Праця Як основа жіттєдіяльності та Провідний чинник виробництва
1. Поняття и сутність категорії "праця"
Праця є Важливе и універсальною категорією, вивченості якої займаються ВСІ Галузі людського пізнання, Аджея Місце праці візначається її значення для існування и розвітку Як окремої людини, так и суспільства в цілому. Результатом процесу праці є виробництво споживчих вартостей. Люди з допомогами знарядь праці вплівають на предмети природи, створюють продукти, необхідні для їх життя.
аналіз процесу матеріального виробництва показує, Що праця - ції дерло за все процес, Який відбувається Між Людина і природою, в якому людина Своєю діяльністю опосередковує, регулює и контролює Обмін речовін Між собою и природою.
Широко відоме твердження про ті, Що самє праця створі Людина і вон є джерелом усяк багатства. Альо Зміст процесу праці НЕ Може обмежуватіся механічнім поєднанням Людина і предметів природи. Між людьми Завжди булі и залішаються тісні зв'язки з приводу організації праці, розподілу, обміну та споживання результатів їх Спільної діяльності. Люди так чи інакше Працюють один на одного, а тому їх праця, зв'язки и Відносини, Що вінікають при цьому, набуваються суспільної форми.
В Науковій літературі є декілька підходів до визначення економічної категорії "Праця". Праця - ції цілеспрямована діяльність людей Щодо Створення матеріальних та духовних благ, необхідніх для задоволення потреб шкірного індівіда и суспільства в цілому. Інші Вчені економісті вважають, Що праця - ції цілеспрямована діяльність людини, Яка спрямована на відозміну та прістосування предметів природи для задоволення своїх потреб. Або є галі такє визначення: праця - Ції діяльність людини Щодо Створення жіттєвіх благ, при цьому вон спрямована на оточуючу природу и має осмислення цілеспрямованій характер.
працюючих, людина вікорістовує свою робочі силу, тобто здатність до праці, Яки візначається сукупністю фізічніх и духовних сил, завдякі Яким людина Може працюваті. У процесі праці відбувається споживання робочої сили.
Наведені визначення дозволяють Зробити Висновок, Що праця - ції складаний соціально-економічна категорія, Яка є не просто взаємодією людини и природи, працею взагалі, а суспільною формою праці.
Процес праці можливости Ліше при наявності трьох основних елементів - предмета праці, знаряддя праці та Працівника.
Кожній з названих елементів відіграє свою роль у процесі праці.
Предмет праці - ті, на Що спрямована праця людини з метою Створення жіттєвіх благ. Засоби праці - ції Речі або комплекс речей, за допомог якіх людина у віробніцтві впліває на предмети праці для перетворення їх у Споживчі вартості. До засобів праці відносять знаряддя праці (інструменти, машини, механізмі, обладнання ТОЩО), землю - основний засіб праці, виробничі будівлі, споруди, транспортні засоби и комунікації ТОЩО. Засоби и предмети праці разом становляит засоби виробництва.
Розвиток предметів и засобів праці є Ліше необхідною умів для здійснення процесу праці, а вірішальнім елементом цього процесу є Людський праця, тобто сама людина, Яка Постійно удосконалюється, збагачує Свої знання, Досвід, виробничі навички. Це Дає змогу їй удосконалюваті засоби праці и самих людей. Кожне Покоління людей передає Наступний поколінню весь обсягах знань и виробничого досвіду. Цей процес відбувається безперервно по вісхідній Лінії.
Суспільна форма праці передбачає відповідні зв'язки и Відносини Між людьми, які змінюються залежних від економічного влаштую суспільства. Такі Відносини ОТРИМАНО Назва - виробничі Відносини, Що складаються Між людьми об'єктивно, тобто Незалежності від їхньої волі та свідомості.
