Федеральне агентство з освіти
Курсова робота
з дисципліни В«МенеджментВ»
САМАРА
Реферат
Курсова робота
Розрахунково-пояснювальна записка: 19 с., 2 табл., 18 рис., 2 джерела.
ГРАФ, РЕБРА, ВЕРШИНА, МЕРЕЖА, ПРОЕКТ, РОБОТА, ПОДІЯ, МОДЕЛЬ, РЕЗУЛЬТАТ, ТОПОЛОГІЯ, КОЕФІЦІЄНТ СКЛАДНОСТІ, ШЛЯХ, КОДУВАННЯ, РЕЗЕРВ ЧАСУ, ОПТИМІЗАЦІЯ
Побудована топологія мережевого графіка і закодовані роботи (частина 1). Визначено коефіцієнт складності для даних робіт (частина 1). Зроблено висновки по 1 частини виконаної курсової роботи. Визначено взаємозв'язок робіт у 2 частині виконання курсової роботи. Розписані роботи у вигляді таблиці вихідних даних. Визначено число шляхів в розглянутому графі. Підраховані тривалість критичного шляху і термін закінчення проекту. Наведено роботи критичного шляху. Визначено вільні резерви часу. Зроблено висновки по 2 частини виконаної курсової роботи.
Зміст
Введення
1. Правила побудови класичних мережевих графіків
2. Побудова мережного графіка
3. Аналіз мережевої моделі
3.1 Взаємозв'язок робіт і побудова таблиці вихідних даних
3.2 Визначення числа шляхів
3.3 Визначення термінів закінчення проекту і тривалості критичного шляху
3.4 Визначення вільних резервів часу
3.5 Графічне зображення можливостей резерву
Висновок
Введення
Однією з основних проблем управління великими системами є проблема управління комплексами взаємопов'язаних робіт, яка отримала назву дослідження операцій. Відомі 2 методу мережевого планування: CPM - метод критичного шляху при фіксованому числі робіт для складання розкладу, і PERT - метод оцінки та перегляду програм.
Основним плановим документом у системі мережевого планування і управління є мережевий графік, який представляє собою інформаційно-динамічну модель, в якій зображуються взаємозв'язки і результати всіх робіт, необхідних для досягнення кінцевої мети розробки. Іншими словами, мережна модель - кінцевий орієнтований граф, в якому одна вершина не має вхідних дуг (початкових вершин) і одна вершина не має вихідних дуг (кінцевих вершин). Граф складається з двох елементів: робота і подія. Події є результатами проведених робіт. Подія, що не має попередніх робіт, називається вихідним. Подія, не має наступних робіт, називається завершальним. Будь-яка послідовність робіт в мережевому графіку, якій кінцева подія однієї роботи співпадає з початковим подією наступної за нею роботи, називається шляхом. Всяка робота мережевого графіка кодується номерами її початкового (i) і кінцевого (j) подій.
У цій роботі (Частина 1) необхідно побудувати топологію сітьового графіка і закодувати роботи, згідно з наведеними в методичному посібнику, загальними правилами побудови. Результатом виконання 1 частини буде побудова мережі і короткий її аналіз. Результатом виконання 2 частини буде виконання короткого аналізу в представленої мережевої моделі основних її характеристик.
1. Правила побудови класичних мережевих графіків
При побудові мережного графіка: рекомендується направляти стрілки зліва направо і зображати їх по можливості горизонтальними лініями без зайвих перетинів.
Для правильного відображення взаємозв'язки між роботами мережного графіка при його побудові необхідно дотримуватися ряду правил.
Перше правило. Якщо роботи А, Б і В виконуються послідовно, то на мережевому графіку зображуються по горизонталі одна за інший (малюнок 1).
Малюнок 1
Друге правило. Якщо результат роботи А необхідний для виконання робіт Б і В, то на мережевому графіку це відображається наступним чином (малюнок 2).
