План
Введення
Глава 1. Історія створення СОТ
1.1 Передумови створення та основні принципи СОТ
1.2 Структура СОТ
1.3 Сфера діяльності і функції СОТ
Глава 2. СОТ в системі міжнародних економічних відносин
2.1 Умови членства в СОТ та основні угоди
2.2 Розвиток МЕВ в рамках СОТ
2.3 Досвід країн-членів СОТ у контексті захисту своїх ринків
Глава 3. Україна і СОТ
3.1 Історія взаємин України з СОТ
3.2 Аналіз наслідків вступу до СОТ для України: плюси і мінуси
3.3 Зобов'язання України як члена СОТ і загальна оцінка інтеграції
Висновок
Список використаної літератури
Додаток
Введення
В останні роки все більшого значення набуває міжнародна економічна інтеграція. Однією з найбільш відомих і авторитетних міжнародних організацією є Всесвітня організація торгівлі (СОТ). СОТ - заснована в 1995 році глобальна міжнародна організація, яка займається правилами міжнародної торгівлі. Основу СОТ складають угоди, узгоджені, підписані та ратифіковані більшістю країн-учасниць міжнародної торгівлі. Мета СОТ - допомога виробникам товарів і послуг, експортерам та імпортерам у веденні їхнього бізнесу. СОТ є наступником ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі). СОТ - це, по-перше, широка політика щодо лібералізації торгівлі, а по-друге, сложнейшая система правил і регламентів відносин продавців і покупців. Від того, наскільки повно та чи інша країна-учасниця використовує всі можливості, надаються СОТ, багато в чому буде залежати її майбутнє добробут. В Нині організація налічує 152 країни-учасниці. Менше місяця назад в дану організацію вступила і наша країна. Гарячі дебати з приводу доцільності цього вступу, тим не менш, ще не стихають.
Дана робота своєю метою має з'ясувати історію створення організації, сферу діяльності, її функції і принципи діяльності, проаналізувати досвід передових країн у її складі, а також зробити загальну оцінку інтеграції України в СОТ, вказавши можливі плюси і мінуси для вітчизняної економіки. Постановка даної мети передбачає вирішення низки завдань, серед яких:
- аналіз структури СОТ;
- з'ясування складу організації;
- отримання інформації про умовах членства в СОТ;
- характеристика розвитку міжнародних економічних відносин в рамках СОТ;
- розкриття наслідків вступу України в дане інтеграційне об'єднання для різних секторів економіки.
Актуальність теми полягає в тому, що в даний час світ глобалізується, економіки всіх країн світу мають тенденції до взаємної інтеграції. У даному контексті СОТ є однією з найбільш відомих і впливових структур, діяльність якої в даний час визначає розвиток міжнародної торгівлі, співпраця країн у даній сфері.
Об'єктом дослідження є Всесвітня торгова організація як один з основних світових інтеграційних спілок, предметом - діяльність даної організації.
При написанні даної курсової роботи були використані такі методи наукового пізнання, як:
- аналіз;
- аналогія;
- дедукція;
- спостереження:
- узагальнення;
- прогнозування.
У процесі написання роботи використані нормативні документи, економічна література, матеріали періодичній пресі.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку і списку використаної літератури.
всесвітній торговий ринок інтеграція
Глава 1.Історія створення СОТ
1.1 Передумови створення та основні принципи СОТ
Після закінчення Другої світової війни по Бреттон-Вудської угоди 1944 намічалося створити три міжнародні економічні організації, які займалися б різними аспектами зовнішньоекономічного співробітництва. Перші дві дійсно з'явилися - вони зараз відомі як Світовий банк та Міжнародний валютний фонд. На додаток до них планувалося створити також Організацію з міжнародній торгівлі (ОМТ) у вигляді спеціалізованого агентства при ООН. Проект статуту ОМТ припускав, що крім питань, безпосередньо пов'язаних з міжнародною торгівлею, нова організація займеться регулюванням нормативів трудових відносин, правил укладання угод на постачання товарів та інших заходів, що обмежують вільну комерційну діяльність, міжнародні інвестиції та послуги.
