції та ін Основними засобами реалізації діяльності є дії та операції. Дія - це основна одиниця будови діяльності, що представляє собою довільну, навмисну активність, спрямовану на досягнення усвідомлюваної мети. Операції - автоматизовані і неусвідомлювані елементи дій, які виступають як способи виконання та визначувані умовами діяльності. Наявність у діяльності постійної, стабільної структури основних компонентів і засобів реалізації діяльності вважається її найважливішою психологічною особливістю і позначається поняттям інваріантної структури діяльності. Вона, однак, може зазнавати досить суттєві зміни у зв'язку з відмінностями у видах і формах самої діяльності, з відмінностями в умовах її реалізації та зовнішніх вимог до неї. У силу цього в психології існують численні класифікації видів діяльності, що розрізняються по використовуваних у них підстав.
Так, види діяльності класифікуються за предметній сфері праці (на трудові професії і спеціальності); по специфіці змісту (інтелектуальна і фізична); по специфіці предмета (на В«суб'єкт-об'єктніВ» види, де предметом діяльності є який-небудь матеріальний об'єкт, і В«суб'єкт-суб'єктніВ» види, де предметом трудових впливів виступають люди); за умовами здійснення (Діяльність в нормальних і в екстремальних умовах); по її загальному характеру (Трудова, навчальна, ігрова) і ін
За своїм змістом управлінська діяльність являє собою реалізацію певних універсальних управлінських функцій (планування, прогнозування, мотивування, прийняття рішення, контролю та ін.) Система цих функцій притаманна будь-якої управлінської діяльності, незалежно від її конкретного виду, хоча ступінь їх вираженості може бути різною. Тому інваріантна система управлінських функцій є ще однією з основних її характеристик.
Метою управлінської діяльності є забезпечення ефективного функціонування певної організаційної системи. Остання належить до особливого типу систем - социотехническими. Вони якісно різнорідні за складом своїх компонентів і включають, як мінімум, дві основні різновиди - В«технологічнуВ» і В«людськуВ», її складові. Тому праця керівника включає два основних аспекти - пов'язаний із забезпеченням технологічного процесу і пов'язаний з організацією міжособистісних взаємодій. Перший аспект позначається поняттям інструментального контуру управління, а другий - поняттям експресивного контуру. Ці контури далеко не завжди гармонійно поєднуються між собою і до того ж вимагають від керівника реалізації якісно різних способів і форм поведінки. У зв'язку з цим зростає і загальний рівень складності діяльності [4, c. 10].
Управлінська діяльність специфічна і з організаційного статусу її суб'єкта - керівника. Цей статус двойствен. Керівник по визначенню одночасно є членом організації (групи) і стоїть як би поза нею - над нею - в силу свого ієрархічно вищого становища. Це породжує безліч труднощів практичного характеру. Дослідження показують, що ефективність діяльності організації тим вище, чим у більшій мірі керівник є не просто формальним В«начальникомВ», але й неформальним лідером (тобто реальним членом організації). Але одночасно і збереження ієрархічного начала (В«дотримання дистанції В») також є дієвим засобом забезпечення ефективності діяльності організацій. Отже, ще однією ознакою управлінської діяльності є поєднання двох основних принципів її організації - ієрархічного (Субординаційного) і колегіального (координаційної), а також необхідність їх оптимального узгодження.
Нарешті, управлінська діяльність досить специфічна за її типовим умовам. Вони підрозділяються на зовніш...
