ЗМІСТ
Введення
1) Характеристика енергетичної бази Китаю
1.1 Паливно-енергетична галузь промисловості Китаю
1.2 Нафтовидобувна промисловість
1.3 Природний газ
1.4 Ядерна промисловість
2) Економічні перетворення КНР і їх відображення на енергетичній безпеці країни
2.1 Перший етап реформ
2.2 Другий етап реформ
2.3 Третій етап реформ
2.3 Четвертий етап реформ
Висновок
Список літератури
Введення
На початку XXI століття в структурі світової енергетики відбуваються якісні зміни. Країни, перш за все, розвиваються, стають головними динамічними чинниками, які породжують і замикають на собі основну частку і приріст споживання енергетичних ресурсів.
Невід'ємною частиною економік світових держав стає співпраця в енергетичній сфері, як двостороннє, так і багатостороннє. Створюються численні проекти, підписуються угоди, укладаються договори, проводиться великомасштабна торгівля енергоносіями.
В сучасному світі йде явне поглиблення та регіоналізація світової енергетики, формуються нові енергетичні простору, розширюються ринки енергоносіїв. Разом з тим, аналітики все частіше розвивають глобальні підходи до проблем енергоресурсів. Проблеми забезпечення енергоносіями відносять не тільки до торгової стороні відносин між державами, при якому одне держава продає сировину, отримуючи прибуток, а інше набуває його отриманий ресурс, але і до економічної і навіть до гуманітарної стороні, так як енергетичне питання в більшій чи в меншій мірі стосується жителя будь країни.
Все частіше в публікаціях дослідників про проблеми світового масштабу вводяться такі терміни як енергетична безпека, енергетична стабільність, модель енергетичного світу. У визначеннях цих термінів міститься ідея захищеності країн від загроз нестачі енергетичних ресурсів, також йдеться про недоступності енергоносіїв або про небезпеку споживання неякісного сировини.
У енергетичної стратегії Росії якраз наведені визначення, як нам здається, важливих для нашої курсової роботи чинників енергетичної системи світу. Знаючи терміни та їх формулювання, ми зможемо проводити дослідження тих проблем, про які згадаємо трохи нижче.
Енергетичної безпекою російські дослідники називають стан захищеності країни, її громадян, суспільства, держави, економіки від загроз браку енергоносіїв. Загрози визначаються як зовнішніми (Геополітичними, макроекономічними, кон'юнктурними) чинниками, так і власне станом і функціонуванням енергетичного сектора країни [1], в стратегії також висвітлюється формулювання міжнародної енергетичної безпеки . Вона трактується як стан захищеності енергетичних відносин, енергетичних систем і енергетичних процесів від різного виду загроз, здатних викликати дестабілізацію енергетичної обстановки, енергетичні конфлікти, порушення енергетичних процесів на регіональному і глобальному рівнях. [2]
І дійсно, енергетичні ресурси стали набувати все більшої значимість у політиці держав, вони представляють важливу роль в промульгірованіі державних інтересів, їх політичних і економічних дій.
У нашій роботі хотілося б простежити тенденції розвитку енергетичної системи такого великого, що розвивається і потужної держави, як Китай. Дійсно, його колосальні успіхи, досягнуті за чверть століття після таких важких подій, як "великий стрибок" і "культурна революція", є вражаючим міжнародною подією на рубежі XX і XXI вв. У багатьох країнах Китай сприймається, як країна, вдало проводить ринкові реформи і демонструє видатний приклад динамічного розвитку.
Незважаючи на те, що досягнення на шляху реформ Китаю розглядають і оцінюють дуже високо, все ж досі ведуться численні дискусії та роздуми про причини та істоту ужитих у Китаї заходів, що зробили можливим таке потужне економічне розвиток.
Кожен дослідник, який розглядає прогресивно розвивається економіку Китаю, в якості передумов і причин, вплинули на успішні результати, може виділити абсолютно будь-які фактори, стимулюючі проведення реформ і точки зору різних дослідників щодо цих факторів можуть бути абсолютно справедливими. Однак, що Щодо наслідків і, так би мовити, В«побічних ефектівВ» політики реформування, все думки з'єднуються воєдино, - основна проблема Китаю - гостра брак ресурсів. Саме проблема енергетичної безпеки Китаю представляється нам цікавою та актуальною.
За останню чверть XX та початок XXI ст. китайська економіка багаторазово зросла. У країні сформувався повноцінний комплекс сучасних галузей промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, торгівлі. За економічним потенціалом Китай увійшов до п'ятірки держав світу з найбільшим ВВП. [3] Динаміка простежується і в урбанізації населення. Значні успіхи досягнуті у зовнішній і прикордонній торгівлі, Китай став одним з головних акторів світового ринку.
КНР також стала володарем найбільших валютних запасів, розміщених по перевазі в цінних паперах США і частково країн Європейського Союзу. Таке крупне досягнення зміцнює фінансове становище країни і дозволяє розширювати діяльність китайських підприємницьких структур за кордоном.
Китай став великим, визнаним гравцем на геополітичній арені. Без його участі не приймаються рішення світової спільноти щодо важливих питань сучасності. Китай став учасником численних міжнародних організацій і об'єднань.
Роль цієї країни у багатьох областях незаперечна і беззаперечна, у своєму дослідженні нам хочеться висвітлити В«зворотну сторону медалі В»настільки швидкого розвитку КНР, зосередившись на найбільш докладному вивченні енергетичної проблеми та безпеки Китайської Народної республіки. Як показує сучасна практика, більшість країн, що не мають належної кількості енергетичних ресурсів в силу геополітичних причин, проте вимушені шукати додаткові джерела через швидких темпів роззявляти економіки. Китай в даній ситуації не є винятком.
Тема енергетичної безпеки Китаю достатньо вивчена як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі, так як це питання є актуальним для всієї світової спільноти. Економіка КНР - це гігант на міжнародній арені, який поширює вплив на більшу частину країн, в тому числі і на Росію. А самим ключовим фактором нашого інтересу до КНР є стабільність економіки. Загальновідомо те, що в будь-яких торгових відносинах є як спад, так і зростання, як злети, так і падіння, а за гравцем такої величини слід спостерігати дуже уважно, тому що від його дій залежать дуже багато торгово-економічні системи.
У своїй роботі нам представляється цікавим розглянути внутрішню складову енергетичної бази Китаю, то, що мається в надрах країни, як це використовується, і ті проблеми, з якими стикається держава.
Для вивчення динаміки розробки ресурсів Китаю ми звернемося як до досить раннім джерелам інформації, так і до пізніших. Офіційною інформацією про ресурси, наявних на території Китаю, про які ми оповідаємо в першій главі, послужив матеріал довідника В«Китайська народна республікаВ» [4], 1989 року. У довіднику прописані базові дані про розроблених на той момент ресурсах і розвивається промисловості, паливно-енергетичній, нафтовидобувної і газодобувної. Доповнити цю інформацію ми зможемо завдяки монографії Г.І. Чуфріна В«Китай у XXI столітті: глобалізація інтересів безпеки В»[5]. У його статті під назвою В«Енергетична безпека КитаюВ» структуровані і дуже чітко прописані основні тенденції розробок енергоресурсів. Статистичні дані наведені в таблицях, що сприяє якнайшвидшому сприйняттю інформації. Стаття включає аналітичні коментарі і прогнози, які, безумовно, допомогли при створенні нашої роботи.
інформативністю володіє журнал республіки Казахстан В«KazenergyВ», що випускається з 2005 року. Статті цього журналу публікуються в Інтернеті і висвітлюють проблеми енергетич...