ЗМІСТ
Введення
1. Виробнича структура підприємства
1.1 Поняття виробничої структури підприємства і визначають її фактори
1.2 Особливості виробничої структури підприємства в різних галузях промисловості
1.3 Сучасні тенденції розвитку виробничої структури
2. Формування виробничої структури підприємства
2.1 Виробнича характеристика підприємства
2.2 Виробнича структура підприємства
2.3 Визначення складу та кількості обладнання на підприємстві
2.4 Визначення форм взаємозв'язку виробничих цехів і спеціалізація
2.5 Визначення складу допоміжних служб підприємства
3. Пропозиції щодо вдосконалення виробничої структури підприємства
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Найважливіша умова успішної роботи підприємства - забезпечення виробництва замовленнями споживачів, на основі яких формуються поточні та оперативно-календарні плани підприємства.
Як правило, сучасне промислове виробництво дуже складно. Його особливості полягають:
- в комплексному характері необхідності врахування економічних, технічних, політичних факторів; складності як технічної, так і організаційної; тісному зв'язку із зовнішнім середовищем підприємства; швидкої номенклатурної оновлюваності.
Конкретним змістом управління виробничою діяльністю підприємства є, зокрема:
- вибір і обгрунтування виробничої структури підприємства, його виробничої потужності, спеціалізації цехів, організації ділянок;
- визначення складу обладнання з урахуванням його техніко-економічних характеристик;
- організація технічної підготовки і технічного обслуговування виробництва;
- вибір і організація виробництва продукції, виходячи з інтересів ринкових споживачів;
- отримання в Внаслідок виробництва необхідного співвідношення економічних результатів (Прибутку і витрат).
У зв'язку з цим дослідження поняття, сутності та основних тенденцій розвитку виробничої структури підприємства є в даний час дуже актуальним питанням.
У даній роботі розглянуті поняття виробничої структури, що визначають її фактори, питання формування оптимальної виробничої структури на підприємстві.
Перелік, характер і спрямованість дослідження визначили наступну структуру роботи. Перший розділ роботи висвітлює поняття та сутність розглянутої проблеми, розкриває тенденції її розвитку, відображає специфіку виробничої структури підприємства в різних галузях економіки. Другий розділ присвячений розгляду поняття виробничої структури підприємства, питань взаємодії основних і допоміжних підрозділів підприємства на прикладі діючого підприємства м. Мінська - ВАТ В«Завод ПромбурводВ». Третій розділ містить пропозиції щодо вдосконалення виробничої структури ВАТ В«Завод ПромбурводВ».
1. Виробнича структура підприємства
1.1 Поняття виробничої структури підприємства і визначають її фактори
Під виробничою структурою розуміється склад підрозділів, що входять в дане виробниче ланка, а також характер їх взаємозв'язку. Стосовно до об'єднання під виробничою структурою слід розуміти склад вхідних в нього підприємств і організацій, стосовно до підприємства - склад його цехів і служб, до цеху - склад ділянок. У виробничій структурі і просторовому розташуванні складових її підрозділів знаходить вираз принцип прямоточності.
Профіль, масштаби, а також галузева приналежність підприємства визначаються складом, технологічної спеціалізацією і розмірами його виробничих цехів, ділянок, майстерень. Всі інші ланки підприємства: функціональні відділи, лабораторії, керуючі органи, - повністю порівнюються з характеристиками виробничих підрозділів і створюються винятково для забезпечення ефективності їх роботи [12, с.26].
Виробничі цехи (Філії, дільниці, майстерні) розділені на дві групи: цехи основного виробництва та допоміжні (обслуговуючі цехи). У цехах основного виробництва безпосередньо виготовляється продукція, призначена для реалізації.
Завдання допоміжних цехів - забезпечення нормальної безперебійної роботи цехів основного виробництва. До допоміжних відносяться цехи і виробничі дільниці з:
- виготовлення, ремонту, заточенню й настроюванні інструментів, пристосувань, приладів, господарського інвентарю;
- нагляду за працездатністю і ремонту устаткування, машин, механізмів, будівель і споруд;
- забезпеченню електричною і тепловою енергією, наглядом та ремонтом електрообладнання та теплових мереж;
- внутрішньовиробничої і зовнішньої транспортуванні сировини, матеріалів, заготовок, готової продукції;
а також склади підприємства.
Кінцевий результат діяльності основних цехів - готова товарна продукція, яка реалізується зовнішньому споживачеві; кінцевий результат допоміжних цехів споживається усередині самого підприємства.
Цехи основного виробництва формуються відповідно до профілю підприємства, а також у Залежно від конкретних видів продукції, масштабів і технології виробництва. При цьому незмінно ставляться задачі своєчасного випуску продукції, зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції, можливості своєчасної перебудови виробництва відповідно до мінливими потребами ринку. Зазначені завдання вирішуються на основі раціональної спеціалізації і розміщення цехів, їх кооперування всередині підприємства, забезпечення пропорційності і єдності ритму виробничого процесу від першої до останньої операції.
Великі виробничі підприємства, як правило, мають складну виробничу структуру. Первинним ланкою виробничої структури є робоче місце - частина площі, на якій зосереджені засоби виробництва (знаряддя і предмети праці), застосовувані в процесі праці одним або групою тісно пов'язаних між собою робітників. На робочому місці виконуються окремі операції по виготовленню продукції або обслуговування виробництва.
Коли один робочий використовує декілька одиниць обладнання, то створюється багатоверстатне робоче місце. Ступінь спеціалізації робочих місць і їх технічне оснащення залежать від методів організації виробництва.
Сукупність робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однакової продукції, складає виробничий ділянку. Це основна структурна одиниця підприємства. Кількість і склад виробничих ділянок впливають на структуру цеху і підприємства в цілому.
На великих і середніх підприємствах ділянки об'єднуються в цехи. Цех-це адміністративно відособлена частина підприємства, що виконує певні функції з технічного або господарському обслуговуванню основного виробництва або підприємства в цілому.
Іноді однорідні цехи на великих підприємствах об'єднуються в корпуси, виробництва. Таким прикладом може бути В«Виробництво теле-та радіокорпусов ВАТВ« Горизонт »». На невеликих підприємствах з відносно простим виробництвом застосовується бесцеховая структура, при якій найбільше виробничий підрозділ - ділянка. Всі роботи по технічній підготовці, плануванню, ремонту устаткування, постачання, обліку ведуться централізовано органами управління.
Характерною особливістю виробничої структури підприємства є те, що основні цехи на підприємствах більшості галузей промисловості різні, а допоміжні і обслуговуючі в основному однакові.
Практика роботи промисловості виявила три типи виробничої структури підприємств: технологічний, предметний і змішаний (предметно-технологічний).
На підприємствах з технологічною структурою цехи і дільниці створюються за принципом технологічної однорідності, при якій кожен цех, дільниця спеціалізується на виконанні певної частини загального технологічного процес...
