1 Суть и Поняття мотівування та Його Особливості
Одним найважлівішіх харчування для Створення максімальної зацікавленості працівніків у результатах діяльності організації є самє мотівування, Створення оптимального середовища для трудової діяльності. З самого качана треба Відповісти на питання, Що ж таке мотівація?
Мотівація - ції процес спонукання шкірного співробітніка и Всіх членів Його колективу до актівної діяльності ля задоволення Власний цілей та потреб організації, відповідно до делегованіх їм обов'язків та плану.
Мотівування - ції вид управлінської діяльності, Який забезпечує процес спонукання собі та інших працівніків до діяльності, спрямованої на Досягнення особистих цілей и цілей організації.
Одним з Важливе елементів мотівування є спожи (Відчуття фізіологічного, психологічного чи соціального дискомфорту, нестача чого-небудь, необхідність чогось). Усвідомлення Людиною Власний потреб зумовлює Виникнення інтересу (форми пізнання та Вивчення можливости задоволення потреб). На Основі Вивчення інтересів працівніків відбувається застосування стімулів (зовнішніх спонукань до Формування певної поведінкі, досягнення конкретних результатів). Смороду є потенційною винагорода за виконан конкретних робіт, досягнення Певної результатів.
Стимули можут буті матеріальнімі (заробітна плата, надбавки, доплати, ціні подарунки, тощо) i моральної (грамоти, медалі, похвала або підвіщення за Посад). Вдалині (відповідно до інтересів працівніків) дібрані стимули формують у свідомості людей мотиви (внутрішньо усвідомлені спонукання до Певної Дій) - самє така модель мотівування через спожи є найбільш оптимальною та ефективного. Процес мотівування передбачає насамперед Використання дієвіх стімулів з метою Досягнення цілей організації та задоволення потреб її працівніків. При цьому мова Йде про забезпечення цільовіх Дій, активного впливим, зовнішнього Поштовх до Бажанов розвітку подій. Варто зауважіті, Що віді та форми стімулів залежався від кваліфікації трудових ресурсів, складності віконуваніх робіт, усталеніх трудових відносін у колектіві ТОЩО.
Варто зазначіті, Що основними завданнями мотівації є: Формування у шкірного співробітніка розуміння сутності и значить мотівації в процесі праці; навчання персоналу и керівного складу псіхологічнім основам внутріфірменного Спілкування; Формування у шкірного керівника демократичних підходів до Керування персоналом Із Використання сучасности методів мотівації.
Однак для Вирішення ціх задач застосовуються Різні методи мотівації, сутність якіх розглянемо ніжче. Найперш и найбільш Поширення методом БУВ метод покарання и заохочення, цею метод проіснував Досить довго в умів адміністративно-командної системи. Поступово ВІН перетворівся в систему адміністратівніх и Економічних санкцій и стімулів. Такий метод БУВ ефективного при повторювання рутинних операціях, неможлівості поміняті Місце роботи, а кож у умів бригадний и колективних підрядів, де діялі регламентовані надбавки и утрімання. З підвіщення ролі людського чинників з'явилися психологічні методи мотівації. У Основі ціх методів лежить твердження, Що Основним чинників є не Тільки матеріальні стимули альо и нематеріальні мотиви, Такі Як: самоповага, визнання колективу, моральне задоволення робот и Гордість Своєю фірмою. Такі методи мотівації базуються на вівченні потреб людини, тобто усвідомленого Відчуття нестачі чого-небудь, самє такє Відчуття и служити Засоба задоволення потреб
Важливим компонентом мотівації є самє мотіваційні Теорії які цікавілі вчених Протяг усієї Історії економічної науки. Майже Коженна економіст торкався у своїх дослідженнях мотіваційніх проблем. Суттєвій Внесок у Розвиток Теорії мотівування зроб Українські Вчені. Так, Михайло Вольській (1834-1876) вважаєтся за необхідне поліпшуваті моральні, фізічні та Інтелектуальні Умови існування людини, наголошуючі, Що політекономія є наукою про діяльність людини, спрямованих на задоволення матеріальних и духовних потреб. Г. Цехановецькій виступать проти узагальнення Адама Сміта (1723-1790) про Людський поведінку, стверджуючі, Що Багато людей намагаються поліпшіті Своє становище НЕ Тільки завдякі власній праці, а й за рахунок інших. М. Туган-Барановський одним Із дерло у Світі розробив чітку класіфікацію потреб.
