Зміст
Введення
Глава 1. Організація як відкрита соціально-економічна система та її взаємодія з зовнішнім інформаційної середовищем
1.1 Соціально-економічні системи та організація як їх різновид
1.2 Організація як відкрита соціально-економічна система та її інформаційна середа
1.3 Інформація та комунікація в організації: класифікація, функції, роль і значення в системі організаційних процесів
Глава 2. Форми і моделі управління інформаційно-комунікаційної діяльністю (ІКД) організації як відкритої соціально-економічної системи
2.1 Зв'язки з громадськістю (public relations - PR) та реклама як форми інформаційно-комунікаційної діяльності, що забезпечують адаптацію організації до динамічного оточення
2.2 Місце і роль ІКД в системі управління організацією
2.3 Моделі управління інформаційно-комунікаційної діяльністю організації
2.4 Адаптаційна модель управління ІКД ТОВ "PRO.Краска"
Висновок
Бібліографічний список
Додатка
Введення
Актуальність теми дослідження. Загальносвітові тенденції постіндустріального розвитку суспільства, збільшення ролі інформації в економічній сфері, необхідність більш глибокого дослідження закономірностей функціонування ринку та практичні потреби організацій в умовах динамічного зовнішнього середовища висувають на передній план проблеми, пов'язані з вивченням різних аспектів управління інформаційно-комунікаційної діяльністю компаній (ІКД). В даний час інформація стала найважливішим фактором виробництва, утягується в обіг значну частину матеріальних ресурсів і формуючим конкурентний потенціал організацій.
Сучасні умови ведення підприємницької діяльності характеризуються різними тенденціями, предопределившими інтенсифікацію інформаційних процесів, у Зокрема, зростанням швидкості передачі повідомлень з організації в зовнішнє середу і в зворотному напрямку, збільшенням об'єму і швидкості переробляється інформації споживачем і організацією, зростанням обсягу видобутої нової інформації, прискоренням її впровадження в управлінський процес і так далі.
В галузі економічних комунікацій за останні десятиліття відбуваються значні якісні зміни. Від компанії інвестори, споживачі і широка громадськість все більше очікують інформаційної прозорості, публічного обгрунтування своєї діяльності, інформування про події зміни в бізнесі, про плановані або впроваджених інноваціях і т.д.
У зв'язку з вищевідзначені тенденціями виникає необхідність розробки оптимальної моделі управління інформаційно-комунікаційної діяльністю організації. Під інформаційно-комунікаційної діяльністю (ІКД) в організації розуміється сукупність інформаційних повідомлень, різних форм, методів і каналів передачі інформації від компанії до цільових груп з обов'язковою наявністю зворотного зв'язку. Ключовими формами ІКД, досліджуваними в роботі, є реклама і зв'язки з громадськістю, здійснювані за допомогою ЗМІ.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Різні аспекти предмета дослідження вивчалися вітчизняними і зарубіжними авторами в рамках декількох наукових напрямів і дисциплін: теорії систем, менеджменту, теорії організацій, теорії інформації та комунікацій, реклами і зв'язків з громадськістю.
Різні аспекти управління інформаційно-комунікаційної діяльністю організації докладно ізулісь в працях таких авторів, як С. Блек, Р. Харлоу, Ф. Котлер, Д. Огілві, Б. ван Рулер, А. Сентер, ПДжексон, Л. Грунінг, Дж. Грунінг, В. Ехлінг, С. Гагліп, А. Сентер, Дж. Брум, в Росії А.Н. Чумиков, Г.Г. Почепцов, І.Л. Викентьев, Е.Н. Пашенцев, В.Г. Королько, А.Б. Васильєв та інші. Аналіз моделей управління інформаційно-комунікаційної активністю організації, розроблених такими зарубіжними та вітчизняними авторами, як Д. Соломон, Б. Кардійо, Е. Броуді, Р. Крейбл, С. Вібберт, Л. Саффір, Р.Хейлі, О. Беверідж, Г.В. Губіна показав, що вони приділяють основну увагу структурному наповненню, опису послідовних етапів моделі управління ІКД. При цьому, дослідники практично не розглядали сам процес управління як динамічно розвивається систему, що забезпечує адаптацію організації до змін у зовнішньому середовища.
Все це дозволило стверджувати, що розглянута в даній дипломній роботі проблема ефективного управління інформаційно-комунікаційної діяльністю організації в умовах складної зовнішньої середовища була недостатньо вивченою. Цей факт послужив основою для вибору теми дослідження, визначив його актуальність, мету і завдання.
Цілі і завдання дослідження. Мета роботи полягає в обгрунтуванні доцільності та розробці механізму управління інформаційно-комунікаційної діяльністю в організації.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення в ході роботи наступних основних завдань:
• виявити сутність інформаційно-комунікаційної діяльності в організації, її ключові форми, визначити роль і значення ІКД в системі управління організацією;
• виділити типи конкурентних відносин в інформаційному середовищі організації за аналогією з конкурентними відносинами на ринку товарів;
• оцінити рівень розвитку ІКД в страхових компаніях Росії, досліджуючи ключові тенденції в управлінні інформаційно-комунікаційної діяльністю в страховій галузі;
• розробити модель управління інформаційно-комунікаційної діяльністю організації, удосконалити механізми контролю і корекції ефективності комунікацій організації з цільовими групами.
Об'єктом дослідження є інформаційно-комунікаційне взаємодію компанії з зовнішнім середовищем.
Предметом дослідження виступає процес управління інформаційно-комунікаційної діяльністю на рівні компанії, що розглядається в організаційних та методологічних аспектах.
Методологічна основа дослідження. В процесі проведення дослідження застосовувалися методи моделювання, системного та економічного аналізу, зіставлення, порівняння, деталізації, узагальнення, угруповання, прогнозування.
Структура роботи Робота складається з запровадження, двох глав, висновків, бібліографічного списку.
Глава 1. Організація як відкрита соціально-економічна система та її взаємодія з зовнішнім інформаційної середовищем
1.1 Соціально-економічні системи та організація як їх різновид
До теперішнього часу наука накопичила безліч визначень поняття В«системиВ», але все ж багато дослідників традиційно мають на увазі, що система являє собою певну безліч взаємопов'язаних елементів, що утворюють стійке єдність, що володіє інтегральними властивостями і закономірностями.
Якщо позначити ключові віхи еволюції системних ідей, то спочатку вивчення поняття В«системиВ» почалося ще в Стародавній Елладі (2500 - 2000 рр.. до н.е.) і означало поєднання, організм, організацію, союз. В античній філософії був сформульовано тезу про те, що ціле більше суми. Пізніше Н. Коперник виробив певну концептуальну систему з категоріями - річ і властивості, ціле і частина. А німецька класична філософія розробляла ідею системної організації наукового знання. Теоретики марксизму висунули такі ключові принципи аналізу системності наукового знання, як історизм, єдність змісту і форми. А. Богданов (1873-1823 рр..), Передбачаючи загальну теорію систем Л. Берталанфі, говорив про необхідність підходу до будь явищу з боку його організованості (системності). Під організованістю він розумів властивість цілого бути більше суми своїх частин, при чому наголошувалося, що чим більше ціле різниться від суми, тим більше воно організовано. Л. Берталанфі в 1940-50 рр.. узагальнив ідеї, що містяться в теорії відкритих систем, сформулював програму побудови загальної теорії систем, що є загальної теорією організації. Розроблена ним теорія організації стала спеціальною науковою дисципліною, але разом з тим, вона виконує певну методологічну функцію. В силу загального характеру досліджуваного предмета - системи, заг...
