ЗМІСТ
ВСТУП. 3
ГЛАВА 1. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ
1.1Общая характеристика системного підходу 7
1.2 Прийняття управлінських рішень 10
1.3 Системний аналіз 13
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ Г. Бєлорєцьк
2.1 Загальна характеристика Пенсійного Фонду 18
2.2 Системний підхід до Управлінню Пенсійного Фонду 20
2.3 Розробка рекомендацій по вдосконаленню Пенсійного Фонду 26
ВИСНОВОК 28
Глосарій 29
Список використаної літератури. 31
В ВЕДЕННЯ
Менеджмент - це самостійний вид професійно здійснюваної діяльності, спрямованої на досягнення в ринкових умовах, намічених цілей шляхом раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів із застосуванням принципів і методів економічного механізму менеджменту.
Менеджмент - управління в умовах ринку, ринкової економіки означає:
В· Орієнтацію фірми на попит і потреби ринку, на запити конкретних споживачів і організацію виробництва тих видів продукції, які користуються попитом і можуть принести фірмі намічену прибуток;
В· Постійне прагнення до підвищення ефективності виробництва, до здобуття оптимальних результатів з меншими витратами;
В· Господарську самостійність, що забезпечує свободу прийняття рішень тим, хто несе відповідальність за кінцеві результати діяльності фірми або її підрозділів;
В· Постійну коригування цілей і програм у залежності від стану ринку;
В· Виявлення кінцевого результату діяльності фірми чи її господарсько самостійних підрозділів на ринку в процесі обміну;
В· Необхідність використання сучасної інформаційної бази з комп'ютерною технікою для різноманітних розрахунків при прийнятті обгрунтованих і оптимальних рішень.
Зміст поняття В«МенеджментВ» можна розглядати як науку і практику управління, як організацію управління фірмою і як процес прийняття управлінських рішень.
Під науковими основами управління розуміється система наукових знань, яка складає теоретичну базу практики управління, забезпечує практику менеджменту науковими рекомендаціями. Наука про управління одержала розвиток у працях вітчизняних ученних - Д. М. Гвішіані, Г. Х. Попова, А. В. Попова, А. Г. Аганбегяна, Ю. П. Васильєва, А. І. Анчишкіна і в працях зарубіжних авторів - А. Файоля, П. Друкера, М. Х. Мескон, Х. Вольфганта та ін
Перший етап методології наукового управління становить аналіз змісту роботи і визначення її основних компонентів. Потім обгрунтовувалася необхідність систематичного використання стимулювання з метою зацікавити працівників у збільшенні продуктивності праці та зростанні обсягу виробництва. Автори робіт з наукового управлінню висунули і обгрунтували такі наукові положення:
використання наукового аналізу для визначення найкращих способів досягнення цілей і рішення конкретних завдань;
важливість відбору працівників, найбільш придатних для виконання конкретних завдань, і забезпечення їх навчання;
необхідність забезпечення працівників ресурсами, необхідними для ефективного виконання завдань.
В зарубіжної науки управління склалися чотири найважливіші концепції, які внесли істотний внесок у розвиток сучасної теорії і практики управління. Це концепції:
наукового управління;
адміністративного управління;
управління з позицій психології і людських відносин;
управління з позицій науки про поведінку.
У сучасних умовах існують три наукових підходи до управління:
підхід до управління як до процесу;
системний підхід;
ситуаційний підхід.
У своїй роботі я більш докладно розгляну системний підхід до управління виробництвом.
Системний підхід припускає, що керівники повинні розглядати організацію як сукупність взаємозалежних елементів, таких, як люди, структура, завдання та технологія, які орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища.
Цілями виконання курсової роботи є:
1. поглиблення, закріплення і розширення знань з менеджменту;
2. розвиток умінь і навичок самостійної роботи з джерелами наукової інформації;
3. формування та закріплення досвіду практичного застосування теоретичних знань.
Цілями дослідження курсової роботи є:
1. Обгрунтування системного підходу до управління організацією;
2. Значення системного підходу до управління;
3. Шляхи та засоби удосконалення управління.
Завдання дослідження:
1. Виявлення сутності, структури, принципів функціонування системного підходу до управлінню;
2. обгрунтування факторів і умов ефективного функціонування системного підходу;
3. Розробка науково-практичних рекомендацій.
Об'єктом курсової роботи є організація, предметом - системний підхід в управлінні організації.
Методологічною базою служили праці вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі управління, таких як М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, В. В. Травін, В. А. Дятлов, І. Н. Герчикова та інші.
Джерелом інформації служили документи організації, наукова методична література.
ГЛАВА 1. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ
1 .1 Загальна характеристика системного підходу
Системний підхід - це методологія розгляду різного роду комплексів, що дозволяє глибше і краще осмислити їх сутність (структуру, організацію та інші особливості (і знайти оптимальні шляхи і методи впливу на розвиток таких комплексів і систему управління ними.
Системний підхід є необхідною умовою використання математичних методів, однак його значення виходить за ці рамки. Системний підхід - це всеосяжний комплексний підхід. Він припускає всебічний облік специфічних характеристик відповідного об'єкта, що визначають його структуру, а, отже, і організацію.
Кожна системі має свої, притаманні їй, особливості, свою реакцію на управління, свої форми можливого відхилення від програми, свою здатність реагувати на різного роду впливу.
Виробничі об'єкти являють собою складні ієрархічні системи, що складаються з комплексу взаємопов'язаних і взаємозалежних підсистем: підприємство, цех виробничий ділянку, ділянку В«людина-машинаВ».
Роботи по організації та управлінню виробництвом складаються в проектуванні і забезпеченні функціонування систем. Вони включають:
В· Встановлення характеру взаємозв'язку елементів системи (підсистем) і каналів, по яких здійснюються зв'язки в межах системи;
В· Створення умов погодженого розвитку елементів системи і досягнення тих цілей, для реалізації яких вона призначена;
В· Створення механізму, що забезпечує це узгодження;
В· Організаційне побудова органів управління, розробка методів і прийомів управління системою.
Системний підхід до управління виробництвом (організацією) отримав найбільше поширення в США і використовується практично у всіх країнах. Він припускає розгляд фірми як складної системи, що складається з різних підсистем, функції яких залежать від стоять перед кожною з підсистем цілей та завдань. Цим обумовлена класифікація підсистем, складових чи організаційну структуру фірми, або виробничу структуру.
Поняття В«системіВ» припускає, що всі вхідні в неї підсистеми тісно між собою взаємопов'язані і мають різноманітні зв'язки із зовнішнім середовищем. Фірма розглядається як організація, що представляє собою комплекс взаємопов'язаних елементів. При цьому внутрішня структура організаційної системи допускає відносну автономність підсистем, які утворюють ієрархію підсистем.
Системний підхід припускає наявність особливого єдності системи з середовищем, яка визначається як сукупність зовнішніх елементів,...
