Контрольна робота
Нормування праці в торгівлі
ЗМІСТ
1. Робоче час торгових працівників
2. Умови праці
3. ЗАВДАННЯ 1
4. ЗАВДАННЯ 2
5. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 Робочий час торгових працівників
Робочий час торговельних працівників - це час, протягом якого працівник відповідно до розпорядком чи графіком роботи або умовами трудового договору (контракту) повинен виконувати свої трудові обов'язки.
Категорія робочого часу виступає в якості загального для всіх видів трудової діяльності вимірювача кількості витраченого
праці.
Законодавче регулювання робочого часу має своєю метою, з одного боку, закріплення необхідної міри праці, а з іншого - обмеження тривалості праці і тим самим забезпечення права працівника на відпочинок, охорону здоров'я.
Норми тривалості робочого часу визначаються законом.
В даний час закон нормує лише максимальну величину робочого часу. Ця величина визначається законодавцем виходячи з економічних, політичних, соціальних та інших умов.
Виходячи з того, що в трудовому праві робочим вважається час, протягом якого працівник повинен виконувати доручену йому роботу, до робочого часу слід відносити:
- час, рівне встановленої для даної категорії працівників норму тривалості робочого часу;
- час, який знаходиться за межами цієї норми, але в межах робочої зміни, а також ту його частина, яка перевищує тривалість зміни (понаднормові години), тобто всі фактично відпрацьований працівником час.
Виходячи з фактично відпрацьованого часу, здійснюється оплата праці працівників.
Крім фактично відпрацьованого часу, до складу робочого часу включаються і деякі періоди протягом робочого дня (зміни), коли робота фактично не виконувалась, - простій не з вини працівника, оплачуваний перерва протягом робочого дня (Зміни).
Правове регулювання робочого часу полягає не тільки в закріпленні його максимальної тривалості, але й у встановленні певного порядку і способу розподілу робочого часу в межах доби, тижня чи іншого календарного періоду; воно стосується також правил використання робочого часу, його обліку та низки інших питань.
Розрізняють фактичну і нормальну тривалість робочого часу.
Фактична тривалість робочого дня характеризується часом роботи одного працівника в зміну (день), включаючи понаднормові години і виключаючи години простоїв.
Вона розраховується шляхом ділення відпрацьованих за даний період працівником або групою працівників людино-годин на відпрацьовані людино-дні.
Нормальна тривалість робочого дня визначається кількістю годин роботи, встановлених законом для працівників торгівлі.
При наявності груп працівників з різною тривалістю робочого дня обчислюється средненормальной тривалість робочого дня.
У фонді людино-днів враховуються всі дні виходу на роботу (за винятком днів виходу в нетверезому стані) незалежно від ступеня фактичної зайнятості роботою.
Коефіцієнт використання робочого часу
До ісп РВ = РВ отр. /РВ пл.
де РВотр - число відпрацьованих людино-годин (людино-днів) за певний період
РВпл - кількість людино-годин (людино-днів), які підлягають відпрацюванні за той же період (за закону, за планом).
Чим ближче До ісп РВ до 1, тим вище рівень організації і дисципліни праці на підприємстві торгівлі.
Для обліку робочого часу використовуються загальноприйняті вимірники:
- людино-годину,
- людино-день,
- людино-рік.
Основна форма обліку робочого часу - табельний облік.
Стосовно до тривалості робочого часу розрізняють нормальний, скорочений, неповний робочий час.
Робочий час характеризується також такими поняттями, як робочий день (робоча зміна), робочий тиждень, режим робочого часу (режим
з поденним, тижневим або підсумованим обліком робочого часу,
з ненормованим робочим днем, гнучке і роздроблене робоче
час)
Ведення підсумованого обліку робочого часу в організаціях торгівлі проводиться на підставі Трудового кодексу, в якому визначено, що в організаціях з безперервним виробництвом, а також в окремих цехах, дільницях, відділеннях і при виконанні деяких видів робіт, де за умовами виробництва (Роботи) не може бути дотримана встановлена ​​для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
При підсумованому обліку робочого часу обліковими буде календарний період (відрізок часу), протягом якого повинна бути в середньому дотримана встановлена ​​трудовим законодавством для даної категорії працівників організацій торгівлі тривалість робочого дня і робочого тижні.
Обліковий період, за рішенням організації, може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком і охоплювати як робочий час, так і годинники роботи у вихідні, святкові дні та час відпочинку.
На практиці в організаціях торгівлі можуть застосовуватися такі системи оплати праці:
- погодинна - на підставі годинної або денної тарифної ставки або місячного окладу;
- іповременно-преміальна - на основі тарифної ставки (Окладу) та премії в залежності від виручки (доходів, прибутку, виробки тощо);
- відрядна - на підставі певного окладу (тарифної ставки) або навіть мінімального розміру оплати праці і, понад те, подальша заробітна плата визначається в відсотках від виручки або прибутку.
Працівникам організацій торгівлі в установленому порядку надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час і використовується працівником за свій розсуд.
Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше сорока двох годин.
В організаціях торгівлі, припинення роботи у яких неможлива з виробничо-технічних умов або через необхідність постійного безперервного обслуговування населення, а також в інших організаціях з безперервним виробництвом, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіками змінності, що затверджується адміністрацією.
За бажанням працівника, який працював у святковий день, йому може бути здійснена оплата праці за цей день у подвійному розмірі або надано інший день відпочинку.
Робота у вихідний день компенсується наданням іншого дня відпочинку або, за згодою сторін, у грошовій формі.
Тривалість відпустки, згідно з Трудовим кодексом, становить не менше 24 робочих днів з розрахунку на шестиденний робочий тиждень.
Для придбання права на відпустку працівник торгівлі повинен перебувати у трудових правовідносинах з роботодавцем (організацією) незалежно від форми власності.
При цьому не має значення строк трудового договору (контракту): укладений він на невизначений термін, на певний термін або на час виконання певної роботи.
Право на відпустку мають як штатні, так і позаштатні працівники, працюють в організаціях торгівлі та громадського харчування.
Працівники організацій торгівлі проходять обов'язкові попередні (при вступі на роботу) і періодичні медичні огляди для визначення придатності їх до доручається, і з метою охорони здоров'я населення, попередження виникнення і розповсюдження захворювань.
2. Умови праці
Умови праці - це сукупність особливостей знарядь і предметів праці, стан виробничого середовища та ор...