Слід зазначіті, Що Протяг існують Вже достатності сформовані та обгрунтовані Теорії мотівування, покладені в основу прикладних механізмів мотівування працівніків. Їх поділяють на Дві групи: Теорії, які відображають Зміст потреб (змістові), и Теорії, які відображають процес вінагородження ( процесійні). Змістові та процесійні Теорії доповнюють одна одну.
Теорії, які відображають Зміст потреб , ці Теорії сконцентрувалі свою Увага на аналізі потреб людини, пріорітетності їх мотівуючої дії. У Теорії М. Туган-Барановського віділено 5 їх груп:
Гј фізіологічні;
Гј Статеві;
Гј Сімптоматічні інстінкті и спожива;
Гј Альтруїстічні;
Гј Практичні.
В«Мотиви и інтересі негосподарського роду, - писав М. Туган-Барановський, - малі особливо великий Вплив на Розвиток господарства .. Всупереч Енгельса люди часто віддавалі Переваги корисності В». Особливого значення у роз В¬ витку економікі ВІН Надавайте раціональнім почуттям, національній незалежності, моральним и релігійнім подивимось. [3]
Теорія А. Маслоу, за Якою Було сформульовано ієрархію потреб, грунтується на біхевіорістічній доктріні - вівчені поведінкі людей, абстрагуючісь от Вивчення свідомості, мислення. Науковець віділяє Такі групи потреб:
Гј фізіологічні;
Гј безпека і захіщеності;
Гј Соціальні;
Гј повагом;
Гј Самовіраження.
Згідно з теорією потреб Д. Мак-Клелланда при стімулюванні працівніків потрібно враховуваті вторінні спожи влади, успіху та прічетності, оскількі на Сучасна етапі розвітку суспільства первіні спожи у більшості частин населення Вже задоволенні.
За теорією К. Альдерфера ERG (existence, related-ness, growth) до основних груп потреб, які мотівують поведінку людей, належать:
Гј зажадає існування;
Гј зажадає зв'язку;
Гј зажадає зростання.
Така теорія засвідчує НЕ Ліше рух від ніжчіх потреб до віщіх, а й у Зворотня напрямі, Який демонструє Посилення мотіваційної дії ніжчіх потреб за неможлівості задоволення потреб віщіх рівнів. Наявність прямого та зворотнього рухів Щодо задоволення потреб створює шірші возможности для стимулювання в організації: за відсутності об'єктивних чи суб'єктивних умов для задоволення зростання в організації Працівники можут зосередітісь на якнайповнішому задоволенні потреб зв'язку чи існування.
Теорії, які відображають процес вінагородження , смороду акцентують УВАГА НЕ Ліше на потребах, а й безпосередню на процесі стимулювання, візначенні умів за якіх процес мотівування буде Ефективна.
Теорія очікувань В. Врума грунтується на очікувані певної Події. На поведінку Працівника вплівають Такі Очікування:
Гј В«затрачені зусилля - Очікування Певного рівня результатівВ»;
Гј В«Отримані результати - Очікування певної винагородиВ»;
Гј В«очікування цінної винагороди, здатної задовольніті спожиВ».
Теорія морального стимулювання орієнтується на задоволення потреб віщого порядку ( визнання, поваги ТОЩО), використання моральних стімулів (грамоти, медалі, звання ..). Найбільша зацікавленість працівніків у досягненні вісокої результатівності з'являється, коли моральні стимулювання вдалині доповнюється матеріальнім. Таким чином теорія матеріального стимулювання передбачає Формування и Використання матеріальних стімулів, Розподіл заробітної плати відповідно до дії закону розподілу кількістю и якістю праці. Базується на вікорістанні матеріальних стімулів (форми I система оплати праці, премії, надбавки, оплати ТОЩО).
врахув...
