Введення
На результати виробничо-господарської діяльності організації, динаміку виконання планів виробництва впливає ступінь використання трудових ресурсів. Справа в тому, що підвищення техніко-організаційного рівня та інших умов в будь-якій галузі матеріального виробництва в кінцевому рахунку виявляється в рівні використання всіх трьох елементів виробничого процесу: праці, засобів праці, і предметів праці. Один з якісних показників виробничих ресурсів - продуктивність праці - є показником економічної ефективності. Аналіз трудових ресурсів дозволяє розкрити резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок продуктивності праці, більш раціонального використання чисельності робітників, їх робочого часу. Всі сказане визначає досить високий ступінь як суспільного, так і практичної значущості розглянутого напрямку в аналізі економічної діяльності підприємства.
Про актуальності теми свідчить, зокрема, той факт, що результати виробничо-господарської діяльності, виконання бізнес-плану, динаміка виконання плану виробництва багато в чому визначаються ступенем використання трудових ресурсів. Крім того, інтенсифікація суспільного виробництва, підвищення його економічної ефективності і якості продукції припускають максимальний розвиток господарської ініціативи трудових колективів підприємств.
В зв'язку з цим, на сучасному етапі розвитку економіки необхідно, насамперед, з'ясувати, які зміни у використанні праці відбулися в процесі виробництва в порівнянні із завданням і минулим періодом.
Оскільки завданням цієї роботи є всебічне теоретичне дослідження положень аналізу трудових ресурсів та їх практичне застосування на прикладі конкретного підприємства, то цілями роботи будемо вважати вивчення основних напрямків даного аналізу. Отже, для досягнення цілей роботи необхідно вивчити, по-перше, забезпеченість робочих місць виробничих підрозділів персоналом в необхідному для виробництва професійному та кваліфікаційному складі; потім, використання трудових ресурсів (робочого часу) у процесі виробництва; нарешті, ефективність використання трудових ресурсів (зміна вироблення продукції на одного працюючого і на цій основі зміна продуктивності праці).
Структура аналізу використання трудових ресурсів в цілому визначає хід роботи по його вивченню. Виходячи з цього, послідовно розглянемо використання трудових ресурсів на основі:
- аналізу чисельності та руху робочої сили;
- аналізу використання робочого часу;
- аналізу виконання плану підвищення продуктивності праці;
- аналіз ефективності використання трудових ресурсів.
Метою курсової роботи є вивчення використання трудових ресурсів ВАТ В«ОБЬГАЗВ».
Основні завдання роботи, є наступні:
- вивчити організаційну структуру підприємства
- вивчити основні напрямки діяльності;
- вивчити показники забезпеченості, наявності та руху трудових ресурсів.
При проведення аналізу використання трудових ресурсів я застосовувала наступні методи:
- табличний;
- порівняльний;
- абсолютних і відносних різниць;
- середніх величин;
- індексний і коефіцієнтний.
Глава 1. Організаційна структура підприємства
1.1 Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
При вивченні показників трудових ресурсів в першу чергу звертається увага на то, як організація забезпечена необхідним персоналом. З цією метою розглядаються:
- склад і структура промислово-виробничого персоналу;
- забезпеченість організації та її підрозділів робітниками, адміністративно-управлінським персоналом;
- забезпеченість кваліфікаційним складом працюючих;
- рух робочої сили.
Працівники організації поділяються на дві основні групи:
1) промислово-виробничий персонал (ППП) - працівники, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або обслуговують цей процес;
2) непромисловий персонал - працівники, які безпосередньо не пов'язані з основною діяльністю організації, але створюють нормальні умови для відтворення робочої сили.
При розгляді складу робочої сили необхідно проаналізувати зміну питомої ваги допоміжних робітників у загальній чисельності працюючих. При цьому оцінюється виконання в організації завдань по скороченню застосування ручної праці, яке може встановлюватися у вигляді показника питомої ваги чисельності робітників, зайнятих ручною працею, по відношенню до загальної чисельності робочих станом на кінець кожного звітного року. Таким чином, висновок про виконанні завдання по скороченню застосування в організації ручної праці робиться на основі зіставлення питомої ваги чисельності вищевказаних робітників за попередні звітні роки.
При аналізі чисельності та руху робітників, крім того, що встановлюється показник абсолютного відхилення по чисельності робочих, визначається також відносне відхилення чисельності робітників від планового показника і попереднього звітного періоду у зв'язку із зміною обсягу продукції, що випускається продукції, для чого обчислюються наступні показники:
- коефіцієнт зміни обсягу продукції, який визначається шляхом ділення фактичного випуску продукції на плановий випуск продукції;
- планова чисельність персоналу, скоригована на коефіцієнт зміни випуску продукції;
- різниця між фактичною чисельністю персоналу і планової, скоригованої на коефіцієнт зміни випуску продукції.
При аналізі чисельності робочої сили слід враховувати, що її нестача призводить до відступу від встановленої технології та непродуктивною виплатах, а надлишок - до недовантаження робітників і використання робочої сили не за прямим призначенням і зниження продуктивності праці.
В ході аналізу чисельності робочої сили необхідно виявити реальний стан справ із забезпеченістю організації кадрами. На основі зіставлення показників середнього розряду робітників і середнього розряду робіт можна визначити відповідність кваліфікації робітників складності виконуваних ними робіт.
Кваліфікаційний склад робітників, будучи узагальнюючим показником, характеризує показник середнього тарифного розряду працюючих, розрахунок якого здійснюється шляхом поділу твори чисельності робітників кожного розряду на тарифний коефіцієнт відповідного розряду на кількість робітників кожного розряду, а саме:
Чисельність робітників Г— Тарифний коефіцієнт
Середній кожного розряду кожного розряду
тарифний =
коефіцієнт Чисельність робітників кожного розряду
Аналіз забезпеченості за рівнем кваліфікації проводиться зіставленням середнього фактичного коефіцієнта робітників тієї чи іншої спеціальності з середнім коефіцієнтом фактично виконаних робіт. Якщо фактичний середній тарифний розряд робітників нижче планового, а тим більше нижче середнього тарифного розряду робіт, то можна зробити наступні висновки: якість продукції (робіт, послуг) та її конкурентоспроможність знижуються, витрати на виробництво і реалізацію продукції підвищуються.
Якщо середній розряд робітників вищий середнього тарифного розряду робіт, то можна зробити наступний висновок: мають місце непродуктивні витрати (що тягнуть підвищення собівартості продукції та зниження прибутку) у зв'язку з доплатами робітникам за їх використання на менш кваліфікованих роботах. Це збільшує собівартість і знижує прибуток.
Суттєвою передумовою зростання продуктивності праці та ефективності виробництва є стабільність складу кадрів. Зміна в складі робочих за віком, стажу роботи і освіти відбувається внаслідок руху робочої сили. Рух робочої сили та його динаміки є найважливішим об'єктом аналізу.
Зміна чисельності працюючих, пов'язане з їх прийомом і звільненням, незалежно від причин вибуття і джерел поповнення, називають оборотом робочої ...
