ЗМІСТ
Введення
1. Теоретичні концепції та об'єктивні передумови міжнародної економічної інтеграції
1.1 Поняття, об'єктивна необхідність і історична неминучість міжнародної економічної інтеграції
1.2 Основні умови та передумови ефективної міжнародної економічної інтеграції
1.3 Основні теоретичні концепції і школи міжнародної економічної інтеграції
2. Економічна інтеграція в Західній Європі
2.1 Сутність та причини західноєвропейської інтеграції
2.2 Етапи інтеграції та механізм її здійснення
3. Сучасні проблеми і перспективи розвитку ЄС
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Історично інтеграційні процеси найбільш чітко проявилися в Західній Європі - своєрідною В«лабораторіїВ» моделей та механізмів інтеграції, де остання досягла найбільш зрілих форм. Формується в Європейському союзі (ЄС) регіональний господарський комплекс вважається класичним прикладом реалізації теорій регіоналізму в світовому господарстві.
Європейський союз - унікальна провідна інтеграційна угруповання, яка поряд із США та Японією утворює один з трьох центрів (В«ТріадуВ») глобальної системи ринкової економіки. На початок 2007 року населення ЄС склало 453 млн. чоловік, його частка в сукупному ВВП країн ОЕСР - понад 38%, а частка у світовій торгівлі - більш 40% (понад 60% якої припадає на внутрішньорегіональної товарообіг).
Становлення єдиного господарського простору в Західній Європі розвивається бурхливими темпами. Відносини, спочатку встановлені шістьма країнами на договірно-правовій основі, поступово привели до утворення потужної угруповання з 27 країн з єдиним внутрішнім ринком, з єдиною або узгодженої політикою в різних сферах, з наднаціональними органами управління. Інтеграція стала потужним стимулом економічного зростання, сприяла посиленню конкурентоспроможності на світових ринках, стала прискорювачем науково-технічного прогресу.
Різні аспекти загальної політики інтеграційного угруповання спрямовані на те, щоб створити сприятливі умови для розвитку реального процесу взаимопереплетения і зрощування національних ринків товарів і послуг, капіталів і робочої сили.
Держави, утворюють інтеграційну спільність, зберігають свою самостійність і суверенітет. Разом з тим, певну частину своїх суверенних прав і прерогатив вони передають в спільне ведення Співтовариств, створюється В«Єдина ЄвропаВ». В Внаслідок посилення взаємозалежності країн і доцентрових тенденцій відбувається втягування нових учасників в інтеграційний процес.
В даний час система міжнародних економічних відносин в рамках ЄС зазнає значних змін, пов'язані із загостренням глобальних суперечностей світової економіки і протиріч внутрішнього розвитку, прискоренням процесів інтернаціоналізації господарських зв'язків, вдосконаленням систем управління на макро та мікрорівнях, появою нових соціально-економічних проблем розвитку світових і національних ринків, що підкреслює актуальність обраної теми курсової роботи.
Метою курсової роботи є вивчення питань економічної інтеграції в рамках Євросоюзу.
Завдання курсової роботи:
- охарактеризувати загальні теоретичні концепції та об'єктивні передумови міжнародної економічної інтеграції;
- розглянути особливості економічної інтеграції в рамках ЄС;
- визначити сучасні проблеми та перспективи розвитку ЄС.
Структура курсової роботи складається з трьох частин і висновку.
В першій частині розглядаються теоретичні концепції міжнародної економічної інтеграції, визначається її поняття, необхідність та історична неминучість, основні умови і передумови, а також основні теоретичні концепції та школи міжнародної економічної інтеграції.
Під другій частині характеризується економічна інтеграція в Західній Європі: сутність та причини виникнення ЄС, етапи інтеграції і механізм її здійснення.
В третій частині визначаються сучасні проблеми та перспективи розвитку ЄС.
Теоретичною і методологічною основою роботи послужили роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, тематичні матеріали періодичних видань, а також інформаційні джерела мережі Інтернет.
1. Теоретичні концепції та об'єктивні передумови міжнародної економічної інтеграції
1.1 Поняття, об'єктивна необхідність і історична неминучість міжнародної економічної інтеграції
В умовах інтернаціоналізації світової економіки зростає залежність розвитку кожної національної економіки від зовнішніх факторів. Це підтверджується зростанням світового товарообороту, обсягів інвестування капіталів за кордон, активізацією міжнародної міграції робочої сили. Очевидно, це виникає з того, що зовнішньоекономічні чинники пом'якшують (або навіть усувають) частину протиріч у національних економіках, дозволяючи більш раціонально поєднувати внутрішні та зовнішні можливості для ефективного господарювання і економічного розвитку.
Останнє веде до поглиблення міжнародного поділу праці (МРТ) та посиленню взаємозалежності національних економік, що виходять за межі своїх національних територіальних кордонів і стають все більш відкритими. Як наслідок формуються різноманітні і стійкі господарські зв'язки (Насамперед виробничі, фінансові, зовнішньоторговельні і т.д.), які виводять відтворювальний процес за межі національної економіки та в результаті переплетення з факторами виробництва інших економік, дозволяють підвищити їх економічну ефективність.
Цей процес протікає в умовах ринку, саме існування якого передбачає наявність конкуренції, постійне оновлення конкурентообразующіх факторів і загострення конкурентної боротьби за ринки збуту, джерела сировини та інші чинники і умови виробництва. В результаті з'являються нові форми господарювання, що дозволяють перетворити реальних і потенційних конкурентів на сучасному ринку в партнерів, з якими можна погоджувати заходи з реалізації економічних і соціальних програм, вирішувати завдання, які неможливо виконати в повному обсязі без об'єднання, інтеграції зусиль і ресурсів декількох країн.
Подібне об'єднання відбувається на рівні підприємств (фірм, корпорацій і т.д.) - фірмова інтеграція, і на рівні держав - міжнародна (міждержавна) економічна інтеграція (МЕІ). В окремих джерелах її називають регіональною економічною інтеграцією (Реі), що є за змістом синонімом МЕІ. Таким чином, в самому загальному сенсі МЕІ - об'єднання держав.
У підходах до визначення поняття В«МЕІВ» існують відмінності. Одна група авторів [11, с.11, 16,575] визначає МЕІ як процес зближення, взаємопроникнення, зрощування національних економік в рамках інтеграційних угруповань у загальних територіальних межах об'єдналися держав. Інша група авторів розглядає інтеграцію як створення єдиної багатонаціональної економіки з єдиним відтворювальним процесом взамін національних економік, тобто як результат процесу [10, с.257]. Треті вважають, що інтеграцію слід розглядати у двох аспектах: як економічну категорію і як процес [12, с.572].
Видається, що останній підхід найбільш продуктивний. Однак, розглядати інтеграцію слід не як процес зближення, зрощування і т.д., а як процес створення державою умов для підвищення ефективності функціонування національних економік за рахунок їх зближення, взаємодії, зрощування. Справедливість такого підходу доводиться еволюцією форм інтеграції, яка буде розглянута нижче.
Як економічна категорія МЕІ - це В«особливого роду міжнародні економічні відносини регіональної економічної угруповання і кожного її учасника між собою і з третіми партнерами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продукту всередині інтеграційного угруповання і поза нею, спрямованого на підвищення ефективності відтворювального процесу, кож...
