Реферат Аналіз впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на прийняття управлінських рішень

В даний час стала актуальною проблема аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища організації, тому під впливом змін, що відбуваються у світовій та вітчизняній економіці, з'являються нові форми організацій та їх інтеграції. Оскільки від керівництва залежить виживання організації, менеджер зобов'язаний виявляти істотні фактори зовнішнього і внутрішнього середовища і пропонувати відповідні способи реагування на ці впливу. Це необхідно, тому що організація є відкритою системою, залежної від взаємообміну вводяться ресурсами і результатами діяльності із зовнішнім світом. Таким чином, організації повинні бути в змозі ефективно реагувати і пристосовуватися до змін як внутрішнього, так і зовнішнього оточення, щоб забезпечити виживання і досягнення поставлених цілей. Для цього необхідно постійно оцінювати і аналізувати стан внутрішньої і зовнішнього середовища.

Мета курсової роботи - аналіз впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на прийняття управлінських рішень.

На основі мети роботи можна сформулювати наступні завдання:

1.Ізучіть наявну літературу з даної проблеми.

2.Виявіть і проаналізувати проблеми, що виникають в організації під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів (на прикладі МУ В«Комітет по фізкультурі і спортуВ» Адміністрації м. Калтан)

3.Виработать рекомендації щодо вирішення проблем МУ В«Комітет по фізкультурі і спортуВ» Адміністрації м. Калтан.

Об'єктом дослідження - Взаємини МУ В« Комітет по фізкультурі і спорту В»і Адміністрації м. Калтан.

Предмет дослідження - діяльність МУ В« Комітет по фізкультурі і спорту В»Адміністрації м. Калтан.

Саме ці завдання будуть вирішені в ході роботи.

1. Теоретичні основи аналізу впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на прийняття управлінських рішень

1.1 Поняття внутрішнього середовища та класифікація її чинників

Раніше було зазначено, що організація являє собою відкриту систему, що складається з численних взаємозалежних частин, тісно переплітаються із зовнішнім світом. В даній главі розкриваються найбільш істотні внутрішні змінні організації, кожна з яких відіграє важливу роль в забезпеченні ефективного функціонування організації. Внутрішні змінні є результатом діяльності менеджерів і перебувають під їх впливом. Внутрішні змінні - це частини самої організації, ситуаційні фактори всередині неї, це склад і взаємозв'язку складної системи організації.

Склад - це сукупність елементів, що утворюють систему. Склад включає тільки елементи безпосередньо даної системи, що є компонентами першого рівня. І в цьому сенсі до складу організації, наприклад, входять цехи, але не входять виробничі ділянки. Однак грунтовне дослідження системи припускає також і поглиблене вивчення складових її елементів. Цим пояснюється використання поняття В«складВ» в широкому сенсі, що включає також і складові самих елементів системи, тобто компонентів другого, а потім третього та інших рівнів. У цьому сенсі складу організації може включати і цехи, і ділянки, і бригади.

Склад містить в собі декомпозицію системи, розчленування єдиного цілого на складові елементи. Структура, навпаки, забезпечує композицію системи, з'єднання окремих складових в єдине ціле. Вона встановлює роль, місце і призначення елементів у системі, їх розташування і взаємини між собою, характер, форми і ступінь впливу на інші елементи. Встановлення ролі, місця і призначення елементів у системі забезпечується:

1) через зв'язку безпосередньої взаємодії: з ким і як взаємодіють; яке вплив є сильнішим, пріоритетним;

2) через відносини супідрядності: визначення місця в структурній ієрархії;

3) через визначення впливовості, орієнтованості при зіставленні параметрів різних елементів системи і встановленні відповідних пропорцій.

Очевидно, що певний склад організації зумовлює можливі варіанти формування її структури. У свою чергу певній структурі відповідають і конкретні варіанти компонентного складу організації.

Якщо, наприклад, прядильна фабрика включає сортувально-тіпальних, чесальних, стрічковий і прядильний цехи, то між ними неодмінно буде встановлена послідовна технологічна зв'язок: від першого цеху до останнього. І навпаки, якщо між виробничими підрозділами організації існує послідовна технологічна зв'язок, то це означає, що на кожному технологічному переході - тільки один підрозділ.

Відповідність між складом і структурою організації не є повним, відсутня жорстка закріпленість конкретної структури за певним складом організації. При одному і тому ж складі можуть бути різні, іноді й значно розрізняються структури.

Структура є однією з найважливіших, але не єдиною характеристикою організаційної системи. Тому виділяють різні фактори внутрішнього середовища організації. Це і структура, і цілі, і завдання, і технологія, і персонал, і спільні цінності, і стиль організації, і фінансова система, і інформаційна система, і стратегія, і навички персоналу, і бізнес-процеси, і влада, і культура організації і деякі інші параметри. Розгляд сутності виділяються різними авторами факторів і їх об'єднання в систему - предмет наступного питання. Тут же необхідно зупинитися на принципах виділення та групування факторів, щоб зрозуміти їх відмінності.

Одним з підходів до угруповання факторів внутрішнього середовища може бути визначення їх через ті чи інші сторони загальних характеристик - наявність спільних цілей, перетворення ресурсів, залежність організації від зовнішнього середовища, поділ праці, освіта підрозділів, необхідність і наявність керуючого органу. У цьому сенсі перераховані вище фактори можна згрупувати наступним чином (Таб. 1).

Аналіз таб. 1 дозволяє зробити висновок, що дослідники роблять акцент в основному на один критерій - перетворення ресурсів. Це пов'язано з тим, що організація створюється для перетворення ресурсів у кінцевий результат. Крім того, необхідно відзначити певну взаємозв'язок і взаємозумовленість чинників, що не дозволяє кожен з них жорстко віднести тільки до однієї групи. Показана в табл.1 угруповання факторів внутрішнього середовища заснована на системному і ситуаційному підходах і характеристиці організації як єдиного цілого, що має загальні зі всіма організаціями і специфічні риси.

Таблиця 1