Міністерство сільського господарства Російської Федерації
ФГТУ ВПО "Воронезький державний аграрний університет
імені К.Д. Глінки "
Кафедра фінансів та кредиту
Контрольна робота
з дисципліни " Фінансовий менеджмент"
Виконала: студентка заочного відділення
Спеціальності "Бухгалтерський
облік, аналіз і аудит "
3 курсу, Шифр ​​07894
Брежнєва Галина Олександрівна
Викладач: Вуколова Є.Г.
Кінь-Колодязь 2010
Запас фінансової міцності, способи розрахунку
Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент: стратегія комплексного управління оборотними активами та поточними пасивами.
Задача. Розрахуйте вартість позикового капіталу підприємства. Вихідні дані: підприємство користувалося короткостроковим кредитом в сумі 200 тис. руб. і 135 тис. руб. За використання кредиту сплачено відповідно 70 тис. руб. і 67,5 тис. руб.
1. Запас фінансової міцності показує, наскільки можна скоротити реалізацію (виробництво) продукції, не несучи при цьому збитків. Підвищення реального виробництва над порогом рентабельності є запас фінансової міцності фірми:
Запас фінансової міцності = Виручка - Поріг рентабельності
Запас фінансової міцності підприємства виступає найважливішим показником фінансової стійкості. Розрахунок цього показника дозволяє оцінити можливості додаткового зниження виручки від реалізації продукції в межах точки беззбитковості.
На практиці можливі три ситуації, які по-різному будуть відбиватися на величині прибутку та запасі фінансової міцності підприємства:
1) обсяг реалізації збігається з обсягом виробництва;
2) обсяг реалізації менше обсягу виробництва;
3) обсяг продажів більше обсягу виробництва. Як прибуток, так і запас фінансової міцності, отриманої при надлишку виробленої продукції, менше, ніж при відповідності обсягів продажів обсягом виробництва. Тому підприємство, зацікавлене в підвищенні як своєї фінансової стійкості, так і фінансового результату, має посилити контроль над плануванням обсягу виробництва. У більшості випадків збільшення товарно-матеріальних запасів підприємства свідчить про надлишок обсягу виробництва. Прямо про його надлишку свідчить збільшення запасів у частини готової продукції, побічно - збільшення запасів сировини і початкових матеріалів, так як витрати за їх підприємство несе вже при їх купівлі. Різке збільшення запасів може свідчити про збільшення обсягу виробництва в недалекому майбутньому, що також має бути піддано суворому економічному обгрунтуванню.
Таким чином, при виявленні приросту запасів підприємства в звітному періоді може робити висновок про його вплив на величину фінансового результату і рівень фінансової стійкості. Тому для того, щоб достовірно виміряти величину запасу фінансової міцності, необхідно провести корекцію показника виручки від реалізації на суму приросту товарно-матеріальних запасів підприємства за звітний період.
В останньому варіанті співвідношень - При обсязі продажів більше, ніж обсяг виробничої продукції, - прибуток і запас фінансової міцності більше, ніж при стандартному побудові. Однак факт продажу продукції, яка не була ще вироблена, тобто фактично ще не існує в даний момент (наприклад, при передоплаті великої партії товару, яка не може бути здійснена за поточний звітний період), накладає на підприємство додаткові зобов'язання, які повинні бути виконані в майбутньому. Існує внутрішній фактор, зменшує фактичну величину запасу фінансової міцності, - це прихована фінансова нестійкість. Ознакою наявності у підприємства прихованої фінансової нестійкості є різке зміна обсягу запасів.
Отже, для вимірювання запасу фінансової міцності необхідно виконання наступних кроків:
розрахунок запасу фінансової міцності;
аналіз впливу різниці обсягу продажів і обсягу виробництва через корекцію величини запасу фінансової міцності з урахуванням приросту товарно-матеріальних запасів підприємства;
розрахунок оптимального приросту обсягу реалізації і обмежувача запасу фінансової міцності, розрахований і відкоригований, є важливим комплексним показником фінансової стійкості підприємства, який необхідно використовувати при прогнозуванні та забезпеченні комплексної фінансової стійкості підприємства.
2. Розглядаючи фінансовий менеджмент як складову частину процесу управління підприємством (організацією) необхідно звернути увагу на таку обставину: фінансовий менеджмент - інтегральне явище, що має різні форми прояву: як системи економічного управління частини фінансового механізму, як органу управління і як виду підприємницької діяльності. З урахуванням цих особливостей фінансовий менеджмент може мати оперативний, тактичний або стратегічний характер. У кожному конкретному випадку існують специфічні цілі, методи, завдання, інструменти і варіанти прийняття рішень.
Завдання оперативного (поточного) фінансового менеджменту полягають в оперативному обліку, аналізі, контролі й прийнятті рішень по стабільному функціонуванню комерційного підприємства, забезпеченню нормальних оціночних фінансових показників. Тактичний фінансовий менеджмент забезпечує вибір найбільш оптимального рішення і найбільш прийнятних у даній конкретної господарської ситуації методів і прийомів для досягнення поставленої мети в конкретних умовах. Фінансовий менеджмент стратегічного напрямку забезпечує розробку загального напрямки і способи використання засобів для досягнення перспективних цілей функціонування капіталу (моделювання стратегічної дивідендної політики, прийняття рішень за довгостроковими інвестиційним проектам, використання нових інструментів довгострокового фінансування і т.д.).
На відміну від стратегічного оперативне управління займається використанням існуючої стратегічної позиції організації з метою досягнення її цілей. У комерційній організації керівник, що займається оперативними питаннями, повинен перетворити потенціал організації в реальний прибуток. Його завдання включають визначення загальних оперативних завдань, мотивацію, координацію і контроль як керівників, так і виконавців в рамках організації.
Як стратегічне, так і оперативне управління для нормального функціонування припускають створення і підтримка певної організаційної архітектоніки, підбору і виховання кадрів. Однак ці елементи різні для двох типів управління. Стратегічна архітектоніка націлена на зміни, є гнучкою і не має жорстких структур. Оперативна архітектоніка стійка до змін, націлена на ефективність. Якщо керівник, який здійснює стратегічне управління, прагне до змін, схильний йти на ризик, має навички управління освоєнням нових напрямків, то керівник, який здійснює оперативне управління, виступає проти змін, не схильний до ризику, компетентний в аналізі, координації й контролі складної діяльності.
Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент являє собою оперативне управління грошовою готівкою.
Управління готівкою спрямоване, по-перше, на забезпечення такої суми готівкових грошей, якої буде достатньо для виконання фінансових зобов'язань, по-друге, на досягнення високої прибутковості від використання тимчасово вільних готівкових грошей в як капіталу.
Можна виділити три мети управління готівкою:
1. збільшення швидкості надходження готівки;
2. зниження швидкості грошових виплат;
3. забезпечення максимальної віддачі від вкладення готівки.
Для кожної мети існують свої методи управління.
Так, для першої мети - це методи, які дозволяють якнайшвидше зібрати кошти, наприклад, за рахунок реалізації виробленої продукції (робіт, послуг), застосовуючи ефективні форми розрахунків, за рахунок отримання грошей від дебіторів і т.д.
Управління дебіторською заборгованістю припускає: по-перше, управління оборотністю коштів у розрах...
