МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Курсова робота
з дисципліни В«Міжнародна економікаВ»
на тему В«СВІТОВИЙ РИНОК КАПІТАЛУВ»
Керівник: студентки 2-го курсу Півоносов М.Ю. денного відділення
економічного факультету
групи 0503Г
Чаусове Христини
Донецьк - 2009
Зміст
Введення
Розділ I. Теоретичні основи функціонування світового ринку капіталу
1.1. Сутність та особливості світового ринку капіталу
1.2. Інститути та учасники світових ринків капіталу
1.3. Основні види ринків капіталу.
Розділ II. Аналіз тенденцій розвитку світового ринку капіталів
2.1.Економіческая оцінка розвитку сучасного ринку капіталу.
2.2 Дослідження місця і ролі України в структурі світового ринку капіталу
Розділ III. Проблеми і перспективи розвитку ринку капіталів України в умовах глобалізації світової економіки
3.1 Основні протиріччя українського ринку капіталу та шляхи їх вирішення
3.2 Перспективи інтеграції України у світовий ринок капіталу
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
міжнародний ринок капітал український банк
Актуальність теми . Дослідження сучасного стану і тенденцій розвитку міжнародного ринку капіталу затребуване економічною наукою з точки зору коригування вже існуючих або вироблення нових підходів до оцінки місця і ролі цього ринку в системі міжнародного ринку позикових капіталів, визначення масштабів і характеру впливу відбуваються на ньому змін на розвиток як окремих країн і регіонів, так і світової економіки в цілому. [3, с.293]
Метою дослідження курсової роботи є аналіз найбільш значущих аспектів впливу глобалізації світової економіки на функціонування міжнародного ринку капіталу.
На основі мети поставлені основні завдання : визначити місце міжнародного ринку капіталу в структурі світового господарства, розкрити його функції та роль, проаналізувати особливості механізму його, розглянути основні аспекти впливу на нього глобалізації, виявити основні проблеми, що перешкоджають виходу українських банків на міжнародний ринок капіталу в якості повноправних учасників. [1, с.154]
Об'єктом дослідження в дисертації є міжнародний ринок капіталу. Предмет дослідження - Закономірності розвитку міжнародного ринку капіталу в умовах глобалізації світової економіки. [2, С.439]
Теоретичною основою для написання курсової роботи послужили роботи вітчизняних (Л.Н. Красавіна, Б.Г. Федоров, В.М. Шена) і зарубіжних (Д.В. Пейдж, М. Мелвін, Дж. Сакс, Дж. Фріден, І. Вальтер та ін) учених, а також матеріали фахівців у сфері банківської справи (Е.Ф. Жуков, А.В. Ломакін, О.І. Лаврушин та ін.)
Розділ I. Теоретичні основи функціонування світового ринку капіталу
1.1. Сутність і особливості світового ринку капіталу
Світовий ринок капіталу - це невід'ємна частина світового господарства, яка на міжнародному рівні відіграє все більш зростаючу роль. З функціональної точки зору міжнародний капіталу являє собою складний економічний механізм, систему ринкових відносин, яка забезпечує акумуляцію і перерозподіл фінансових коштів між країнами та регіонами. [1, с.155]
По широкому визначенням, світовий ринок капіталу - це сукупність національних ринків капіталу, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу. По вузькому визначенню, це тільки ті фінансові ресурси, які використовуються в міжнародних економічних відносинах, тобто відносинах між резидентами і нерезидентами.
Особливостями світового ринку капіталів в останні десятиліття є:
В· а) нові напрями вивозу капіталів;
В· б) нові суб'єкти експорту та імпорту капіталів;
В· в) зміна мотивів експорту капіталу;
В· г) зміна ролі і питомої ваги окремих країн у експорті та імпорті капіталу; [1, с.156]
Серед найбільших світових експортерів капіталу в Наприкінці 80 - початку 90-х рр.. були такі країни, що розвиваються, як Тайвань (6% вивозиться капіталу), Гонконг (5%), Китай (2,5%) та ін
У 70-80-і рр.. різко зросли масштаби позичкових капіталів. Якщо в попередні десятиліття переважали прямі інвестиції, то в даний період домінуючою формою стала позичкова. У 90-і рр.. ситуація знову стала змінюватися на користь ринку цінних паперів, масштаби операцій на якому більше значні, ніж на ринку банківських позичок. [3, с.295]
Безперечним лідером в експорті капіталів стала Японія, на частку якої на рубежі 80 - 90-х рр.. припадало 53% вивозиться з всіх країн капіталу. Друге місце в експорті займає Швейцарія, на частку якої припадає лише 8% вивозиться капіталу, а США не потрапляють в першу п'ятірку експортерів. Відмінною рисою останніх десятиліть стало те, що США з найбільшого в минулому експортера капіталу перетворився на найбільшого імпортера, на частку якого припадає близько 30% імпорту капіталу. За США йдуть Великобританія (9%) і Канада (8%). [5, с.286]
Особливістю останніх десятиліть є також те, що найбільша інтенсивність світового ринку капіталів припадає на Європу. Цьому сприяють інтеграційні процеси, зняття багатьох регламентацій, які регулюють експорт та імпорт капіталів. На Західну Європу припадає значна частина американського і японського експорту капіталу. [6, с.117]
У 80-і рр.. подальший розвиток одержали євроринки, елементами яких поряд з ринком євровалют стали ринки єврооблігацій і євроакцій. Євроринок стає складовою частиною світового ринку капіталів. Наприклад, на світовому ринку облігацій тепер здійснюється купівля-продаж іноземних облігацій і єврооблігацій. Іноземні облігації звичайно випускаються в певній країні, виражені в національній валюті та продаються на певній фондовій біржі даної країни. Єврооблігації, як і інші елементи євроринків, втрачають національну приналежність, не мають територіальної прихильності, можуть бути розміщені в низці міжнародних банків. [3, с.295]
У 90-і рр.. ринок капіталів знаходиться під впливом змін в колишніх соціалістичних країнах. Ці країни відчувають підвищену потребу в кредитах з двох причин: для покриття дефіциту платіжного балансу і структурної перебудови економіки, яка є умовою подальшого економічного розвитку. Однак приплив капіталу стримується в основному тими ж причинами, що були описані в відношенні країн, що розвиваються. [4, с.708]
Прямі іноземні інвестиції в 1998 р. склали менше 1% від ВВП республіки. Іноземні та спільні підприємства створюються з участю польського, німецького, російського та інших капіталів. Прямі іноземні інвестиції в країну складають менше 0,5% всіх іноземних прямих інвестицій в східноєвропейські країни. На душу населення в 1996 р. припадало близько 20 дол. прямих іноземних інвестицій. [4, с.710]
Основними кредиторами республіки виступають Росія, Німеччина, США, Японія, МВФ, Світовий банк реконструкції та розвитку та ін У порівнянні з індустріально розвиненими, що розвиваються і деякими країнами з перехідною економікою зовнішній борг Білорусі відносно невеликий, до початку 1999 р. він склав близько 7% від ВВП за курсом Мінської валютної біржі.
Крім того, існує заборгованість РАО В«ГазпромВ» за енергоносії в розмірі від 1 до 2% від ВВП. Зовнішній борг на душу населення республіки складає приблизно 100 дол. (Для порівняння: на Україні - 190 дол.). [2, с.441]
Це призвело до зростання відсоткової ставки за кредитами і посилення умов міжнародних кредитів. Підвищилися вимоги до оцінки кредитоспроможності позичальників. [1, с.157]
<...
