Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
Амурський державний університет
(ГОУВПО "АмГУ")
Кафедра Соціології
Контрольна робота
на тему: Поняття управлінських відносин
з дисципліни Соціологія управління
Благовєщенськ 2010
ЗМІСТ
Введення
1. Поняття управлінських відносин
2. Структура управлінських відносин
3. Сутність управлінських відносин
3.1 Діалектика суб'єктивного і об'єктивного в управлінських відносинах
3.2 Характер управлінських відносин
3.3 Закони функціонування та розвитку управлінських відносин
4. Види управлінських відносин
4.1 Відносини централізму і самостійності
4.2 Відносини субординації і координації
4.3 Відносини відповідальності
4.4 Відносини змагальності
Висновок
Бібліографічний список
ВСТУП
У найзагальнішому вигляді управління постає як певний тип взаємодії, що існує між двома суб'єктами, один з яких в цій взаємодії знаходиться в позиції суб'єкта управління, а другий - у позиції об'єкта управління. Дане взаємодія характеризується наступними моментами:
• суб'єкт управління направляє об'єкту управління імпульси впливу (управлінські команди), які містять в собі в явному чи непрямому вигляді інформацію щодо того, як повинен функціонувати надалі об'єкт управління;
• об'єкт управління отримує управлінські команди і функціонує у відповідності зі змістом даних команд. Про управлінському взаємодії можна говорити як про реально існуючому тільки в тому випадку, якщо об'єкт управління виконує команди суб'єкта управління.
Коли реалізується управлінське взаємодія, можна говорити, що між двома суб'єктами існує управлінська зв'язок, суть якої полягає в тому, що один з них зацікавлений в певного виду функціонуванні другого і генерує управлінські команди, що задають бажане для нього поведінку цього другого суб'єкта, а другий у силу певних причин поводиться відповідно управлінським командам першого. Для того щоб між двома суб'єктами існувала управлінська зв'язок і відповідно здійснювалося управлінське взаємодія, необхідно, щоб між цими суб'єктами існували відносини управління. Суть даних відносин полягає в тому, що вони є основою можливості здійснення управління, оскільки саме вони задають можливість виробляти управлінські команди і готовність ці команди виконувати.
1. ПОНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН
Реалізуючи цілі і завдання соціального управління, здійснюючи вироблення і реалізацію управлінського впливу, люди вступають у певні відносини, які називаються управлінськими. Про розумінні управлінських відносин можна говорити двояко. По-перше, в широкому сенсі, за фактом включеності людей у ​​систему соціального управління. Тобто безвідносно до того, якою стороною цих відносин вони виступають - активної чи пасивної, суб'єктом або об'єктом. У такому розумінні носіями управлінських відносин є всі соціальні спільності і індивіди, а область існування цих відносин збігається з масштабами здійснення соціальних управлінських впливів у суспільстві. Отже, в широкому сенсі управлінські відносини являють собою відносини між людьми з приводу впорядкування, організації спільної життєдіяльності.
друге, управлінські відносини розглядаються у вузькому сенсі. Як і будь-які суспільні відносини, управлінські відносини є результатом певного виду людської діяльності-управлінської діяльності. У вузькому сенсі управлінські відносини - це зв'язки між суб'єктами управління. Вони (зв'язку) виникають при взаємодії людей в процесі виконання ними спеціальних функцій по впорядкуванню і розвитку життєдіяльності суспільства, коли має місце безпосередній обмін управлінською діяльністю.
Існування подібного виду управлінських відносин у системі соціального управління не випливає з необхідністю тільки з виконання людьми управлінських функцій. Виникнення таких відносин визначається взаємозв'язком дій учасників управління, взаємозумовленістю здійснюваних функції в рамках керуючої системи, що забезпечує реалізацію конкретної мети. Управлінські відносини припускають єдину основу спільної управлінської діяльності людей. Ізольовані дії учасників управлінського процесу не породжують управлінських відносин.
Суб'єктами управлінських відносин є всі носії управлінської діяльності, співучасники управління незалежно від їх положення в структурі керуючої системи. У кожному випадку суб'єкт управлінських відносин може виступати і як суб'єкт, і як об'єкт управління залежно від спрямованості окремого управлінського впливу і характеру взаємодії.
2. СТРУКТУРА УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН
Управлінські відносини як необхідний компонент механізму соціального управління, що забезпечує його функціонування і розвиток, мають свою структуру. Її зміст характеризує виникаючі тут зв'язку між суб'єктами управлінської діяльності в процесі реалізації цілей функціонування і розвитку об'єкта управління.
Об'єкт соціального управління - складна система, що має різноманітний склад відносно самостійних і в той же час органічно взаємозалежних соціальних елементів - сфер життєдіяльності людей, різних їх спільнот, окремих індивідів і т.д., що здійснюють свої життєві функції рамках цілісного суспільного організму. Структура об'єкта управління, його соціальна природа визначають побудову суб'єкта соціального управління, що виникає тут структуру управлінських відносин, їх види. В Як критерій виділення цієї структури виступають стійкі, загальні зв'язки між суб'єктами управління в процесі здійснення управлінської діяльності. Серед них основними є відносини централізму і самостійності, субординації і координації, відповідальності, змагальності та ін
Окремі види управлінських відносин органічно пов'язані між собою, в сукупності забезпечуючи функціонування і розвиток соціального управління. Так, реалізація централізму неможлива без встановлення відносин субординації, а самостійність виражається в відносинах координації. Існування всіх інших управлінських відносин залежить від розвиненості відносин відповідальності, які, в свою чергу, припускають наявність відносин змагальності між суб'єктами управління.
3. СУТНІСТЬ УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН
3.1 Діалектика суб'єктивного і об'єктивного в управлінських відносинах
Виникаючи як результат обміну діяльністю, управлінські відносини виступають у єдності суб'єктивного та об'єктивного. Вони висловлюють різноманітні зв'язки між людьми в сфері управління, в основі діяльності яких лежить вольове свідоме начало. "... В історії суспільства діють люди, - писав Ф. Енгельс, - обдаровані свідомістю, надходять обдумано або під впливом пристрасті, що прагнуть до певних цілям. Тут ніщо не робиться без свідомого наміру, без бажаної мети ". Той факт, що в основі будь-якої діяльності людей, у тому числі й управлінської, лежить свідомий початок, визначає суб'єктивну сторону управлінських відносин, їх схильність до впливу з боку людей.
Управлінська діяльність, так само як і будь-яка діяльність, узгоджується з законами об'єктивної дійсності і витікаючими з них власними законами соціального управління.
Управлінська діяльність людей не є прояв стихії, свавілля. Вона підпорядковується об'єктивним законам, не залежать від свідомості і волі людини-законам руху матеріального виробництва, суспільного розвитку, соціальним законам самої діяльності. Ці закони, реалізуючись через свідому діяльність людей, надають їй, а тим самим і суспільним відносинам необхідну спрямованість, відповідне зміст, визначаючи їх рух у певному руслі, діалектично поєднуючи в них суб'єктивні та об'єктивні сторони.
В управлінських відносинах їх об'єктивні компоненти виражають характер і зміст соціальної діяльності взагалі...
