ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
1.1 Ознаки організації. Внутрішні змінні та зовнішня Середа
1.2 Правові основи діяльності та реорганізації підприємства, як суб'єкта господарського права
2. КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ
2.1 Параметри організації як об'єкта управління
2.2 Критерії класифікації організації
3. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ВЕЛИКОЇ І МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
3.1 Інтеграція організацій
3.2 Форми інтеграції підприємств
ВИСНОВОК
СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Організацію можна розглядати як виробничу цілісність, яка, ефективно використовуючи свої ресурси, виконує економічну функцію виробництва продукції і надання послуг. При цьому забезпечуються робочі місця для населення та доходи для підприємців. Виходячи з цієї точки зору, роль бізнесу полягає у використанні його енергії та ресурсів для отримання прибутку. Однак організація одночасно є частиною середовища, що складається з постачальників, споживачів, засобів інформації, спілок та об'єднань людей, працівників, власників акцій, тому вона знаходиться в прямій залежності від цього середовища і повинна поряд з забезпеченням своїх інтересів задовольняти її інтереси. Таким чином, організації відповідають перед суспільством за його стан, благополуччя, що вимагає від них спрямування частини ресурсів і зусиль по соціальних каналах. Сферами відповідальності організації є захист середовища проживання, охорона здоров'я та безпека, захист прав споживачів тощо Бізнес в цьому випадку виступає в ролі фактора відповідальності за розвиток суспільства.
Підприємство є членом суспільства, тому йому повинні бути властиві норми моралі, як та індивідуальним членам суспільства. Оскільки закони не можуть охоплювати всі випадки життя, то підприємства повинні виходити з посилок підтримки законності і порядку.
Росія переживає зараз складний і суперечливий період переходу до нової системи економічних відносин. Об'єктивні умови зміни і розвитку всіх форм власності, виникнення найманої праці, розширення й ускладнення зовнішньоекономічних зв'язків зажадали інших, ніж раніше способів управлінської діяльності. Практика показує, що нове досить важко пробиває собі дорогу через укорінені звички, традиції, звичаї та перешкоди старої адміністративно-командної системи управління. Але все більше число людей розуміє необхідність подолання старих директивних методів керівництва і переходу до широкого використання підприємливості, ініціативи, розумного поєднанню приватного та державного інтересів. Можливості цього в новій системі ринкових відносин, безумовно, є. Практичний досвід управління, при всій його суперечливості, дає сьогодні безліч прикладів плідної роботи в самих різних за формою власності, розмірами, видами організаціях та фірмах. Основними тенденціями в світовій економіці в даний час є злиття капіталу і укрупнення бізнесу. Оскільки Росія перестала бути економічно відокремленою, ці процеси не можуть її не зачепити. Тенденції розвитку не залишають сумніву в тому, що в самому найближчому майбутньому економічні умови змусять підприємства об'єднуватися, щоб не тільки процвітати, а й вижити в жорсткій конкурентній боротьбі.
Усвідомлюючи все це, в даній курсовій роботі ставиться мета - систематизуючи теоретичні основи практики управління, розглянути поняття організації як господарюючого суб'єкта і класифікацію господарських організацій. У першій частині роботи розглядається сутність, структура, схема створення організації. У другій - численні параметри класифікації, процеси інтеграції. У третій - аналізується процес оздоровлення зовнішнього середовища підприємств, за допомогою державних структур. Методологічною основою структури роботи та логічного зв'язку в ній досліджуваних питань послужили розробки вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі теорії організації, економічної теорії, соціології та права. При написанні даної курсової роботи використовувалася література вітчизняних та зарубіжних економістів-теоретиків, нормативно-правові акти, навчальні посібники та підручники, монографії та наукові статті в періодичних виданнях. Робота містить матеріал теоретичного та практичного дослідження, викладений у 3-х главах, ілюстрованих таблицями; бібліографічний перелік включає 26 літературних джерел.
1. ПОНЯТТЯ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
1.1 Ознаки організації. Внутрішні змінні та зовнішнє середовище
Сучасний світ нерідко розглядається як світ організацій, які являють собою сукупність людей і груп, об'єднаних для досягнення будь-якої мети, вирішення якої-небудь задачі на основі певних правил і процедур, поділу праці і обов'язків. Про те, що це досить ефективний механізм вирішення суспільних завдань, свідчить факт їх повсюдного поширення і проникнення в усі сфери і на всьому протязі життя кожної людини. Вони і створюються-то для задоволення його різноманітних потреб, а це призводить до великих відмінностей в їх призначенні, ролі, розмірах, будові, відносинах з державними органами та інших характеристиках, що дозволяють виділяти їх серед безлічі інших. Організації, в яких для досягнення спільних цілей застосовується спільна праця людей, є соціально-економічними інститутами з наступними загальними рисами:
- цілями, що відбивають їх призначення і ті види продукції та послуг, які вони виробляють для задоволення потреб суспільства;
- персоналом або працівниками, що володіють кваліфікацією, знаннями та вміннями, необхідними для досягнення поставлених цілей;
- поділом праці, здійснюваним відповідно з професійно-кваліфікаційними характеристиками кожного працівника і забезпечує раціональну структуризацію робіт і завдань;
- комунікаціями, тобто різними видами зв'язків, необхідних у процесі виконання спільної роботи;
- формальними правилами поведінки, процедурами та контролем, встановлюваними для того, щоб організації функціонували як цілісні утворення;
- рівнями повноважень і відповідальності, які встановлюють масштаби влади для різних посад в організації.
Організація являє собою відокремлений об'єднання людей для взаємодії у досягненні певних цілей і завдань. Це відкрита система, що складається з безлічі взаємозалежних частин, об'єднаних в єдине ціле. Центральне і основне місце в організації займає людина, яка володіє, використовує та розпоряджається технікою, технологією і фінансами, що належать даній організації. Крім того, організацію характеризують певна організаційна культура та можливість, в необхідних межах, здійснювати саморегулювання своєї діяльності, вважаю за необхідне зазначити внутрішні змінні організації та її стосунки з зовнішнім оточенням.
Внутрішні змінні організації. Стан організації не є чимось незмінним і застиглим. Зміни внутрішнього змісту її відбуваються під впливом часу і в результаті управлінських дій людей. У кожний певний відрізок часу внутрішній фактор організації є щось В«данеВ», що менеджери повинні змінювати в ході досягнення поставлених цілей. До основних внутрішнім змінним відносяться самі цілі і завдання, структура, кадри, техніка і технологія та інші складові організації.
Цілі і завдання організації різноманітні і залежать від різних обставин. Торговельні організації ставлять своєю метою реалізацію товарів та отримання торгового прибутку; промислові організації - виробництво необхідних товарів, при цьому вирішують задачі підвищення продуктивності праці, досягнення рентабельності; державні навчальні заклади - підготовку фахівців для народного господарства і зовсім не націлені на отримання прибутку, але в їх завдання входять: оптимізація витрат на навчання, підвищення його наукового рівня і набуття практичних навичок учнями та ін Від цілей організації залежить її структура.
Структура організації це внутрішня змінна, показує взаємодію рівнів...
