ЗМІСТ
2
1 Оперативне і перспективне планування на підприємствах ................ 4
1.1 Зміст і завдання оперативного планування ................................ 4
1.2 Розробка оперативних планів виробництва ...................................... 6
1.3 Сутність та етапи перспективного планування .................................. 8
2 Зарубіжний досвід оперативного та перспективного планування ......... 11
3 Недоліки вітчизняного досвіду оперативного і перспективного планування 16
19
Список використаної літератури ............................................ ............... 22
Введення
Критика командно-адміністративної системи і пов'язаної з нею організацією планової роботи обумовила ситуацію, коли стали боятися використовувати термін В«плануванняВ» (особливо на перших етапах реформування, під тиском радикальних демократів, яке більшість "бід Росії" пов'язували з плановою системою) . Здоровий глузд не дозволяє прийняти цю точку зору. Радянський досвід планування, при всіх його недоліках, мав і позитивне значення. З певним ступенем припущення можна стверджувати, що "планування" необхідно розглядати в якості загальносвітового досягнення (як американську систему організації виробництва, японську і шведську економічні моделі), це елементарна форма організації людської діяльності.
Ефективність функціонування підприємства визначається багатьма обставинами. Серед них: правильність встановлення "що, скільки, якої якості і до якого часу виробляти продукцію або надавати послуги ", з урахуванням попиту і пропозиції; вибір оптимальної технології і організації виробництва; своєчасне і раціональне ресурсне забезпечення; величина основного та оборотного капіталів; форми і методи реалізації продукції. В умовах ринкової системи господарювання діапазон використання цих факторів надзвичайно великий. Тому кожне підприємство повинно прагнути до їх оптимальному поєднанню. Це припускає необхідність застосування відповідних форм і методів їх внутрішньої ув'язки. Такою формою є планування виробничої і господарської діяльності підприємства.
Внутріфірмове планування - це одна з функцій управління, яка являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Не використовуючи переваг планування, організації в цілому і окремі люди будуть позбавлені чіткого способу оцінки мети і напрямку корпоративного підприємства. Процес планування забезпечує основу для управління підрозділами організації. Проектуючи все вище написане на реалії обстановки в нашій країні, можна відзначити, що внутріфірмове планування стає усе більш актуальним для російських підприємств, які вступають у жорстку конкуренцію як між собою так і з іноземними корпораціями.
На рівні господарюючого суб'єкта здійснюється як стратегічне (Довгострокове) планування, так і поточне техніко-економічне планування, а також оперативно-виробниче планування як деталізація розробок поточних планів підприємства в цілому, його великих цехів і малих виробничих підрозділів аж до робочого місця.
Стратегічне планування - це бачення підприємства в майбутньому, його місця і ролі в економіці та суспільно-економічному устрої країни, а також основних шляхів і засобів досягнення цього нового стану. Воно виражається не в плані з детально розробленими показниками, а в начерку, погляді в майбутнє, зроблених на основі різних прогнозів.
Перспективне планування покликане визначити загальні стратегічні цілі та напрямки розвитку фірми, необхідні для цього ресурси й етапи рішення поставлених задач.
Поточне планування орієнтовано на фактичне досягнення намічених цілей, виходячи з конкретних умов і стану ринку, на кожному даному етапі розвитку. Поточний план розвивають, конкретизують перспективний плани з урахуванням конкретної обстановки. У поточних техніко-економічних планах (Річних, квартальних, місячних) детально конкретизуються цілі і завдання, поставлені перспективним планом.
1 Оперативне і перспективне планування на підприємствах
1.1 Зміст і завдання оперативного планування
Опе-ративно планування являє собою здійснення поточної діяльності планово-економічних служб протягом короткого періоду, наприклад, розробка річної виробничої програми, складання квартальних бюджетів підприємства, контроль і коректування отриманих результатів і т.п.
Оперативне планування виробництва є завершальною ланкою планової роботи на підприємстві - продовженням і конкретизацією завдань техпромфінплану. Воно полягає в розробці на основі річних планів конкретних виробничих завдань на короткі проміжки часу як для підприємства в цілому, так і для його підрозділів і в оперативному регулюванні ходу виробництва за даними оперативного обліку та контролю. Особливістю цього виду планування є поєднання розробки планових завдань з організацією їх виконання.
Завданням оперативно-виробничого планування є організація рівномірної, ритмічної взаємоузгодженої роботи всіх виробничих підрозділів підприємства для забезпечення своєчасного виконання державного планового завдання при економному використанні ресурсів, і високій якості продукції, тобто досягнення найкращих кінцевих результатів виробництва.
Оперативне планування складається з календарного планування та диспетчеризація (оперативного регулювання).
В обсяг робіт з оперативного планування входить:
В· раз-работка прогресивних календарно-планових нормативів руху виробництва;
В· складання оперативних планів і графіків для цехів, дільниць, бригад, робочих місць та їх доведення до безпосередніх виконавців;
В· оперативний облік і контроль ходу виробництва, попередження і виявлення відхилень від передбачених планів і графіків і забезпечення стабілізації ходу виробництва.
Календарне планування включає розподіл річних планових завдань по виробничих підрозділах і строкам виконання, а також доведення встановлених показників до конкретних виконавців робіт. З його допомогою розробляються змінно-добові завдання, і узгоджується послідовність виконання робіт окремими виконавцями. Вихідними даними для розробки календарних планів служать річні обсяги випуску продукції, трудомісткість виконуваних робіт, терміни поставки товарів на ринок і інші показники соціально-економічних планів підприємства.
При реалізації розробленого календарного плану ведеться оперативний облік ходу його виконання - здійснюється збір інформації про фактичне виконання плану, її переробка та передача відповідним службам підприємства. На основі отриманої інформації здійснюється диспетчирование, що полягає в виявленні та усуненні намічаються відхилень від запланованого ходу виробництва, у вживанні заходів, що забезпечують комплектний хід виробництва, найкраще використання робочого часу та матеріальних ресурсів, високу завантаження устаткування й робочих місць.
Оперативне планування виробництва за місцем його виконання ділиться на міжцехове і внутрішньоцехове. Міжцехове планування забезпечує розробку, регулювання і контроль виконання планів виробництва і продажу продукції всіма цехами підприємства, а також координує роботу основних, проектно-технологічних, планово-економічних та інших функціональних служб. Змістом внутрішньоцехового планування є розробка оперативних планів і складання поточних графіків роботи виробничих ділянок, потокових ліній і окремих робочих місць на основі річних планів виробництва і продажу продукції основних цехів підприємства.
У сучасному виробництві широко поширені різні системи оперативного планування, визначувані як внутріфірмовими факторами, так і зовнішніми ринковими умовами. Під системою оперативного планування виробництва в економічній літературі прийнято розуміти сукупність різних методик технологій планової роботи, що характеризуються ступенем централізації, об'єктом регулювання, складом...