В 1946, ще до остаточного затвердження статуту ОМТ, 23 країни з числа провідних учасників світового господарства вирішили провести переговори про взаємне зниженні митних тарифів і прийняття на себе відповідних зобов'язань. Друга світова війна тільки закінчилася, країни прагнули дати поштовх якнайшвидшої лібералізації торгівлі і почати демонтаж протекціоністських заходів, які дісталися їм у спадок від 1930-х. Перший же раунд переговорів увінчався великим успіхом - були знижені 45000 тарифів, затрагивавших торговий оборот на загальну суму 10 млрд. доларів (це складало тоді одну п'яту загальносвітового торгового обсягу). 23 країни також домовилися про прийняття низки правил торгівлі, включених в проект статуту ОМТ. Вони вважали, що це термінова і тимчасова міра захисту прийнятого рішення про тарифні знижки. Єдиний пакет документів, що включав і правила торгівлі, і знижки по тарифах, отримав назву Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Вона набула чинності в січні 1948, коли за статутом ОМТ все ще йшли переговори. 23 держави, які підписали ці документи, стали членами-засновниками ГАТТ (офіційно їх називали Договірними Сторонами).
Статут ОМТ був врешті-решт затверджений на Конференції ООН з торгівлі та зайнятості, проходила в Гавані в березні 1948, але ратифікувати цей документ у ряді країн виявилося неможливим через несумісність з їх національним законодавством. Найбільш запеклий опір статут зустрів у Конгресі США. У 1950 уряд США оголосив, що не буде ратифікувати статут, прийнятий в Гавані. Після цього проект ОМТ остаточно зазнав краху.
Таким чином, ГАТТ було задумано як чисто тимчасова домовленість до створення ОМТ, але оскільки ОМТ так і не вдалося створити, то ГАТТ залишалося єдиним інструментом регулювання міжнародної торгівлі до того моменту, коли була створена спеціалізована Всесвітня торгова організація (ВТО) у 1995.
З 1948 по 1994 саме ГАТТ виступало головним регулятором правил міжнародної торгівлі для більшості країн світу, хоча протягом цих 47 років воно мало статус лише тимчасово діючої угоди і організації. В ході Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів країн-учасниць ГАТТ 1986-1994 рр.. був підписано низку Угод, які стали юридичною базою для створення Всесвітньої торгової організації - СОТ. Уряди погодили умови доступу до ринків з тим, щоб дозволити бізнесу перетворити торгові поступки в нові торгові можливості.
Країни-члени СОТ взаємодіють у рамках недискримінаційної торговельної системи, де кожна країна отримує гарантії справедливого і послідовного відношення до її експорту на ринках інших країн, зобов'язуючись забезпечувати такі ж умови для імпорту на свій власний ринок. У виконанні зобов'язань країнами, що розвиваються передбачені порівняно велика гнучкість і свобода дій.
Основні правила і принципи СОТ відображені в багатосторонніх торговельних угодах, які зачіпають торгівлю товарами та послугами, а також торгові аспекти прав інтелектуальної власності, вирішення спорів і механізм огляду торгової політики.
Товари
Ключові принципи СОТ були вперше сформульовані в ГАТТ 1947 року. З 1947 по 1994 рік ГАТТ являв собою форум для проведення переговорів по зниженню митних мит та інших торгових бар'єрів; текст Генеральної угоди обумовлював важливі правила, зокрема недискримінацію. Згодом в результаті переговорів Уругвайського раунду (1986-1994) основні принципи були розширені і отримали розвиток і уточнення в інших угодах. Так, були створені нові правила з торгівлі послугами, з важливих аспектів інтелектуальної власності, щодо вирішення спор...