Між продуктивними силами суспільства и виробничими відносінамі винна існуваті відповідність. Альо продуктівні сили внаслідок науково-технічного прогресу зростають и змінюються однозначно швідше, Ніж виробничі Відносини и на Певної етапі соціально-економічного та історічного розвітку суспільства Між ними вінікає невідповідність, суперечність, Що виробляти до конфлікту, Який вірішується шляхом соціальніх революцій. Основна мета и призначення соціальніх змін - привести у відповідність виробничі Відносини з характером розвітку продуктивних сил. При цьому змінюються Відносини Між людьми, тобто змінюється суспільна форма праці, Суспільний устрій праці.
Суспільна форма праці віражає собою не Ліше економічні, а й Соціальні Відносини Між людьми в процесі їх Спільної праці.
Пізнання різніх сторін соціальніх відносін людей, у тому чіслі и відносін, пов'язаних з працею, Вивчення законів та закономірностей процесу праці, механізму їх дії и форм їх проявити дозволяє віявіті у соціальніх явищем и процесах на віробніцтві причинно-наслідкові взаємозв'язкі и взаємозалежності, Забезпечити системний підхід до Вивчення и розв'язання проблем праці.
Праця и робота - Поняття НЕ рівнозначні, и їх не можна ототожнюваті. Праця - ції явищем Суспільне його призначення та притаманне Тільки людіні. Як неможливе життя людини поза суспільством, так І не Може буті праці без Людина і поза суспільством.
Работа - Ції Поняття фізічне, вон Може віконуватісь и людино, и тварини, и машиною. Праця вімірюється робочим часом, а робота - фізічнімі Одиниця.
2. Соціально-економічна роль праці в історічному розвітку
Становлення праці та її удосконалення відбувалось на протязі багатьох тісячоліть разом з витку самої людини и суспільства. Цей процес тріває и Сьогодні.
В первісно-суспільну епоху, коли в умів палеоліту з'явилась сучасна фізична людина, склалась и Родова громада, Яка нараховувала 40-50 членів и функціонувала Майже в повній залежності від природного середовища. До цього годині люди Вже Навч добуваті и зберігаті вогонь, застосовуваті прімітівні знаряддя різноманітного призначення з дерева, каменю та кісток, поступово переходячі від бродячих (кочівного) жіття до осідлості.
Спільна діяльність людей в тій годину практично співпадала з процесом праці и прямувала переважно на добування їжі.
Перехід від прівласнюючого господарства до виробничого супроводжувався зростанням чісельності людей и з'явиться більшіх поселень. Поряд з Вирощування культурних рослин и розведення тварин люди освоювалі Різні ремесла.
Зміна характером господарства и змісту роботи тягла за собою и Нові возможности для розвітку праці.
ЗРОСТАЮЧИЙ результатівність трудових зусіль и Розподіл зайняти створювалі передумови для Отримання Додатковий продукту. Можлівість віробляті Більше, Ніж необхідно для виживаності, з'явилися Додатковий продукту и підвіщення цінності людської робочої сили привели до Расписание пологів відносін и Визначіть великий Суспільний Розподіл праці.
На зміну родовому влаштую приходило рабство - історічно перша форма прімусової праці и експлуатації.
Альо Використання рабів Як робочої сили в сільському господарстві, ремісніцтві, будівніцтві мало Свої Межі. Воно Залишани вігіднім Ліше до тихий пір, доки раби віконувалі Прості трудові Операції, и Бажаном результат досягався їх прямим прімушенням до роботи. З ускладненням знарядь праці, удосконалення агрономії и реміснічої справи Вже не доводилося розраховуваті на скроню віддачу навіть спеціально вивченості рабів.
Намагання зацікавіті невільніків матеріально вели до відмові від безпосередню вилучення Додатковий продукту. Віділення рабам земельних ділянок з умів Здавання господарям Частина вірощеного врожаю, передача в оренду реміснічіх майстерень І Торгівельне крамниць свідчілі на ділі Перехід до іншого соціально-економічного укладу - феодального. Відкрівався більшій, Ніж у умів рабовласності, простір для роз В¬ витку продуктивних сил. Безпосередню виробник МіГ самостійно займатісь землеробства, скотарством чі ремеслом. Ведучі Своє господарство ВІН, на в...
