БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАТИКИ І РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ
РЕФЕРАТ
на тему:
В« раціоналізації методів і прийомів праці. ПРИНЦИПИ ЕКОНОМІЇ РУХІВ В»
МІНСЬК, 2008
ЗМІСТ
1. Методи і прийоми праці: загальні положення.
2. Принципи економії рухів.
3. Раціоналізація прийомів і методів праці.
1. Методи і прийоми праці: загальні положення
Зміст трудового процесу багато в чому визначається технологією, яка встановлює послідовність трудових прийомів. Однак високі результати праці окремих працівників, більша або менша економія матеріальних і трудових витрат, є не тільки наслідком їх особистих здібностей, але й результатом застосовуваних прийомів і методів праці.
За даними ряду досліджень, витрати часу на виконання однойменних прийомів праці у різних робочих нерідко істотно відрізняються: у ряді випадків відношення витрачається часу доходить до 5: 1. При цьому, у 20-30% робочих витрати часу на прийоми перевищують нормативні. Причиною такого явища в першу чергу є різні, не завжди ефективні, методи і прийоми праці, що застосовуються робочими для виконання однієї і тієї ж роботи. Тому, раціоналізація прийомів і методів праці, навчання робітників цим методам, є вагомим чинником підвищення продуктивності праці.
Метод праці - спосіб здійснення працівником виробничого завдання, характеризується структурою трудового процесу, тобто входять в процес видами робіт, операціями, комплексами прийомів, прийомами, трудовими діями та рухами, їх послідовністю і взаємозв'язком.
Раціональними можна назвати такі прийоми і методи, які характеризуються найменшими витратами часу, фізичними і психічними (нервовими) зусиллями та витратами енергії. Наслідком застосування таких методів і прийомів є підвищення працездатності та продуктивності праці, висока якість роботи, краще використання обладнання, оснащення, матеріалів, енергії.
Зміст трудового процесу, як об'єкта розробки раціональних методів праці може бути різним. В одному випадку, це вузько обмежений комплекс дій, що становить лише один який-небудь прийом; в іншому - комплекс прийомів певної операції, у третьому - більший елемент трудового процесу або кілька операцій, здійснюваних одним робітником або цілою бригадою над певним об'єктом. Тому в одному випадку в результаті раціоналізації можуть бути усунені зайві і встановлений комплекс найбільш раціональних рухів, і таким чином знижена трудомісткість виконання роботи; в іншому - досягнута економія в результаті поліпшення загальної структури балансу робочого часу за категоріям витрат, усунення непродуктивних видів робіт, більш вигідного поєднання ручної і машинної роботи, синхронізації праці кількох виконавців і т.д.
В якому випадку раціоналізація методів і прийомів праці являє собою систему, при якій кожна операція або робота ретельно аналізується з метою скасування всіх зайвих операцій, усунення зайвих рухів, дій і прийомів. Проектується оптимальна послідовність виконання операцій з урахуванням суміщення в часі роботи різних органів тіла працюючого.
Ця система включає вдосконалення організації робочих місць, умов праці, а також навчання робітників запроектованому методу роботи.
2. Принципи економії рухів
До раціоналізації прийомів та методів праці можна підходити з заздалегідь прийнятими рішеннями. Кожна операція або робота має свої особливості, що вимагають у кожному конкретному випадку пошуку оригінальних рішень. Однак всі методи праці мають деякі подібні риси загальні для всіх видів робіт. Ця обставина дозволило виробити наступні основні принципи економії рухів:
природно рухів . Природні рухи легкі і найкраще відповідають особливостям людського тіла. Будь-яка робота повинна виконуватися можливо меншим числом простих і коротких рухів, які повинні бути плавними, закругленими, з раціональному використанні активних і пасивних сил. Це зауваження легко зрозуміти, розглядаючи будову людського тіла. Так, рука рухається по дузі з центром в лікті або плечі. Нога повертається від коліна або стегна. При повороті корпусу плечі описують дугу. Облік цих особливостей забезпечується раціональним розташуванням органів управління обладнанням, предметів і засобів праці на робочому місці, використанням зворотних рухів після переміщення предметів, дотриманням сталості розташування предметів праці і інструментів. Предмети постійного користування повинні розташовуватися в межах оптимальної робочої зони по можливості на рівні його рук. Предмети, які робочий бере правою рукою, слід розташовувати праворуч, а лівою - відповідно зліва.
Одночасність руху різних органів тіла. Полягає в необхідності забезпечення одночасності участі в трудовому процесі обох рук робітника, паралельного дії різних органів, наприклад, рук і ніг. Якщо одна рука працює, інша не повинна бути бездіяльними. Необхідно, щоб обидві руки не лише виконували корисну роботу, але й поєднати їх роботу в часі. Це легко досягається, якщо обидві руки виконують однорідну роботу. У тих випадках, коли неможливо двома руками виконати однорідну роботу з одним предметом, необхідно завантажити обидві руки різною роботою. Такий підхід не тільки призведе до скороченню витрат часу, але і дозволить знизити стомлення за рахунок полегшення рухових реакцій, включення в дії більш сильних груп м'язів і розвантаження інших. Крім того, одночасність рухів обох рук знижує статичні зусилля для підтримки рівноваги корпусу.
симетрично рухів . Психофізіологічними дослідженнями встановлено, що більш зручними і менш нудними є симетричні рухи рук в сторони від середини корпуса, виконувані одночасно; рухи рук від себе і до собі по робочому столу в одному напрямку; плавні рухи по круговій або еліптичній траєкторії. Кожне з них має закінчуватися в положенні, зручному для початку наступного руху і плавно переходити в нього. Ці досягається не тільки поєднання руху різних органів робітника під часу, що скорочує загальний час виконання операції, але і забезпечується рівновагу всього корпусу, що полегшує виконання роботи.
Ритмічність і автоматизм рухів . Полягає в продуманої, добре освоєної, звичної послідовності прийомів і рухів, що позначається на зниженні стомлення. Останній рух по виконанню операції повинно легко переходити в перший рух наступній, точно так само як повинно ув'язуватися послідовність рухів усередині операції. Непотрібні зміни у напрямі руху порушують ритм роботи.
Ритмічність роботи виробляє у працюючих навички виконання рухів. З розвитком цих навичок виникає автоматизм рухів, внаслідок чого значно зменшується розумова стомлюваність та напругу. Тому, проектування раціональної послідовність виконання рухів, необхідно поєднувати з проектуванням раціональної внутрішнього планування робочого місця, що забезпечує сталість розташування матеріалів, інструментів, пристосувань.
Всі перераховані принципи взаємопов'язані між собою. Їх не можна розглядати незалежно один від одного. Дотримання розглянутих принципів у комплексі, становить основну умову високої ефективності роботи з проектування трудових процесів. Дуже важливим доповненням є наявність сприятливих санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних умов на робочому місці, дотримання оптимальних режимів праці і відпочинку. Проте слід мати на увазі, що в різних умовах виробництва ці принципи мають неоднакове значення для вдосконалення трудових процесів. Так, на ручних роботах на перший план виступають принципи природності рухів, їх поєднання, ритмічності, простоти. У міру механізації та автоматизації виробничих процесів при проектуванні прийомів і методів праці, зростають роль, і значення необхідності забезпечення оптимального завантаження в часі робітників і обладнання.
3. ...
