Глава I. Особистісні якості керівника як фактор управління виробничим колективом
1.1 Особистість керівника як чинник управління. Влада і авторитет
Управління підприємством припускає використанням керівником таких інструментів, як авторитет і влада. В залежності від цих інструментів їх параметрів використання формується здатність приймати рішення, відповідальність перед колективом і професіоналізм, що, в остаточному підсумку формує типологію особистості керівника. Давайте зупинимося на першому аспекті - оточення керівника предметами влади і авторитету.
Авторитет керівника - це поділюване більшістю підлеглих, колег і вищестоящих керівників позитивну думку про особистісному відповідно даного керівника вимогам займаної посади. Це концентроване відображення в рішеннях керівника і у свідомості підлеглих переконуючого потенціалу особистості керівника. Слід зазначити, що авторитет керівника (як міра впливовості), залежить не стільки від займаної посади, скільки від особистісних якостей людини. [1] Часто формальний керівник, наприклад директор, тільки думає, що він впливає на процеси в організації, а насправді - він лише отримує директорську зарплату і відповідає за якісь загальні питання. Реально ситуацією управляє небудь авторитетний В«сірий кардиналВ», який володіє необхідними особистісними якостями.
Високий рівень професійних знань, безумовно, збільшує шанси будь-якого менеджера на успішну діяльність. Однак існують деякі інші не менш важливі фактори, які роблять вагомий вплив на управлінську діяльність менеджера. В зв'язку з чим, до цих чинників можна безперечно віднести авторитет керівника. Його відсутність викликає масу складнощів у взаєминах з підлеглими. І навпаки - авторитетний керівник не має проблем комунікації та порівняно легко реалізує які стоять перед колективом завдання. [2]
У перекладі з латинської В«АвторитетВ» - це вплив, влада, загальновизнаний неформальний вплив особи, засноване на знаннях, моральних достоїнствах, досвіді; у вужчому значенні - Одна з форм здійснення влади.
Влада є право, яким володіє людина внаслідок того службового становища, займаного в організаційній структурі. Влада, з цієї точки зору, має міжособистісний характер і не має нічого спільного з конкретною людиною, що займає його положення.
Способи реалізації влади менеджера здійснюються через:
примус
авторитет
матеріальне стимулювання
залучення в процес прийняття рішень
компетентність
творчість
Авторитет, навпаки, в великою мірою персоніфікований і має відношення до вміння людини домагатися виконання завдань шляхом надання впливу на інших людей.
Безсумнівно, авторитет і влада взаємозалежні, але перше може існувати і без другого.
Авторитет керівника припускає неухильне виконання підлеглими його розпоряджень і вказівок: в одному випадку вони виконуються добровільно, а в іншому потребують якщо не в постійному, то, щонайменше, в систематичному підкріпленні силою примусу. У практиці управлінської діяльності не завжди можна рельєфно розмежувати ці дві форми підпорядкування. Чаші всього авторитет і владу настільки злиті, що важко угледіти, де кінчається влада і починається авторитет. [3]
Таким чином, авторитет є прямий результат впливу особистості людини. Для того щоб авторитет посади керівника поєднувався з авторитетом його особистості, він повинен об'єднати в собі лідерські та керівні функції. [4]
Дослідження дозволяють виявити основні типи особистості керівника.
У відповідності з темою дослідження було прийнято взяти за основу такі особистісні якості керівників, як: [5]
1. Професійна компетентність керівника. Цим параметром притаманний так званий оперативний авторитет. Цей авторитет дозволяє впливати на підлеглих шляхом використання рівня своєї професійної кваліфікації. Оперативний авторитет, безумовно, необхідний в управлінні виробництвом, в першу чергу - в частині оцінки достовірності інформації про поточні процеси в конкретному об'єкті управління. Достовірність відіграє велику роль на великих промислових підприємствах з дуже тісному і розгалуженої техніко-технологічної та організаційно-функціональної кооперацією між виробничими підрозділами і різними функціональними службами, а також між їх фахівцями.
2. Організаторські якості керівника. При управлінні матеріальними виробничими процесами, пов'язаними з виготовленням продукції, потрібне швидке рішення виникаючих проблем, що характеризуються відносною простотою, високим рівнем інформаційної забезпеченості і малим тимчасовим лагом між моментом прийняття рішення і отриманням реального ефекту. Найбільш кращі тут керівники здатні правильно організувати роботу підрозділів. Чим вище рівень активності керівника в сфері управління виробництвом, тим коротше період ефективної діяльності.
3. Наявність педагогічних якостей. Цей параметр дозволяє легко знаходити спільну мову з підлеглими. Налагоджуючи безпосередні відносини з колективом, що в наслідку сприяє тому, що авторитет керівника в компанії дуже високий.
Якщо поряд з морально-етичними якостями домінує одна з трьох зазначених підструктур особистості, то в результаті виділяються наступні типи особистості керівника: [6]
В«СпеціалістВ» - Найбільш виражена в порівнянні з іншими підструктурами професійна компетентність керівника;
В«ОрганізаторВ» - Переважає підструктура організаторських якостей;
В«НаставникВ» - Найбільш виражена підструктура педагогічних якостей.
Серед керівників середньої та низової ланок управління зустрічається так само таке співвідношення підструктур, коли поряд з морально - етичними якостями досягають дві з решти трьох спеціальних підструктур особистості. У такому випадку можливі наступні типи: [7]
В«Спеціаліст - Організатор В»- найбільш виражені професійна компетентність і організаторські якості;
В«Організатор-наставникВ» - Поряд з організаторськими здібностями переважає підструктура педагогічних якостей;
В«Спеціаліст-наставникВ» - Домінують професійна компетентність і педагогічні якості керівника. До такого типу особистості відносяться багато майстрів виробничого навчання у професійно-технічних училищах, які називаються В«майстра - наставники В». [8]
Зустрічається такий тип особистості керівника, у якого всі чотири спеціальних підструктури особистості виражені з критерієм домінування. Такий тип особистості позначається як В«гармонійнийВ». [9]
Таким чином, в цьому параграфі, було виділено 8 основних типів особистості керівника. Вони залежать від безпосередніх особистісних якостей, якими повинен володіти сучасний керівник щоб ефективно управляти організацією. У другій главі будуть наведені нові параметри особистості керівника, які з'явилися внаслідок глобальної фінансово-економічної кризи. Кожен тип особистості, так чи інакше, модернізувався, що зумовило необхідність дослідження нових особистісних якостей керівника.
1.2 Вплив особистісних якостей керівника на формальні і неформальні стосунки в колективі
Формальні відносини складаються між людьми при виконанні ними певних виробничих ролей. Вони відображають функціональні зв'язки між посадовими особами, працівниками різних категорій та кваліфікації, керівниками і підлеглими, в основі їх лежать норми, стандарти, права та обов'язки. Змістом формальних відносин є взаємна вимогливість, відповідальність, товариське співпраця, взаємодопомога.
У кожному трудовому колективі поряд з формальними відносинами існують неформальні відносини, мікроструктура колективу. Вони також виникають при функціональних зв'язках між членами колективу, але на базі їх індивідуально-особистісних якостей і виражаються в оцінці цих якостей. Ці відносини можуть виникати між друзями та недруга...
