1. Робоче місце експериментатора і його організація
Робочим місцем називається частина робочого простору, на яке поширюється безпосередній вплив експериментатора в процесі дослідження. Робочий простір - це частина лабораторного або виробничого приміщення, оснащення необхідними експериментальними засобами і обслуговується одним або групою дослідників. Робоче простір може бути стаціонарним (у лабораторіях, науково-дослідних установах, полігонах і т.п.); умовно-стаціонарним (у пересувних лабораторіях, тимчасових полігонах); мобільним (у ходових лабораторіях).
Лабораторія являє собою спеціально обладнане приміщення, в якому виробляються експериментальні дослідження.
У відповідності з особливостями робочого простору можна виділяти три типи дослідницьких лабораторій: стаціонарні, пересувні та ходові.
Робоче місце стаціонарної лабораторії комплектується спеціальним робочим столом.
У залежності від призначення лабораторії кожен лабораторний стіл крім води, електрики і газу може додатково забезпечуватися підводкою пари, стисненого повітря і загального вакууму, На столах розміщуються також штепселі для включення електромоторчіком, настільних ламп, обчислювальних машинок, нагрівальних приладів (паяльники, плитки), розміщуваних на шматках товстого листового азбесту.
Особливу увагу треба приділяти освітленості робочого місця.
Устаткування пересувних лабораторій близько до стаціонарним, але дещо поступається їм через нехват_і площ.
Пересувні лабораторії замість лабораторних столів оснащуються робочою поверхнею (відкидний столик) для ведення необхідних записів в процесі проведення експерименту.
Дослідник (експериментатор) в лабораторії виконує відповідальну роботу, від якої часто залежить правильність рішення теоретичної чи практичної задачі в цілому. Точність при виконанні приписів методики, акуратність, ретельність підготовки експерименту, уважність при його проведенні - найголовніші умови ефективності експериментальної роботи. Приступаючи до проведення експерименту, дослідник повинен ще раз обдумати, і уточнити методику, підготувати всю необхідну документацію (Акти, лабораторні зошити, журнали), яка призначена для реєстрації ходу і результатів дослідів.
Всі аналізи, визначення і спостереження необхідно записувати в спеціальний журнал, форма якого повинна найкращим чином відповідати досліджуваного процесу з максимальною фіксацією всіх фактів і умов їх появи. При отриманні в одному статистичному ряду результатів, різко відрізняються від сусідніх вимірювань, виконавець повинен тим не менш записати всі дані без спотворень і вказати обставини, супутні вказаною вимірюванню. Це потім дозволить встановити причини відхилень (перекручувань) і відповідним чином кваліфікувати такі виміри. Якщо в процесі вимірювання необхідні найпростіші розрахунки, то вони повинні бути внесені в журнал або в окремий зошит із зазначенням дня або місяця проведення досвіду, номери та серії дослідів.
Лабораторні журнали і зошити - важливі документи. Тому вони повинні утримуватися в порядку і забезпечувати можливість легкої перевірки. Потрібно прагнути не допускати виправлень, а в разі необхідності вони повинні робитися так, щоб не відбувалося плутанини при розрахунках. Кожне виправлення повинно супроводжуватися підписом експериментатора і короткої довідкою про причини виправлень. Ніяких записів, позначок, не відносяться до справи, в лабораторних журналах і зошитах робити не можна.
При проведенні експерименту виконавець повинен безперервно стежити за засобами вимірювань, стійкістю апаратів і установок, правильністю їх показань, характеристикою навколишнього середовища, не допускати сторонніх осіб в робочу зону. Виконавець зобов'язаний систематично проводити повірку засобів вимірювань.
Одночасно з виконанням наступних вимірювань виконавець повинен проводити попередню обробку результатів та їх аналіз. Тут особливо повинні проявлятися його творчі особливості. Такий аналіз дозволяє контролювати досліджуваний процес, коректувати експеримент, покращувати методику і підвищувати ефективність експерименту.
У процесі експериментальних робіт необхідно дотримуватись вимог інструкцій по промсанітарії, техніки безпеки, пожежної профілактики. Особливу увагу слід приділяти завданню зменшення шуму при експерименті, станом газових кранів і електроустаткуванню. Всі електроприлади повинні бути заземлені. Газові крани повинні періодично перевірятися на витік газу фахівцями.
Особливо ретельно необхідно дотримувати перераховані вимоги при виконанні виробничих експериментів. Внаслідок великих обсягів робіт і значної їх трудомісткості помилки, допущені в процесі експерименту, можуть істотно збільшити тривалість досліджень та зменшити їх точність.
Спочатку результати вимірювань зводять в таблиці по варьирующим характеристикам для різних досліджуваних питань, ретельно вивчають сумнівні цифри, що різко відрізняються від статистичного ряду спостережень, від середніх значень. При аналізі цифр необхідно встановити точність, з якою потрібно проводити обробку дослідних даних (точність обробки не повинна бути вище точності вимірювань).
Особливе місце належить аналізу експерименту. Це завершальна частина, на основі якої роблять висновок про підтвердження гіпотези наукового дослідження. Аналіз експерименту - це творча частина дослідження. Іноді за цифрами важко чітко уявити фізичну суть процесу. Тому потрібне особливо ретельне зіставлення фактів, причин, що обумовлюють хід того чи іншого процесу, і встановлення адекватності гіпотези й експерименту.
Результати деяких лабораторних і більшості виробничих експериментів оформляються протоколом, який підписується експериментатором і керівниками виробництва. Якщо випробувань піддавалися люди, то протокол підписується випробуваними.
2 Оформлення графічної частини
Креслення та плакати, як правило, виконуються на білій щільному папері формату А1 (594 Г— 841 мм). Кожен креслення повинен мати рамку, виконану суцільною основною лінією на відстані 20 мм від лівої межі формату [при розташуванні основного напису (Штампа) вздовж довгої сторони аркуша] або від верхньої межі формату (при розташуванні штампа уздовж короткої сторони) і на відстані 5 мм від решти кордонів формату.
Графічна частина повинна бути одноколірної та виконуватися олівцем або тушшю. Однак для досягнення більшої виразності креслення або плаката допускається застосування фломастерів та розфарбування (відмивання) зображення. Відмивання повинна бути неяскравих тонів. Максимальна кількість кольорів відмивки на плакаті не повинно перевищувати 6, включаючи чорний.
Деякі плакати або креслення можуть складатися з декількох листів. У цьому випадку робиться загальний заголовок, що охоплює дані листи, а основна напис (штамп) поміщається на останньому аркуші.
3. Скласти зміст пояснювальної записки до курсової роботи, виконати фрагмент розділу (з заголовками) і скласти з поясненнями формулу з даними, наведеними в методичці
Введення
1 Визначення собівартості і ціни виробу
1.1 Визначення витрат на матеріали і комплектуючі вироби
1.2 Розрахунок основної заробітної плати виробничих робітників
1.3 Розрахунок інших витрат і складання калькуляції
2 Оцінка виробничої технологічності виробу
3 Техніко-економічні розрахунки по визначенню ресурсів
Висновки
Перелік посилань
Додаток А. Баланс підприємства
Додаток Б. Звіт про фінансові результати
Розрахунок прямої заробітної плати основних виробничих працівників розраховується за формулою
, грн. (1.1)
де З п - пряма заробітна плата, грн.;
З т i - сума прибутку середньогодинної тарифної ставки i-го розряду, грн.; <...
