Федеральнеагентство з освіти
УральськийДержавний Лісотехнічний Університет
Кафедралісівництва
Звіт понавчальній практиці з грунтознавства
Виконали: бригада № 4
У складі: Кондратов А.С
Сухарєв А.С
Група: ЛХФ-22
Перевірила: Стародубцева Н.І
Єкатеринбург 2005р.
День № 1 (04.07.05.)
Мета і програма навчальноїпрактики
Навчальна практика єзавершальним етапом вивчення курсу грунтознавства з основами геології. Метоюнавчальної практики є вивчення методів польового дослідження, визначеннягрунтів в польових умовах за морфологічними ознаками, освоєння методики відборузразків грунту для лабораторних досліджень і придбання навичок повиділенню грунтових контурів у натурі.
У відповідності з метоюнавчальна практика передбачає виконання наступної програми робіт:
1. Освоєння правил виборумісця для закладки грунтових розрізів.
2. Ознайомлення зметодикою закладення і опису морфологічних ознак, генетичнихгоризонтів, грунтових розрізів. Польовий аналіз основних грунтоутворювальногофакторів. Взяття грунтових зразків і монолітів.
3. Ознайомлення зосновними типами лісових грунтів Уральського навчально досвідченого лісгоспу УральськогоДержавного Лісотехнічного Університету (УУОЛ УГЛТУ).
4. Великомасштабнекартографування грунтів лісового кварталу.
5.Науково-дослідні роботи з вивчення динаміки родючості грунтів вЗалежно від рельєфу, характеру рослинності, ступеня антропогенноїнавантаження та інших факторів.
6. Лабораторне дослідженнягрунтів і складання рекомендацій по раціональному використанню і поліпшеннюлісорослинних властивостей однієї з грунтів вивченого ділянки.
7. Підготовка і захистзвіту про проведену роботу.
Висновок:
сьогодні мипознайомилися з поставленими завданнями практики та технікою безпеки припроведенні робіт.
День № 2 (05.07.05.) -день № 3 (06.07.05.)
Грунтовий розріз -прямокутне поглиблення, розкриває генетичні горизонти грунтовогопрофілю. Грунтові розрізи бувають трьох типів: основні, контрольні та прікопкі.
Основні грунтовірозрізи призначені для визначення грунтової різниці, а також для взяттягрунтових зразків для хімічних аналізів і монолітів. Кількість основнихрозрізів, які закладаються, при картографуванні, визначається масштабомгрунтової зйомки, складністю рельєфу, строкатістю грунтового покриву,рослинності, а також метою картографування. Для виробничих цілейлісового господарства орієнтовне число наведено в спеціальній таблиці.
Розміриосновних грунтових розрізів також не є постійними і не залежать відпотужності грунтового профілю. В умовах тайговій зони їх ширина орієнтовно,дорівнює 60-80см, а довжина 1,2-2,0 м, а глибина коливається від 0,5-до 2,0 м іобмежується материнською породою або грунтовими водами. На дрібних грунтах,сформованих на щільних породах, а також при близькому заляганні грунтових водрозміри розрізу зменшуються. Контрольні грунтові розрізи призначені дляуточнення варіацій морфологічних ознак грунтової різниці, ступеняоподзоленності, гумусірованності та ін, тобто для установки підтипів, видів ірізновидів грунтів, а також для розтину верхньої межі материнської породиабо грунтових вод. Їх розміри в середньому в два рази менше, ніж розміри основнихрозрізів.
Грунтовіпрікопкі мають глибину 50-75 см., тобто розкривають 2-3 верхніх горизонту.Прікопкі служать для встановлення контурів поширення різних грунтів,визначення однорідності грунтового покриву. Їх зазвичай закладають в місцяхймовірної зміни однієї грунту інший. При картографуванні лісовихділянок рекомендується наступне співвідношення між основними розрізами,контрольними розрізами та прікопке - 1:3:5 або 1:4:5.
Основнірозрізи для конкретної ділянки закладають в типовому за рельєфом, умовамзволоження і рослинності місці, розташованому на кордоні крон дерев і неближче 25-30м від доріг, просік, візирів і т.д. Вибравши місце, на поверхнінамічають контури майбутнього розрізу. Його зазвичай розташовують з таким розрахунком,щоб до моменту спостереження лицьова (коротка) сторона висвітлювалася сонцем. Насхилах лицьову сторону орієнтують вгору.