Малюнок 2
Третє правило. Якщо результат робіт Г і Д необхідний для виконання роботи Е, то на мережевому графіку це зображується так (малюнок 3).
Малюнок 3
Четверте правило . Роботи мережевого графіка не повинні мати однакового коду. Якщо роботи Б, В, Г виходять з однієї події і виконання необхідно для звершення одного і того ж події, то вводяться додаткові фіктивні роботи (малюнок 4).
Малюнок 4
П'яте правило. Якщо роботи Б, В і Г починаються після часткового виконання роботи А, то робота А розбивається на частини А1, А2 ... Аi і т.д., при цьому кожна робота А в мережевому графіку вважається самостійною роботою (малюнок 5).
Малюнок 5
Шосте правило. Якщо для початку роботи Ж необхідно виконання робіт В і Г, а для початку роботи Д виконання роботи Г, то в мережевій графік вводиться додаткова фіктивна робота (малюнок 6).
Малюнок 6
Сьоме правило. Якщо після закінчення роботи А можна почати роботу Б, а після закінчення роботи В роботу Г, а робота Д може бути почата тільки після закінчення робіт А і В, то на мережевому графіку це зображується за допомогою двох додаткових фіктивних робіт (малюнок 7).
Малюнок 7
Восьме правило. У мережевому графіку не повинно бути замкнутих контурів (циклів), тобто ланцюжків робіт, які повертаються до тієї події, з якого вони вийшли. На малюнку 9 замкнутий контур (цикл) утворився з подій 3, 4, 2, 3. Наявність циклу в мережі свідчить про помилку в вихідних даних або в неправильному зображенні взаємозв'язку робіт.
Така ситуація частіше виникає у великих і складних мережах, які розробляються декількома виконавцями. При виявленні подібної помилки мережевий графіка, після з'ясування її причини, необхідно виправити (малюнок 8).
Малюнок 8
Дев'яте правило. Події слід кодувати так, щоб номер початкового події даної роботи був менше номера кінцевого події цієї роботи (малюнок 9).
Малюнок 9
Десяте правило. У одноцільового мережевому графіку не повинно бути "тупиків", тобто таких подій, з яких не виходить ні однієї роботи (подія 2 на малюнку 10). Якщо в мережі, крім завершального, з'явилося ще одна подія, з якого не виходить ні однієї роботи - це означає або помилку при побудові мережного графіка, або планування непотрібної роботи Б, результат якої нікого не цікавить (малюнок 10).
Малюнок 10
Одинадцяте правило. У мережевому графіку не повинно бути "Хвостів", тобто подій, в які не входить ні однієї роботи, якщо ці події не є вихідними для даного мережевого графіка (подія 4 на малюнку 11). Якщо це правило порушене, і в мережі, крім вихідного, з'явилося ще одна подія, в яке не входить ні однієї роботи - це означає або помилку при складанні мережевого графіка, або відсутність роботи, результат якої необхідний для початку роботи (Г).
Малюнок 11
Дванадцяте правило. При укрупненні мережевих графіків група робіт може зображуватися як одна робота, якщо в цій групі є одне кінцеве подія і якщо ці роботи виконуються одним виконавцем при наявності в групі вхідних і вихідних робіт.
Тривалість укрупненої роботи дорівнює тривалості найбільшого шляху від початкового до кінцевого подій цієї групи робіт.
2. Побудова мережного графіка
Зображення топології мережевого графіка починаємо з вихідного події та робіт, що виходить з нього. В нашому прикладі вихідними подіями є роботи А, Б і В. Роботи Г і Д є наступними роботами щодо роботи А. (мал. 12).
Малюнок 12
Робота Е залежить від виконання робіт Г і Д. Правильне відображення досягається шляхом введення фіктивних роботи Г 'і Д'. Робота Л залежить від виконання робіт Б і В. Правильне відображення досягається шляхом введення фіктивних роботи Б 'і В'.
Рисунок 13
Робота Е залежить від попередньої їй...
