ЗМІСТ
ВСТУП. 2
ГЛАВА 1. Імідж як характеристика організації. 4
1.1. Поняття імідж: зміст, класифікація, функції. 4
1.2. Поняття іміджу організації. 9
1.3. Корпоративна культура як елемент іміджу організації. 15
1.4. Механізми формування іміджу організації. 20
РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження іміджу Калузького Будинку музики 26
2.1. Історія Калузького Будинку музики. 26
2.2. Експериментальне дослідження іміджу Калузького Будинку музики. 27
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК .. 53
ВСТУП
Сучасний етап розвитку ринкових відносин характеризується загостренням конкурентної боротьби за лідерство на тому чи іншому сегменті ринку. Одними з найбільш важливих факторів обумовлюють успішну ринкову діяльність в подібних умовах є імідж і репутація, як самої фірми, так і товарів або послуг, які вона надає. Сформовані спонтанно або цілеспрямовано, саме ці характеристики надають найбільше вплив на потенційних покупців та клієнтів, що дозволяє розглядати їх як найважливіші конкурентні переваги в ринковій боротьбі. У цій роботі ми на прикладі Калузького Будинку музики проаналізуємо феномен іміджу організації, а також виявимо ступінь сформованості її іміджу серед цільових громадських груп.
Мета: виявлення цільових суспільних груп Калузького Будинку музики і ступеня сформованості іміджу організації серед їх членів.
Об'єкт: аудиторія Калузького Будинку музики.
Предмет: думка аудиторії про імідж Калузького Будинку музики.
Гіпотеза: на сьогодні імідж Калузького Будинку музики у цільових суспільних груп організації не склався повністю і збільшення кількості і якості інформації про організацію на даний момент є одним з найбільш ефективних методів формування її позитивного образу.
Завдання:
В· збір та аналіз теоретичного матеріалу про імідж та корпоративній культурі в науковій літературі;
В· проведення експериментального дослідження з метою виявлення реальної аудиторії Калузького Будинку музики і ступеня сформованості іміджу організації у членів даної аудиторії;
В· проведення експериментального дослідження серед співробітників Калузького Будинку музики з метою виявлення ступеня сформованості корпоративної культури організації;
В· обробка та інтерпретація даних експериментального дослідження;
В· складання списку практичних рекомендацій для вищої посадової особи Калузького Будинку музики.
Методи дослідження: письмове опитування, метод семантичного диференціала.
Практична значимість даної курсової роботи визначається тим, що подібне дослідження проводиться вперше на базі Калузького Будинку музики і його дані будуть сприяти досягненню більш ефективного функціонування організації.
Структурно курсова робота представлена ​​введенням, двома главами, укладенням, бібліографічним списком і додатками.
ГЛАВА 1. Імідж як характеристика організації
1.1. Поняття імідж: зміст, класифікація, функції
В даний час слово "імідж" досить міцно увійшло в ділову мову і часто використовується в засобах масової інформації. Позитивний, емоційно забарвлений образ того чи іншого об'єкта свідчить не тільки про загальну культуру носія, але і представляє істотну характеристику, яка служить основою конкурентоспроможності, націленості на кар'єру, важливою передумовою успішної діяльності в обраному напрямку.
Щоб більш точно окреслити межі аналізованого поняття звернемося до визначень, які даються йому в науковій літературі. Пропонуючи підійти до трактування іміджу з лінгвістичної точки зору, А.Ю. Панасюк автор книги "Вам потрібен іміджмейкер? Або про те, як створювати свій імідж "говорить, що при дослівному перекладі з англійської слово "image" позначає "образ". Причому під В«образомВ» мається на увазі не тільки візуальний, зоровий образ об'єкта, але і спосіб його мислення, дій, вчинків і т.д. Інакше кажучи, в даному випадку російське слово "образ" має вживатися в широкому сенсі - як уявлення про що-небудь. [10, с.8] Категорія образу використовується і іншими вченими при визначенні аналізованого поняття. А.П. Панфілова автор книги "Імідж ділової людини" визначає імідж як цілеспрямовано формований образ, покликаний надати емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами, формування репутації. [11, с.53]. О.В. Лисікова автор книги "Іміджеологія і паблік рілейшнз в соціокультурній сфері "пропонує розглядати імідж як певний образ, який особистість, його Я представляє оточуючим, свого роду форма самопрезентації, при якій підкреслюються сильні сторони і ховаються недоліки. [8, с.12] Є.Б. Перелигіна автор книги "Психологія іміджу "визначає імідж як символічний образ суб'єкта, створюваний у процесі суб'єкт суб'єктної взаємодії. [12, с.23].
Виходячи з вищенаведених визначень, можна зробити висновок, що, говорячи про імідж якого об'єкта, ми маємо на увазі неповторний образ-уявлення про нього, що наділяє об'єкт додатковими цінностями і виділяє його з ряду подібних.
На сьогоднішній день "імідж" є основним поняттям науки імеджеологіі, в рамках якої даний феномен вивчається з теоретичної точки зору, формування ж позитивного іміджу на практиці є одним з основних напрямів діяльності по зв'язках з громадськістю. PR-фахівці підходять до аналізу іміджу прагматично, керуючись своїми спеціальними завданнями. Для них імідж - це об'єкт, володіє своєю структурою, особливостями і закономірностями розвитку і існування. [6, с.295]
Говорячи про структуру аналізованого поняття, Л.К. Аверченко і Г.М. Залєсов автори книги "Психологія управління" в якості найбільш важливих доданків професійно-особистісного іміджу пропонують наступні:
В· професіоналізм і компетентність: успішне формування позитивного іміджу неможливо без досягнення необхідного рівня зазначених характеристик. При цьому слід зазначити, що процес вдосконалення якості і збільшення кількості знань повинен мати безперервний характер;
В· моральна надійність: дотримання етики ділових відносин, впевненість в моральній надійності ділового партнера надзвичайно важливі в соціокультурній сфері. Особливо високі вимоги до моральної культурі фахівців виникають при виході на світовий ринок товарів і послуг;
В· гуманітарна освіченість: для якісного виконання своєї роботи фахівця необхідні не лише професійні знання та навички, а й широкі пізнання в області світової культури, освоєння загальнолюдських цінностей, таких, як духовність, здоров'я, екологічна безпека і т.д.
В· комунікативна привабливість: основними факторами, що сприяють комунікативної привабливості фахівця, є конструктивна поведінкова стратегія, ефективна поведінкова техніка і обгрунтована поведінкова тактика. Правильно вибраний стиль поведінки як керівника, так і фахівця - значущий крок на шляху формування їх позитивного образу;
В· використання психологічних технік: знання закономірностей функціонування людської психіки, а також законів психології відіграє досить важливу роль при управлінському спілкуванні для досягнення своїх цілей. [1, с.16]
В даний час існують кілька варіантів типології іміджу. Як складне системне утворення він являє собою комплекс приватних іміджів і має декілька критеріїв класифікації. В.Є. Ланкін автор книги "Маркетинг" пропонує наступні з них:
по суб'єкту:
В· особистий: імідж конкретної людини;
В· товарний: імідж товару, послуги;
В· груповий: організаційний, корпоративний, національний імідж;
ступінь раціональності сприйняття:
В· когнітивний, що дає "суху" спеціальну інформацію та орієнтований, головним чином, на людей обізнаних, вузьких фахівців;
В· емоційний, чуттєвий, орієнтований на широку аудиторію і покликаний викликати сильний емоційний в...
