Федеральне агентство залізничного транспорту
Сибірський державний університет шляхів сполучення
Кафедра В«Менеджмент на транспортіВ»
Курсова робота
з дисципліни В«Економіка і соціологія праці на ж/д транспорті В»
Тема: Продуктивність і ефективність праці.
Показники і методи вимірювання продуктивності праці
2010
Зміст
Введення
Частина 1. Теоретична: В«Продуктивність та ефективність праці. Показники і методи вимірювання продуктивності праці В»
1.1. Поняття ефективності праці
1.2 Поняття продуктивності праці
1.3. Методи вимірювання продуктивності праці
1.4 Показники виміру продуктивності праці
Частина 2. Рішення задач
2.1 Задача 1
2.2 Завдання 2
2.3 Завдання 3
2.4 Завдання 4
2.5 Задача 5
Висновок
Список літератури
Введення
Тема даної курсової роботи - В«Продуктивність та ефективність праці. Показники і методи вимірювання продуктивності праці В».
Продуктивність праці - основний показник економічної ефективності виробництва галузі і кожного підприємства.
Зростання продуктивності праці означає: економію уречевленої і живої праці і є одним з найважливіших чинників підвищення ефективності виробництва.
Метою даної роботи є розгляд продуктивності праці як економічної категорії. Тобто можна виділити наступні завдання:
- розкрити поняття ефективності праці.
- дати визначення продуктивності праці;
- розповісти про методи вимірювання продуктивності праці;
- з'ясувати, які показники чинять прямий і зворотний вплив на продуктивність праці;
Частина 1 . Теоретична: В«Продуктивність і ефективність праці. Показники і методи вимірювання продуктивності праці В»
1.1 Поняття ефективності праці
Ефективність праці - це соціально-економічна категорія, яка визначає ступінь досягнення тієї чи іншої поставленої мети, співвіднесеної зі ступенем використання ресурсів.
Ефективність праці буде тим вище, чим вище продуктивність праці і чим менше трудовитрати при тому ж обсязі роботи. Для підприємця важливо не тільки те, яким був обсяг роботи, виконаний працівником в одиницю часу, але і те, якими трудовитратами це було досягнуто. Трудові витрати вимірюються чисельністю працівників і заробітною платою. І те й інше умовно можна виміряти часом роботи. Тому при вивченні ефективності праці розглядаються трудовитрати в одиницю часу з урахуванням його структури.
Щоб знайти спільну показник ефективності праці (Е) можна використовувати формулу:
Е = Р/Зтр , де
Е - ефективність праці;
Р - результат (ефект);
Зтр - витрати праці.
Така формула прямо не відображає економію трудовитрат. Тому поряд із загальним показником ефективності праці можуть використовуватися його приватні показники.
Такими приватними показниками ефективності праці можуть бути:
1) продуктивність праці та її зміни;
2) якість роботи;
3) кваліфікація працівника;
4) витрати живої праці на отриманий прибуток;
5) економія живої праці;
6) економія коштів на заробітну;
7) раціональне використання робочого часу.
1.2 Поняття продуктивності праці
Продуктивність праці є одним з найважливіших показників ефективності праці. Застосування цього показника дозволяє оцінити ефективність праці як окремого працівника, так і колективу.
Метою трудової діяльності є отримання продукту праці, тобто виробництво та збут конкретної продукції, продаж товарів або надання послуги. Для працівника і трудового колективу має значення продуктивність цієї праці, виражена рівнем отриманого обсягу роботи на одиницю часу. І чим вищий цей рівень, тим менше доводиться витрат на одиницю часу, так як при високій продуктивності праці, спостережуваної при збільшенні обсягу роботи, знижується рівень витрат, особливо постійних. Важливим завданням організації праці є увагу до зростання продуктивності праці, так як при його збільшенні зростає обсяг роботи, виробленої працівником в одиницю часу, а час, що витрачається на одиницю роботи, зменшується.
Продуктивність праці - це показник середнього обсягу продукту праці працівника на одиницю часу. Продуктивність праці (ПТ) вимірюється кількістю роботи (продукції, обороту, послуг), що виробляються одним працівником в одиницю часу (годину, зміну, тиждень, місяць, рік), і розраховується за формулою:
ПТ = О/Ч (Зтр)
де Про - обсяг роботи в одиницю часу;
Ч - число працівників або Зтр -витрати праці
У виробництві будь-якого продукту бере участь жива праця, тобто праця, що витрачаються працівниками безпосередньо в самому процесі виробництва продукту і праця минулий, витрачений, як правило, іншими працівниками на попередніх стадіях виробництва і уречевлена ​​в знаряддях праці, будівлях, спорудах, сировині, паливі, матеріалах, енергії.
Відповідно цьому при характеристиці продуктивності праці використовується поняття продуктивності індивідуального і суспільної праці.
Продуктивність індивідуальної праці - це результативність живої праці як окремого працівника, так і колективу працівників.
Продуктивність суспільної праці - це результативність, ефективність живої і матеріалізованої праці, що відображає повні (сукупні) витрати праці в сфері матеріального виробництва. Показник продуктивності суспільної праці розраховується як відношення розміру національного доходу до чисельності зайнятих у галузях матеріального виробництва.
Продуктивність суспільної праці планується і враховується в цілому по народному господарству.
1.3 Методи вимірювання продуктивності праці
Для вимірювання продуктивності праці застосовуються три основні методи: вартісної, натуральний і трудової, які розрізняються одиницями виміру роботи.
При вартісному методі вимірювання продуктивності праці обсяг роботи наводиться в грошовому обчисленні.
Вартісний метод дозволяє порівнювати продуктивність праці працівників різних професій, кваліфікацій, наприклад кондитера і кухаря, токаря і водія.
Достоїнствами цього методу є простота обчислення, можливість порівняння рівнів продуктивності праці різних виробництв, а також визначення його динаміки в різні періоди часу. Але недоліком методу є вплив нецінових факторів: кон'юнктури ринку, інфляції, а також матеріаломісткості роботи.
Натуральний метод виміру продуктивності праці застосовується у разі виробництва (випуску) однорідної продукції. Обсяг роботи в цьому випадку визначається за допомогою натуральних вимірників, таких, як тонни, штуки, метри, літри та ін Рівень зроблених робіт в натурально-речовинному вимірі є найбільш об'єктивним і достовірним показником продуктивності праці. За допомогою цього методу можна вимірювати і порівнювати продуктивність праці окремих бригад і працівників, планувати їх чисельність, визначати професійний і кваліфікаційний склад, зіставляти продуктивність праці різних підприємств.
Натуральний метод вимірювання продуктивності праці відрізняється достовірністю, простотою і наочністю розрахунків. Однак його використання обмежене: їм не можна користуватися при розрахунках продуктивності праці на тих ділянках, де проводиться або випускається різнорідна продукція, наприклад машини і інструменти. Крім того, він не враховує з...