Прикопке розрізу грунт викидають тільки на бокові (довгі) сторони: дернину ігумусовий горизонт в одну, а нижележащие горизонти в іншу. Навпаки лицьовоїстінки зберігають в незайманому вигляді надгрунтовий покрив, не забруднюють його і неущільнюють. Недотримання останньої вимоги призводить до руйнування верхніхгоризонтів, зміни їх потужності та спотворення результатів досліджень.
Лицьову і бічні стінкирозрізу виконують рівними прямовисними, а з боку протилежної лицьовоїроблять сходинки, ширина яких залежить від механічного складу грунтів - дляпіщаних вона більше (25-40см), ніж для глинистих. Кількість сходиноквизначається глибиною грунтового розрізу. Відразу ж після викопування розрізувідбирають зразок материнської породи для її діагностики.
При засипці грунтовогорозрізу спочатку укладають нижні, а потім верхні горизонти. Дернинуукладають зверху.
Дляперегляду і проведення аналізів в лабораторних умовах грунтові зразкивідбирають з основних розрізів. Зразки беруть з усіх генетичних горизонтів.Для відбору зразка знаходять середину горизонту і окреслюють прямокутник.Зазначений прямокутник не повинен мати будь-яких відхилень від загального фонугоризонту. Не можна, наприклад, брати зразки в місцях, які переритіземлериїв або опробірованних на скипання від кислоти. Прямокутник розташовуютьвертикально, при цьому його межі не повинні доходити до верхньої і нижньої межгоризонту на 1-2см. Відбір зразків грунту починають з верхніх горизонтів. ВЯк виключення, на грунтах з легким механічним складом, з метоюзапобігання забрудненню легкоразрушающейся лицьового боку розрізу, зразкипочинають відбирати з нижніх горизонтів.
Етикеткигрунтових зразків готують до виходу в поле. Під час польового обстеженняетикетки заповнюють простим олівцем. У сирих грунтових зразках вкладенаетикетка повинна бути захищена непромокальним мішечком. На паперовому пакеті даніетикетки обов'язково дублюють. Зразок виймають з допомогою ножа (стамески) нацупкий аркуш паперу або на руку, злегка подрібнюють (не порушуючи структуру) іупаковують в паперовий пакет, в який вкладають етикетку.
Прививченні орних земель, лісових розсадників найчастіше беруть змішані зразки.Для цього в декількох типових відносно однорідних місцях поля виробляютьвиїмку зразків, які ретельно змішують на великому аркуші паперу. Потімповерхню грунтової маси вирівнюють і ділять на квадратики. З останніх вшаховому порядку набирають змішану пробу вагою до 1кг.
Зберіганнясирих грунтових зразків не допускається, так як під впливоммікробіологічних процесів в сирих зразках змінюються хімічні властивостігрунту. Тому зразки консервують, тобто доводять їх до повітряно-сухогостану, розсипавши тонким шаром на папір.
Грунтовиймоноліт - це вертикальний зразок грунту, взятий без порушення її природногододавання. При камеральній обробці матеріалів досліджень їх використовують дляперевірки і доповнення зроблених в поле спостережень, а також для зіставлення тавиявлення характерних ознак грунтів різних ділянок.
Монолітиберуть в дерев'яні або металеві ящики, орієнтовний розмір якихдорівнює 100x25x8 см. Верхня і нижня кришки монолітного ящика повинні бутизнімними.
У полікришки відгвинчують, прикладають рамку скриньки до лицьового боку розрізу інамічають її внутрішні контури (рис.2). По контуру вирізають прямокутнуколонку, на яку надягають рамку ящика до суміщення площин лицьовоїстінки колонки і нижній частині рамки.
Нерівностігрунту обережно зрізують і прикручують нижню кришку рамки. Щоб не пошкодитимоноліт, грунт з боків ящика виймають на конус, а у його верхній площині,відступивши від останньої на 8-10см, поступово лопатою відокремлюють колонку монолітувід стінки розрізу. При цьому знизу моноліт підтримують до тих...
