Реферат
В«Конфлікт: поняття, види і конфліктна ситуація В»
1. Поняття конфліктів
Конфлікт визначається тим, що свідома поведінка однієї зі сторін (особистості, групи або організації в цілому) викликає розлад інтересів іншої сторони, яке породжує у відповідь протидію.
Причина виникнення конфліктів криється, перш за все в тому, що кожен співробітник володіє власними цілями, прагненнями і інтересами, так само як і організація. При цьому досягнення індивідуальних цілей доводиться пов'язувати і погоджувати з цілями всієї організації (особливо, якщо організація корпоративна). В процесі досягнення цілей організації і вирішення індивідуальних завдань співробітниками між ними можуть виникати конфлікти.
Розлад інтересів однієї сторони часто викликається застосувань влади іншою стороною. Невизнання влади є однією з найважливіших рис конфлікту. Наприклад, керівник повідомляє співробітникові про необхідність вийти на роботу в вихідний день, чим порушує його плани. Якщо підлеглий не виконає дане йому розпорядження, може скластися ситуація, що негативно впливає на ефективність спільної Діяльності, що і призведе до виникнення конфлікту.
Сильний конфлікт супроводжується, як правило, розвитком стресу у його учасників, зниженням рівня згуртованості і єдності в колективі, руйнуванням комунікаційної мережі і пр.
Причини виникнення конфліктів. У самому загальному вигляді ці причини можна розділити на три групи:
Гј виникають і процесі праці;
Гј викликувані психологічними особливостями людських взаємин;
Гј обумовлені особистісними особливостями співробітників організації.
Головним джерелом виникнення конфліктних ситуацій для багатьох організацій є причини, породжені трудовим процесом. Серед них слід назвати чинники, перешкоджають виконанню людьми своїх обов'язків. Наприклад, безпосередня взаємозв'язок працівників, що негативно впливають один на одного в технологічній ланцюжку; невиконання функціональних обов'язків у системі В«керівник - підлеглий В», яке не забезпечує належні умови для успішної діяльності підлеглих та ін Конфлікти в процесі трудової діяльності викликаються також чинниками, що перешкоджають досягненню таких цілей, як високий заробіток, сприятливі умови праці та відпочинку. Наприклад, невирішеність організаційних питань, при якій порушується система розподілу ресурсів; взаємозв'язок людей, при якій заробіток одних залежить від ефективної роботи інших.
Нарешті, конфлікти нерідко бувають породжені невідповідністю вчинків одного з співробітників прийнятим в колективі нормам і життєвим цінностям. Наприклад, розбіжність очікувань підлеглих щодо поведінки свого керівника при розподілі повноважень або винагороду за підсумками роботи.
У другу групу причин, які породжують конфлікти і відображають психологічні особливості людських відносин, слід включити взаємні симпатії і антипатії людей, що ведуть до їх сумісності і несумісності. Відповідно даним причин в колективі може скластися несприятлива психологічна атмосфера, звана В«атмосферою нетерпимостіВ».
Нарешті, в третю групу входять причини конфліктів, що криються у своєрідності особистостей членів колективу. У цьому випадку маються на увазі не тільки невміння людини контролювати свої емоції, агресивність, зайва тривожність і т. п., але і соціально-демографічні характеристики. Наприклад, для жінок характерна тенденція до більшої частоти конфліктів, пов'язаних з їх особистим споживанням (Відпустки, премії, розмір оплати праці і т. п.), тоді як для чоловіків - безпосередньо з трудовою діяльністю. Із збільшенням віку працівників скорочується питома вага конфліктів, пов'язаних з організаційними проблемами діяльності (порушення трудової дисципліни, невідповідність якості роботи Пропонованим вимогам і т. п.).
2. Види конфліктів і конфліктна ситуація
По відношенню до окремого суб'єкта конфлікти бувають внутрішніми і зовнішніми. До перших відносяться всередині особистісні конфлікти; до других - міжособистісні, між особистістю і групою, міжгрупові. Всі види конфліктів тісно пов'язані між собою. Так, всередині особистісний конфлікт може змусити людину діяти агресивно по відношенню до інших і викликати тим самим міжособистісний конфлікт.
Виникнення всередині особистісних конфліктів обумовлено протиріччям людини з самим собою. Воно може породжуватися рядом обставин:
Гј необхідністю вибору між двома взаємовиключними варіантами дій, кожен з яких в однаковою мірою бажаний;
Гј розбіжністю зовнішніх вимог і внутрішніх позицій;
Гј неоднозначністю сприйняття ситуації, цілей і засобів їх досягнення, потреб і можливостей їх задоволення;
Гј потягами і обов'язками;
Гј різного роду інтересами і т. п.
Найчастіше мова йде про В«вибір в умовах достаткуВ», тобто конфлікт мотиваційного характеру (мало хто задоволений роботою; багато хто не вірить в себе, відчувають стреси, перевантаження або недовантаження на роботі, не можуть повністю реалізувати свій внутрішній потенціал), або про В«вибір найменшого злаВ», тобто конфлікт рольового характеру (проблема вибору одного з декількох можливих і бажаних варіантів).
Найбільш Найпоширенішим є міжособистісний конфлікт. В організаціях він проявляється по-різному, найчастіше у вигляді боротьби керівництва за завжди обмежені ресурси. 75-80% міжособистісних конфліктів породжуються зіткненням матеріальних інтересів окремих суб'єктів, хоча зовні це проявляється як розбіжність характерів, особистих поглядів або моральних цінностей. Такого роду конфлікти називаються комунікаційними, так як вони виникають, де у членів колективу відсутні зворотні зв'язки, що оточують їх не визнають, проявляють нерозуміння в процесі спілкування, невірно тлумачать витікаючу від них інформацію. В«СкривдженіВ» в свою чергу надходять так само.
Для керівника такі конфлікти становлять найбільшу шкідливість, тому що всі його дії, незалежно від того, мають вони відношення до самого конфлікту чи ні, в першу чергу розглядаються через його призму.
комунікаційних є і конфлікти між особистістю і групою. Вони в основному обумовлені розбіжністю індивідуальних і групових норм поведінки. Той, хто не сприймає їх і стає в опозицію, ризикує залишитися на самоті і бути не визнаним колективом. Наприклад, зіткнення керівника з єдиним фронтом підлеглих, яким не до вподоби круті дисциплінарні заходи начальника, спрямовані на В«загвинчування гайокВ».
Міжгрупові конфлікти породжуються найчастіше боротьбою за обмежені ресурси або сфери впливу в рамках організації, яка складається з безлічі формальних і неформальних груп, що мають абсолютно різні інтереси. Тому й тут можуть виникати розбіжності, легко переростають у конфлікти. Таке протистояння має різні основи. Наприклад, професійно-виробнича (конструктори - виробничники - фінансисти), соціальна (робочі - службовці - керівництво) або емоційно-поведінкова (В«ледаріВ» - В«роботягиВ»). Такі конфлікти зазвичай носять активний характер і втягують велику кількість співробітників.
З точки зору організаційних рівнів, до яких належать сторони, конфлікти можна розділити на горизонтальні і вертикальні складові. До першого виду можна віднести конфлікт між окремими напрямами діяльності в організації, між формальним і неформальним колективами і т. п. До другого виду належать конфлікти між різними рівнями ієрархії. Таких конфліктів більшість - 70-80%. Взаємопереплетання внутрішньоорганізаційних відносин на практиці призводить до того, що багато конфлікти є змішаними, що містять елементи як вертикальних, так і горизонтальних конфліктів.
За сферою виникнення і розвитку конфлікти можна розділити на ділові, пов'язан...
