Міністерство освіти і науки України
Донецький національний університет
Кафедра В«Міжнародна економікаВ»
Реферат
з дисципліни В«Міжнародна торгівляВ»
на тему: В«Зовнішньоторговельні відносини В'єтнамуВ»
Підготувала Викладач
студентка IV курсу Бойко О.М.
економічного факультету
спеціальності В«Міжнародна економікаВ»
групи 0503 Б
Жіенко Е.Н.
Донецьк
2011
Зміст
Введення
1. Коротка характеристика держави
2. Історія розвитку зовнішньої торгівлі В'єтнаму
3. Сучасний стан справ
Висновки
Список використаної літератури
Введення
З 1986 В'єтнам здійснює нову політику всебічної реформи соціальної економіки і багатосторонню зовнішню політику під девізом: В«В'єтнам хоче бути другом і надійним партнером країн всього світу В». В'єтнам самостійно здійснює інтеграцію у світову економіку, переходячи з системи планової централізованої економіки в систему ринкової економіки соціалістичної спрямованості.
При даних геополітичних умовах, багатих природними і трудовими ресурсами, а також при проведенні відповідної політики реформ В'єтнам став державою, володіє експортним перевагою по тропічним сільськогосподарським, лісовим, рибним продуктам, продукції швейного і взуттєвого виробництва, електронної та комп'ютерної продукції, меблів і кустарно-художніх виробів і т.д.
Вступивши в організацію АСЕАН в липні 1995 р., В'єтнам взяв участь у кількох Угодах по вільну торгівлю: АСЕАН - КНР, АСЕАН - Японія, АСЕАН - Південна Корея, АСЕАН - Індія, АСЕАН - Австралія і АСЕАН - Нова Зеландія. В'єтнам бере участь у конференції АСЕМ з 1996 р. і організації форуму Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) з 1998 р. З 2007 року В'єтнам є членом Світової організації торгівлі (СОТ). Закінчені двосторонні переговори В'єтнаму з основними партнерами, як ЄС, КНР, Японією, Південною Кореєю, Індією та т.д.
1. Коротка характеристика держави
Соціалістична Республіка В'єтнам - держава в Південно-Східній Азії, розташована на півострові Індокитай. На заході межує з Лаосом і Камбоджею, на півночі - з Китаєм, зі сходу і півдня омивається Південно-Китайським морем.
В'єтнам ділиться на 58 провінцій (вьетн. Tỉnh, тинь). Поряд з цим існує 5 міст центрального підпорядкування, які мають такий самий статус, як провінції. Столиця держави - Ханой.
Чисельність населення - 89600000 (оцінка на липень 2010, 13-е місце в світі). Річний приріст - 1,1% (Фертильність - 1,93 народжень на жінку). Середня тривалість життя - 69,5 років у чоловіків, 74,7 року у жінок. Міське населення - 28%. Грамотність - 94 % Чоловіків, 87% жінок (оцінка 2002 року). Офіційна мова - в'є, частина населення може говорити по-англійськи, по-французьки, по-китайськи. Релігії - буддисти 9,3%, католики 6,7%, хоа-хао 1,5%, као-дай 1,1%, протестанти 0,5 %, Атеїсти 80,8% (за переписом 1999 року). [13]
Протягом останнього десятиліття економіка В'єтнаму демонструвала вражаючі успіхи. Ще з 1992 року В'єтнам проводить роздержавлення промислових підприємств. Вітається залучення іноземних інвестицій, створення спільних підприємств. У сфері послуг, торгівлі і у виробництві. В'єтнам є членом СОТ. Щорічний приріст ВВП, в середньому, становив 8,5% (проте, в 2008 р. він знизився до 6,5%, а в 2009 р. до 5.2%). [13]
В'єтнам володіє багатьма природними ресурсами: фосфати, вугілля, марганець, боксити, хроміти, поклади нафти і газу на морському шельфі, ліс, гідроенергія.
ВВП у 2009 році склало 92400000000 дол ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності) - 2,9 тис. дол (167-е місце в світі). [13]
Сільське господарство (52% працюючих, 21% ВВП) представлено вирощуванням рису, кави, каучуконоси, бавовни, чаю, перцю, сої, кеш'ю, цукрової тростини, арахісу, бананів; займаються розлученням птиці; проводиться вилов риби і морепродуктів.
