Зміст
Введення
1. Передумови формування західноєвропейської моделі менеджменту
2. Характеристика менеджменту окремих західноєвропейських країн
2.1 Німецька модель менеджменту
2.2 "Шведська модель соціалізму" в умовах ринкової економіки
2.3 Інші країни Західної Європи: менеджмент та державне регулювання економіки на макрорівні
3. Особливості розвитку західноєвропейської моделі менеджменту на сучасному етапі
Висновок
Список використаних джерел та літератури
Введення
За всю історію існування менеджменту багато закордонних країн накопичили значні відомості в області теорії і практики управління в промисловості, сільському господарстві, торгівлі та інші з урахуванням своїх специфічних особливостей. До жаль, наша вітчизняна наука управління розвивалася самостійно і відокремлено, часто ігноруючи зарубіжний досвід мистецтва управління. Протягом багатьох десятиліть у нашій країні панувала адміністративно-командна система управління, спрямовувала в основному свої зусилля на критику закордонного досвіду управління. Однак, досвід ведення бізнесу і здійснення менеджменту багатий, найчастіше неоднозначний і дуже корисним для вивчення. Актуальність полягає в тому, що створення власної моделі менеджменту вимагає, з одного боку, вивчення всього цінного, що міститься в зарубіжній теорії і практиці (Але не бездумного його перенесення на вітчизняний грунт), а з іншого - використання його кращих досягнень у своїй діяльності.
Мета курсової роботи - вивчити особливості західноєвропейської моделі менеджменту, для цього поставлено наступні завдання: розглянути зарубіжні моделі менеджменту і сучасний російський менеджмент.
Об'єктом дослідження є моделі менеджменту.
Предметом дослідження - основні ознаки та елементи кожної моделі. </p>
Основні зарубіжні моделі управління найбільш доступно і повно розглядають М.Х. Мескон, М. Альберт і Ф. Хедоурі в "Основах менеджменту". У підручнику І.І. Семенової "Історія менеджменту" розказано про історичні передумовах створення сучасних моделей менеджменту. А.Б. Бахур в статті "Особливості національного менеджменту "справив аналіз властивостей російської моделі менеджменту.
1. Передумови формування західноєвропейської моделі менеджменту
Економічні відносини пов'язують національні економіки і значною мірою нейтралізують національні особливості економічної поведінки. На підставі цього нерідко говорять про те, що економічна діяльність та менеджмент як її складова частина стають інтернаціональними, тобто втрачають національну специфіку.
Національні особливості управління організацією важливі для менеджера з наступних мотивів:
- в даний час багато організацій активно взаємодіють із зарубіжними фірмами і компаніями. І в процесі взаємодії можуть виникати проблеми, пов'язані з тим, що його учасники діють у відповідності з традиціями, прийнятими в їх культурі;
- досвід зарубіжних компаній може бути корисним в інших культурах. Особливо це важливо у зв'язку з формуванням світової економіки і ускладненням зв'язків між економіками окремих країн;
- менеджер може знайти роботу за кордоном. Природно, йому будуть потрібні хоча б деякі знання про те, як прийнято управляти діяльністю людей в даній країні. Те ж стосується і обміну між підприємствами.
Розуміння того, що менеджмент - це особливий аспект функціонування організації, вперше було усвідомлено в США. А це означає, що менеджмент сам по собі є багато в чому американським явищем, що відображає особливості американської картини світу.
США цілком можна вважати країною, в якій найбільшою мірою менеджменту навчають.
Американський менеджмент характеризується жорсткою організацією управління. Для нього в найбільшій мірі характерне прагнення до формалізації управлінських відносин.
Для американського менеджменту дуже характерно уявлення про персональну відповідальність працівника. Ефективність роботи конкретного керівника визначається на підставі того, чи зміг він особисто досягти тих цілей, які були йому поставлені.
Європейський менеджмент відрізняється від американського незначною мірою. Справа в тому, що Європа і США - це досить близькі культури, а тому обмін досягненнями між ними протікає з меншими труднощами.
В Європі, як і в США, дуже важливу роль в економіці відіграють дрібні та середні підприємства. Цим обумовлені і деякі особливості європейського менеджменту. Для дрібних фірм більш нагальною є потреба у виживанні, тому необхідно більш швидке реагування на будь-яке, навіть сама незначна зміна ситуації, до якому необхідно пристосуватися.
Одне з істотних відмінностей європейського менеджменту від менеджменту американського полягає в тому, що в Європі навіть в рамках великих концернів і компаній дочірні компанії зберігають помітну частку самостійності. Ця самостійність може стосуватися і виробничих, і фінансових рішень, а також інновацій. Проблеми управління відносно невеликими підприємствами в Європі більш актуальні, ніж в США.
На японський менеджмент накладає відбиток самобутня культура Японії і те, що на світовий ринок вона вийшла тільки після Другої світової війни. Японія перейняла у Європи і США позитивні аспекти досвіду, перш за все - орієнтацію на нові технології і психологічні методи менеджменту. В Японії більш високо цінують досвід роботи, ніж освіта, тому керівників в Японії готують безпосередньо в процесі роботи. Якщо в Європі і США спочатку дають теоретичні знання, які потім закріплюються практикою, то в Японії надають практику, яка тільки потім переходить в знання.
Японці дуже уважно відносяться до зв'язків між людьми, а також до особистісним особливостям працівників, схильні підбирати посаду під людину, а не людини під посаду. Японці уникають індивідуалізму в своїх діях, не схильні до нав'язування персональної відповідальності, практично не контролюють ефективність дій окремого працівника; набагато більш важливої вЂ‹вЂ‹для них є колективна (групова) відповідальність. Ще одна особливість японського менеджменту полягає в тому, що керівні працівники особливу увагу приділяють технологічним нововведенням. З цієї точки зору Японія перевершує всі країни світу.
Користь японського досвіду для російського менеджменту полягає насамперед у зв'язку з м'якою інтеграцією кращого, що було вироблено в культурі бізнесу в Європі і США. Професія "менеджер" одна з найпопулярніших і, що навіть більш важливо, одна з найбільш затребуваних.
Наука про управління в Росії знаходиться на стадії становлення. Істотні відмінності стосуються культури - Цінностей і принципів, які лежать в основі нашого суспільства. Специфічним є і поведінку споживачів. Багата традиція, створена державними діячами і підприємцями минулих століть, ще чекає інтеграції в наші уявлення про управління.
Сьогодні у світі діють три основні моделі побудови системи бізнес-освіти.
Перша, традиційна, яку можна назвати німецької, заснована на ідеї підготовки кваліфікованого керівника. В рамках цієї моделі виділяється, по-перше, вищу професійну освіту, що дає базові знання і спеціальність, по-друге, підвищення кваліфікації керівників. Останнє ставить своєю метою придбання слухачами спеціальних знань і умінь, які необхідні для конкретної роботи в галузі управління та господарської діяльності.
Друга модель, американська, заснована на формуванні так званого професійного менеджера. Вона передбачає отримання вищої професійної освіти в області менеджменту на базі вже наявного диплома про загальну вищу освіту в обсязі бакалавріата по будь-якій спеціальності. Однак в американській моделі, перш ніж отримати закінчену вищу професійну освіту в області менеджменту, людина повинна накопичити певний досвід практичної роботи.
В Японії, існує всього лише три школи бізнес...
