Зміст
Введення
Глава 1. Становлення стратегічного менеджменту як самостійної управлінської практики
1.1 Поняття стратегічного менеджменту
1.2 Концепції стратегічного менеджменту організації
Глава 2. Історія розвитку менеджменту в системі управління організацією і етапи розвитку стратегічного управління
2.1 Об'єктивна можливість і необхідність виникнення стратегічного менеджменту
2.3 Основні етапи розвитку стратегічного управління
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Актуальність теми. Концепція стратегічного менеджменту має велике значення тому що, це, порівняно молоде, перспективне та необхідне в бізнесі напрям, активно використовуване в країнах Заходу, як база ведення управлінських процесів в організації в умовах ринку. Цей напрямок, поступово вводиться в Росії, отримало визнання у всьому діловому світі. А це значить, що, вивчаючи його, менеджери зможуть якісніше працювати на ринку, правильно оцінюючи ситуацію і роблячи необхідні для організації кроки.
Для того, щоб конкурувати в сучасної складної і що швидко обстановці, фірма повинна визначитися з тими, хто управляє розробкою стратегії - стратегічними менеджерами. Однак для того щоб точно і грамотно позначити основні проблеми стратегічного менеджменту та виявити основні напрямки розвитку, необхідно звернутися до історичного аналізу. На підставі дослідження необхідності виникнення стратегічного менеджменту та визначення основних аспектів кожного з етапів його розвитку можна визначити основні тенденції сучасної системи стратегічного управління, що, у наслідку, допоможе удосконалювати систему управління на підприємстві.
Ступінь розробленості даного дослідження сформувалася як синтез класичних і сучасних поглядів на джерела освіти і механізм розвитку стратегічного менеджменту, які відображені в роботах Бандуріна А.В., Віханського О. С., Гольдштейна Г.Я., Ліпатова В.С. і т.д.
Актуальність проблеми, ступінь її наукової розробленості і безсумнівна практична значимість зумовили вибір теми, мету і основні завдання дослідження.
Мета даної роботи полягає в тому, щоб провести аналіз та з'ясувати сутність та зміст стратегічного управління; що таке стратегія фірми і як вона виробляється, а також дати рекомендації по оптимізації стратегічного управління для досягнення підприємством максимальних результатів при постановці певних завдань розвитку свого підприємства на основі історичного аналізу.
Відповідно до поставленої мети основними завданнями даної роботи є:
- визначити поняття стратегічного менеджменту та позначити його місце в системі сучасних наук;
- виявити основні форми і напрямки розвитку стратегічного менеджменту на сучасному етапі;
- виявити основні історичні причини, які зумовили необхідність появи стратегічного менеджменту;
- здійснити спробу історичної детермінації підходів до розвитку стратегічного менеджменту.
Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом даного дослідження є стратегічний менеджмент.
Предметом дослідження виступає історичний розвиток стратегічного менеджменту.
Теоретичною та методологічною основою даного дослідження послужили концепції та гіпотези, представлені та обгрунтовані в класичних і сучасних працях вітчизняних і зарубіжних економістів, реалізують історико - теоретичний підхід до аналізу стратегічного управління.
Емпіричною базою дослідження послужили матеріали монографічних робіт, поточних публікацій у періодичних виданнях.
Інструментально-методичний апарат дослідження. При проведенні аналізу та узагальнення практичного та теоретичного матеріалу застосовувалися методи зіставлення, структурно-функціонального аналізу, єдності історичного та логічного, статистичний метод.
Курсова робота складається з вступу, двох розділів, що складаються з двох параграфів кожна, висновку і списку використаних джерел.
У вступі обгрунтовується актуальність даної теми, визначається мета та основні завдання дослідження.
У першому розділі В«Становлення стратегічного менеджменту як самостійної управлінської практики В»дається термінологічна основа, визначальна поняття стратегічного менеджменту і визначає основні тенденції розвитку його концепцій.
У другому розділі В«Історія розвитку менеджменту в системі управління організацією та етапи розвитку стратегічного управління В» показуються основні напрямки історичного розвитку стратегічного менеджменту і виявляються основні причини виникнення цієї науки ..
На закінчення робляться короткі висновки.
Список використаних джерел містить 15 найменувань.
У додатку містяться таблиці до матеріалу.
Глава 1. Становлення стратегічного менеджменту як самостійної управлінської практики
1.1 Поняття стратегічного менеджменту
Стратегія - це модель розміщення ресурсів, яка дозволяє організації поліпшити результати її господарської діяльності. В«ХорошаВ» стратегія - це стратегія, яка нейтралізує загрози, використовує ринкові можливості, спираючись на свої сильні сторони і зміцнюючи свої слабкі сторони.
У цьому визначенні спеціального пояснення вимагає термін В«результати господарської діяльностіВ». В англомовній літературі використовується вираз В«organizational performanceВ», яке дуже часто і перекладають як термін В«результати господарської діяльності В». Пряме ж значення слова В«performanceВ» - виконання. У тому сенсі як це, наприклад, застосовується в спорті, коли говорять про виконання стрибка або вправи. У театрі можна говорити про виконання балету, п'єси або окремого танцю. Саме в цьому сенсі вживається слово В«performanceВ» - як виконання організацією своєї місії або ролі на ринку. Англомовний термін набагато ширше, ніж його російський переклад В«результати господарської діяльностіВ». Тому попереднє визначення можна було б переформулювати наступним чином. [1]
Змістом стратегічного менеджменту є:
- визначення призначення та головних цілей бізнесу фірми;
- аналіз зовнішнього середовища фірми;
- аналіз її внутрішньої обстановки;
- вибір і розробка стратегії фірми;
- аналіз портфеля диверсифікованої фірми, проектування її організаційної структури;
- вибір ступеня інтеграції та систем управління;
- управління комплексом В«стратегія - структура - контроль В»;
- визначення нормативів поведінки і політик фірми в окремих сферах її діяльності;
- забезпечення зворотного зв'язку результатів і стратегії компанії;
- вдосконалення стратегії, структури, управління.
Можна виділити основні принципи та тенденції стратегічного управління підприємствами в сучасних російських умовах. [2]
1. Поділ управління майном (Функція власника) і виробництвом (компетенція директора, правління, менеджера). Згідно з російським законодавством в акціонерному товаристві тільки збори акціонерів-власників може приймати рішення про зміну статутного капіталу, продажу, купівлі, здачі в оренду дорогого (понад 10% загальних активів) майна, розподілі прибутку (після сплати податків), емісії цінних паперів, реорганізації підприємств, відкриття і закриття філій і т.д. В Водночас власник (в тому числі фонд державного майна) не вправі втручатися в управління виробництвом (вибір постачальників, збут продукції, набір і звільнення працівників і т.д.). Орендодавець стежить за зміною вартості свого майна, співвідношенням активів і пасивів, прибутків і збитків, внесенням орендної плати, але не може вказувати орендарю умови реалізації продукції та розподілу доходів.
2. Основою стратегії підприємства стає планування доходів і витрат, увага керівників переміщається з постачальницько-виробничої у фінансово-збутову сферу. В ум...
