Російська Міжнародна Академія Туризму
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
З дисципліни В«Стратегічний менеджментВ»
На тему В«Стратегічне розвиток турфірми з урахуванням особливостей Російської туріндустрії В».
Східної 2010
Зміст
Введення
1. Основи стратегічного управління
1.1 Особливості стратегічного управління
1.2 Вибір стратегії
1.3 Виконання і контроль стратегії
2. Розвиток турфірми В«Аркадія - турВ»
2.1 Державне регулювання туризму
2.2 Аналіз організаційної структури В«Аркадія-турВ»
2.3 Проведення аналізу
2.4 Рекомендації по розвитку фірми В«Аркадія-турВ»
Висновок
Список літератури
Введення
Туризм по праву вважається однією з найбільших, високоприбуткових і найбільш динамічно розвиваються галузей економіки, будучи активним джерелом надходжень фінансових засобів, і робить вплив на платіжний баланс країни. Приплив валютних надходжень у країнах, орієнтованих переважно на розвиток в'їзного туризму, часто перевищує доходи від виробничої діяльності.
Стратегічне управління як цілком певна різновид менеджменту сформувалася відносно недавно. У другій половині ХХ століття менеджменту стало приділятися підвищена увагу. Інтерес до питань управління бізнесом постійно утримується на високому рівні. Причина такого явища криється в тому, що менеджмент повинен забезпечити фірмі перевагу перед конкурентами.
Актуальність дослідження. Туризм змінюється разом зі світом, і на початку XXI століття він став одним з провідних напрямків соціально-економічного та культурного життя більшості держав і регіонів світу, а туристична індустрія - невід'ємним елементом споживчих моделей та соціальної поведінки значної частини населення. За статистикою Всесвітньої туристської організації (ВТО) до 2010 року число туристів у світі досягне 1 млрд. чоловік, а до 2020р. - 1 млрд. 600 млн. (у 2000 році - 698 млн. чоловік). На світовому туристському ринку Росія займає дуже скромне місце - менше 1,5% світового туристського потоку. Аналогічно низька і частка національного туризму у валовому внутрішньому продукті країни - менше 2,5%. Але в Останніми роками розвиток туристичної галузі в країні йде швидкими темпами. Вітчизняна туристична індустрія почала якісно змінюватися і набувати рис динамічної, ефективної і цивілізованої галузі економіки. В Нині у зв'язку з мінливістю макроекономічних умов зовнішнього середовища, посиленням конкурентної боротьби і глобалізацією бізнесу багато організацій приходять до висновку, що вижити в складних умовах вони можуть за наявності у них стратегії свого розвитку на довготривалу перспективу. Це в рівній мірі відноситься і до організацій галузі туризму. Практика показує, що ті туристські підприємства, які здійснюють комплексне стратегічне планування і управління, працюють більш успішно і отримують прибуток значно вище середньої по галузі. Стратегічне управління є необхідною складовою діяльності турфірми в сучасних умовах та базується на загальних концепціях і положеннях, що мають місце і в інших галузях економіки, хоча і відрізняється рядом особливостей в реалізації окремих стратегій. В цій роботі будуть розглянуті особливості стратегічного управління.
Метою курсової роботи є розробка стратегії розвитку туристської фірми ТОВ В«Аркадія-турВ», що передбачає проведення стратегічного аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства. Об'єктом дослідження є туристичне підприємство В«Аркадія - Тур В».
Предметом дослідження є стратегічне управління турфірми в умовах несформованого ринку туристських послуг.
Реалізація представленої мети здійснюється за допомогою вирішення наступних основних завдань:
- розглянути теоретичні аспекти стратегії розвитку підприємства;
- провести стратегічний аналіз туристської фірми ТОВ В«Аркадія-турВ»;
- виявити недоліки і позитивні сторони в роботі підприємства.
1. Основи стратегічного управління
1.1 Особливості стратегічного управління
Можливості стратегічного управління не безмежні. Існує ряд обмежень на використання стратегічного управління, які вказують на те, що і цей тип управління, так само як і всі інші, не універсальний для будь-яких ситуацій і будь-яких завдань.
перше, стратегічне управління вже в силу своєї сутності не дає, та й не може дати точної і детальної картини майбутнього. Вироблене в стратегічному управлінні опис бажаного майбутнього організації - це детальний опис її внутрішнього стану і положення у зовнішньому середовищі, а скоріше сукупність якісних побажань до того, в якому стані повинна знаходитись організація в майбутньому, яку позицію вона повинна займати на ринку і в бізнесі, яку мати організаційну культуру, у які ділові групи входити і т.п. При цьому всі це в сукупності повинно складати те, що визначить, чи виживе організація в майбутньому в конкурентній боротьбі чи ні.
друге, стратегічне управління не може бути зведене до набору рутинних правил, процедур і схем. У нього немає теорії, яка наказує, що і як робити при вирішенні певних завдань або ж у певних ситуаціях. Стратегічне управління - це скоріше певна філософія або ідеологія бізнесу і менеджменту. І кожним окремим менеджером воно розуміється і реалізується в значною мірою по-своєму. Звичайно, існує ряд рекомендацій, правил і логічних схем аналізу проблем і вибору стратегії, а також здійснення стратегічного планування і практичної реалізації стратегії. Однак в Загалом на практиці стратегічне управління - це:
• симбіоз інтуїції і мистецтва вищого керівництва вести організацію до стратегічних цілей;
• високий професіоналізм і творчість службовців, які забезпечують зв'язок організації з середовищем, оновлення організації і її продукції, а також реалізацію поточних планів;
• активне включення всіх працівників в реалізацію задач організації, в пошук найкращих шляхів досягнення її цілей.
третє, потрібні величезні зусилля і великі витрати часу і ресурсів для того, щоб в організації почав здійснюватися процес стратегічного управління. Потрібне введення та здійснення стратегічного планування, яке в корені відмінно від розробки довгострокових планів, обов'язкових до виконання в будь-яких умовах. Необхідно також створення служб, здійснюють відстеження оточення і включення організації в середовище. Служби маркетингу, зв'язки з громадськістю і т.д. набувають виняткову значимість і вимагають істотних додаткових витрат.
четверте, різко посилюються негативні наслідки помилок стратегічного передбачення. В умовах, коли в стислі терміни створюються абсолютно нові продукти, кардинально змінюються напрямки вкладень, коли зненацька виникають нові можливості для бізнесу і на очах зникають можливості, що існували багато років, ціна розплати за невірне передбачення і відповідно за помилки стратегічного вибору стає найчастіше фатальною для організації. Особливо трагічними наслідки невірного прогнозу бувають для організацій, що здійснюють безальтернативний шлях функціонування або ж реалізуючих стратегію, не піддається принципової коригуванню.
п'яте, при здійсненні стратегічного управління найчастіше основний наголос робиться на стратегічне планування. Однак цього зовсім недостатньо, так як стратегічний план не забезпечує його обов'язкового успішного виконання. На Насправді найважливішою складовою стратегічного управління є реалізація стратегічного плану. А це передбачає в першу чергу створення організаційної культури, що дозволяє реалізувати стратегію, створення систем мотивування й організації праці, створення певної гнучкості в організації і...
