Міністерство освіти і науки України
Харківський Державний Технічний
Університет Будівництва та Архітектури
Факультет післядипломної освіти
КУРСОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
По курсу В«Операційний менеджмент В»
Виконав: хххххххххххххххххххххххх
Перевірила: хххххххххххххххх
Харків
2007
План:
1. Оперативний менеджмент операційної системи.
Призначення і склад елементів системи оперативного менеджменту.
Оперативно-виробниче планування.
Диспетчеризація і оперативне розпорядництво.
Функціонування диспетчерської служби.
Система оперативного управління виробництвом В«точно в строкВ».
2. Контроль в системі операційного менеджменту.
Система і процес контролю.
Адекватність контролю.
Критичні точки контролю.
Традиційні засоби контролю.
Оперативний менеджмент операційної системи
Призначення і склад елементів системи оперативного менеджменту
У системі управління сучасним підприємством підсистема оперативного управління виробництвом (ОУП) виділяється на основі єдності завдань оперативного забезпечення ритмічного виробничого процесу при раціональному використанні ресурсів. Оперативним воно називається тому, що охоплює коло завдань, що вирішуються по забезпеченню функціонування виробництва в короткі планово-облікові періоди.
управляючі системи в даному випадку є виробничий процес по виготовленню і випуску готової продукції з усіма його елементами: засобами праці, а також самою працею.
Система ОУП, як і всяка система, характеризується метою, критеріями досягнення мети, функціями, що забезпечують цілеспрямовану діяльність, структурою, тобто складом елементів та їх взаємодією в процесі управління виробничим процесом. Кінцева мета ОУП у повній відповідності з системою цілей підприємства - забезпечити виконання у встановлені терміни плану виробництва і поставки продукції згідно з заданим обсягами, номенклатурою та якістю при раціональному використанні матеріальних і трудових ресурсів, всього виробничого потенціалу.
У той же час треба відзначити, що недоліки в організації виробництва можна лише частково компенсувати зусиллями в сфері оперативного управління. Навіть вельми досконала система ОУП не в змозі забезпечити досягнення поставлених цілей за наявності серйозних дефектів в керованому процесі.
Оперативне управління сучасним виробництвом здійснюється за допомогою сукупності взаємопов'язаних функцій - планування, організації, обліку, контролю, аналізу і регулювання. Останні чотири часто об'єднуються у функцію диспетчеризація.
Побудова системи оперативного управління виробництвом визначається такими основними факторами: організаційним типом виробництва; характером спеціалізації підприємства; розміром підприємства і його підрозділів; рівнем розвитку кооперування; ступенем механізації та автоматизації виробничих процесів і ін
Система ОУП відіграє роль головного приймача і джерела інформації для всіх основних служб підприємства.
Діючі на підприємствах системи ОУП побудовані, як правило, за ієрархічним принципом з розподілом функцій централізованого та децентралізованого управління по підрозділам заводського і цехового рівнів. Власне оперативне планування виробництва як логічне продовження техніко-економічного планування здійснюється планово-виробничими службами підприємств і цехів.
Частина функцій оперативного управління, а саме: облік, контроль, аналіз, регулювання виробництва, об'єднують в одну комплексну функцію - диспетчеризація. Воно реалізується відповідними структурними підрозділами - на великих підприємствах єдиними виробничо-диспетчерськими відділами (ПДО) і диспетчерами цехових бюро - планово-розподільних (ПРБ) або планово-диспетчерських (ПДБ) - з відповідним розподілом функцій.
Оперативно-виробниче планування
Центральною ланкою всієї системи ОУП є оперативно-виробниче планування (ОПП). В сучасної теорії організації, підтвердженої вітчизняної та зарубіжної практикою, система ОПП розглядається як багаторівнева, структуровані на різні блоки і стадії планових робіт. Розрізняють три рівні оперативного планування: заводський (міжцеховий), цеховий, дільничний.
За характером застосовуваних методів планові роботи підрозділяються на три послідовно виконуваних блоку:
В· об'ємне планування;
В· календарне планування;
В· поточне (або оперативне) планування.
Основне завдання об'ємного планування - розподіл виконуваних робіт по підрозділах і плановим періодах з урахуванням завантаження устаткування і площ.
Календарне планування передбачає визначення термінів початку і закінчення робіт в цехах і термінів передачі їх продукції іншим цехам при необхідності з коригуванням результатів об'ємних розрахунків. В якості планового періоду при календарних розрахунках найчастіше вибирається місяць або квартал.
Завдання оперативного планування полягає в розробці конкретних виробничих завдань по номенклатурою робіт і виконавців на короткі планові періоди (декаду, тиждень, добу, робочу зміну, годину).
Календарне планування здійснюється як для підприємства в цілому, так і для окремих його цехів. Функції оперативного планування представлені в табл. 1.
Таблиця 1.
Функції оперативного планування виробництва
Сфера дії
Календарне планування
диспетчеризація
Міжцехове планування
Визначення початкових даних для розрахунку завдань. Складання оперативних (як правило, місячних) виробничих програм для підприємства в цілому і для його цехів
Облік і контроль виконання цехами планових завдань. Контроль за забезпеченням цехів всім необхідним для виконання програми. Ліквідація відхилень від календарних планів міжцехових подач
внутрішньоцехового планування
Складання місячних планів виробництва для дільниць, ліній і бригад. Складання змінно-добових завдань для дільниць, ліній і бригад.
Облік і контроль виконання планових завдань по цеху, ділянкам і робочим місцям. Поточне регулювання ходу виробництва: ліквідація відхилень від графіка і виробничих неполадок
Продумане і якісне вирішення основних завдань оперативного планування покращує майже всі основні показники виробництва (табл. 2), сприяє організації ритмічної роботи і рівномірного завантаження ділянок протягом усього планованого періоду.
Таблиця 2
Виробничо-економічне значення оперативного планування
Основні завдання оперативного планування
Економічні результати, досягаються
за рахунок раціонального вирішення цих задач
Виконання завдань з випуску готової продукції
Найбільш повне забезпечення споживачів. Скорочення міжзаводські запасів і прискорення оборотності засобів. Зниження собівартості продукції
Організація ритмічності і комплектного ходу виробництва
Скорочення обсягів незавершеного виробництва у зв'язку з комплектним ходом процесу. Зниження рівня необхідних міжзаводські запасів продукції. Ліквідація простоїв устаткування і підвищене використання виробничих потужностей. Ліквідація простою робочої сили в одні періоди часу і понаднормової роботи в інші. Скорочення всіх непродуктивних витрат, пов'язаних з неправильним загальним режимом виробництва. Скорочення браку у виробництві
|