Промисловість (15% працюючих, 40% ВВП) представлена ​​обробкою сільгосппродукції, виробництвом одягу, взуття, видобутком нафти.
Сфера обслуговування - 33% працюючих, 39% ВВП.
Безробітних у В'єтнамі - 6,5% (2009 р.). Протягом останніх 15-ти років В'єтнам став одним із самих помітних експортерів в США. Починаючи з кінця 2008 р. стали відчуватися наслідки зменшення попиту з боку американських споживачів. Це зачіпає меблі, електроніку, одяг, текстиль, взуття, морепродукти. Разом з тим, при зменшенні валових показників експорту, у в'єтнамських виробів з'являється шанс зайняти більшу частку американського імпорту за рахунок витіснення виробів з КНР, Індії, Мексики завдяки меншій собівартості. В кінці 2009 р. і початку 2010 р. економіка показує ознаки відновлення на колишні позиції за темпами зростання. А в 2010 р. річне збільшення ВВП наблизилося до 6.5%. [13]
У В'єтнамі створено три ключових економічних регіону:
1. Північний, що включає в себе міста Ханой і Хайфон, провінції Куангнінь, Хайзионг, Хунгйен, Хатай, Віньфук, і Бакнінь.
2. Центральний з містом Дананг і провінціями Тхуа Тхіен Хюе, Куангнам і Біньдінь.
3. Південний з містом Хошимін і провінціями Донгнай, Барії-Вунгтау, Біньзионг, Тайнінь, Біньфиок, і Лонган.
Найпотужнішим з трьох є південний.
2. Історія розвитку зовнішньої торгівлі В'єтнаму
Економіка В'єтнаму на Протягом багатьох років аж до реформ в країні (1986р.) була тісно пов'язана з геополітичним напрямом розвитку країни в цілому, несла на собі відбиток колонізації, війни та ідеологічних пріоритетів розвитку країни. Економіка країни в цілому і її зовнішня торгівля зокрема була замкнута в просторі політичних та ідеологічних партнерів:
- в колоніальний період (1858-1954гг.) З метрополією - Францією;
- в період розділеної країни (1955-1975гг.), Північний В'єтнам - з КНР і СРСР, а Південний В'єтнам - з США;
- в період 1976-1985рр. з СРСР та іншими країнами-членами РЕВ. [4]
До 1986р. товарообіг зовнішньої торгівлі стабільно ріс в основному за рахунок зростання імпорту. Основою міжнародної спеціалізації В'єтнаму, а отже, головними статтями експорту були мінеральна сировина та продукти тропічного землеробства. Зростання обсягу імпорту, в свою чергу, не був спрямований на заохочення експорту, а, головним чином, на здійснення імпортозамінної політики.
У 1990-2000рр. В'єтнам прагнув розумно поєднувати елементи режиму імпорту заміщення у важкій промисловості (енергетиці, транспорті, зв'язку) зі стратегією експортної орієнтації в легкій і електронній галузях, поетапно послаблюючи державний контроль на зовнішньою торгівлею, заохочуючи залучення іноземного капіталу.
Подальша оптимізація товарної структури в'єтнамського експорту, йшла в напрямі зростання вартості експорту готової промислової продукції (з високою часткою доданої вартості), підвищення в ній технологічного компонента. У цілому, експорт перестав розглядатися як засіб для покриття імпорту, імпорт, в свою чергу розглядається виключно як інструмент отримання передового обладнання, знань і нових технологій.
В ході реформ відбулося кардинальна зміна державних підходів до зовнішньоекономічної політиці, що відбилося на зміні торговельних партнерів і розширенні їх кола. Були подолані ідеологічні орієнтири у виборі зовнішніх партнерів, почалося проведення відкритої зовнішньої політики, що забезпечило можливість широкого виходу на світовий і регіональний ринки. [5]
До 2000-ті р. розширилася географія зовнішньоторговельних зв'язків і змінювалася її територіальна структура. Зовнішня торгівля переорієнтувалася на країни азіатського регіону і Європейського Союзу, що сприяло стабілізації та пожвавлення економічної обстановки в країні. На частку азіатських країн припадало дві треті зовнішньоторговельного обороту...
