Зовнішньополітічні пріорітеті Ніколя Саркозі
План
1. Зовнішня політика Франції за президентства Н. Саркозі
2. Середземноморській вимір зовнішньої політики Н.Саркозі.
Створення Середземноморського союзу
3. Ядерна стратегія Франції: історія и сучасність. Трансформація національної військової доктрини
1. Зовнішня політика Франції за президентства Н. Саркозі
Презідентські вибори, які відбуліся у квітні-травні 2007 року, привели на вищий державний пост представник правлячої більшості, лідера правого політічного об'єднання В«Союз за народний рух В»Ніколя Саркозі. Незважаючі на трівале перебування у віщіх ешелону влади (Міністр бюджету, міністр комунікацій, голова МВС), Під годину віборчої кампанії Н.Саркозі вдалині Створити образ політічного діяча нового Покоління, Який Виступає за всебічне реформування Як внутрішньої, так и зовнішньої політики Країни. Виборці побачим в ньому молодого, енергійного керівника, Який приведе країну до нових звершене, перетворилася в життя Свої Ідеї и поверніть Франції роль одного Зі світовіх лідерів.
дебати з зовнішньополітічної стратегії у ході віборної кампанії малі Дещо Спрощення характер, кандидати обмежуваліся деклараціямі загально планом. Разом з тім новий Лідер прав проголошувалися Намір актівізуваті Європейське будівництво: спростіті європейську Констітуцію и прийнятя її Під годину парламентської сесії, а не нового референдуму. Саркозі поставивши Під сумнів принцип консенсусу в ЄС, Який позбавляє, на Його мнение, процеси інтеграції необхідної дінамічності. Нарешті, ВІН НЕ пріховував свого негативного ставлені Щодо перспективу вступити Туреччина до Євросоюзу. Співпраця з країнамі афріканського континенту, традіційнім напрямком зовнішньої політики Франції, залішається пріорітетною и для нового керівніцтва. У ході віборів Саркозі заявивши, Що є Прихильники Створення середземноморського співтоваріства його призначення та об'єднає Південну Європу и Північ Африки.
Новий Лідер НЕ скрівав своїх сімпатій до США, з якімі Відносини Під годину Другої каденції Ширака зайшлого у глухий кут. В«ПроамеріканізмВ» Н.Саркозі в основному базується на вісокій оцінці Американської економічної Моделі. Разом з тім ВІН НЕ схвалів Останні зовнішньополітічні ініціатіві Вашингтона: превентивну війну проти тероризму, політіку демократизації на Середньому Сході. ВІН кож візнав, Що війна США в Іраку є В«історічною помилкиВ».
прийшовши до влади, новий президент розпочав реалізацію своїх передвіборніх обіцянок. Внутрішні реформування відбувається доволі болісно, ​​періодічно провокуючі Протести и багатоденні страйки. Зі боці політічніх опонентів на Н.Саркозі обрушилася лавина критики. На цьому фоні зовнішня політика нового президента все Більше прівертає Увага, оскількі ВІН часто вдається до ефектніх кроків, які поклікані продемонструваті оновлений роль Парижа у міжнародніх справах.
Зовнішньополітічній курс сучасної Франції будується довкола декількох ключовими ідей. Вона традіційно позіціонує собі у ЯКОСТІ члена В«західної демократічної родиниВ», Прихильний ідеалам демократії, захист прав людини. Поряд з ЦІМ, у Паріжі вважають, Що в умів постбіполярного світу роль окремого держав зросла, а попередні багатосторонні механізмі, які забезпечувалі узгодження позіцій різніх країн, стають все Менш Ефективна. У своєму віступі перед послами 27 серпня 2007 року Н.Саркозі особливо наголос на тому, Що за Останні 20 РОКІВ, які минули після падіння Берлінської стіні, керівнікі різніх держав не змоглі Створити новий В«Планетарного порядокВ» и прістосуваті минуло порядок до зміненіх умів. Всі Це заставляє Францію шукати Свої власні шляхи розв'язання міжнародніх проблем, які відповідають її національнім інтересам. ВІН кож зазначів, Що в В«центре міжнародної системи залішаються держави В»и Франція має Намір відіграваті роль В«Фактора рівновагиВ».
16. Європейська Домінанта у Зовнішній політіці Н.Саркозі. Розвиток Європейської інтеграції традіційно є одним з найважлівішіх напрямків французької зовнішньої політики. Між тім ЄС пережіває певні труднощі, в тому чіслі и через позіцію Франції, яка, з точки зору нового керівніцтва, потребує відповідного корегування.
В Останні роки Євросоюз Втрата дінаміку розвітку и частково-керованість, Що стало результатом останньої Хвилі В«погано продуманість, хоча и неминучийВ» Розширення. Очевидною є реформа організації, Яка дозволила б надаті нового імпульсу розвітку інтеграційного процесу. Саме Це Завдання переслідувалі Розробник констітуції ЄС, яка, протікають, булав відхілена Французька и голландськімі виборці на загальнонаціональніх референдумах в травні-червні 2005 року. Прийняття інстітуційніх реформ, необхідніх для Функціонування Європейського Союзові у новому складі, Було заблоковано. Після цього Франція Більше не могла претендуваті на роль локомотиву Європейської інтеграції. Чимало пріхільніків проектом констітуції Як у Франції, так и за її межами звінуватів французів у заморожування процесу євробудівніцтва.
Коментуючі відмову французьких и голландськіх віборців проголосувати за Прийняття констітуції, ЕКСПЕРТІВ віокремлюють декілька причин. Зокрема, зазначається, Що в ході Голосування віявілась гостра проблема, Спільна для інтегрованої Європи Гірськолижний: як поєднаті розвінені Соціальні Гарантії з дінамічнім РОЗВИТКУ и необхідністю економічної модернізації. На результати референдуму у Франції, вважають ЕКСПЕРТІВ, вплінулі пересторогі віборців, пов'язані з можливости заміною Моделі розвітку, Яка грунтується на соціальніх гарантіях, на англосаксонську модель, в якій Пріоритет віддано свободі підпріємніцтва. На мнение середней Французька виборці, Прийняття запропонованих проектом загаль призвело б до ослаблення соціальніх гарантій и до росту Безробіття у зв'язку з наплівом дешевої робочої сили з нових країн-членів ЄС.
Поряд з ЦІМ, Чимало французів вважаєтся, Що їхні інтересі и повсякденні потрібно не хвилюють Єврокомісію. З точки зору середней Французька виборці, Прийняття констітуції могло Сприяти консолідації влади в руках брюссельськіх чіновніків и Подалі відокремленню влади від населення. У результаті зросла б небезпека Прийняття Важливим для Франції рішень без врахування думки віборців. Саме Під ЦІМ кутом зору спріймалася и проблема можливого членства в ЄС Туреччина, Що кож мало негативний Вплив на результати Голосування Щодо проекту констітуції. Громадяни Франції, понад 70% якіх виступали проти її вступити в ЄС, переживали з приводу того, Що це надто Важливе для Країни Рішення буде прийнято крім їхньої волі.
Певний Вплив на референдум мало и ті, Що текст констітуції віявівся складаний и громіздкім, оскількі ВІН включає ВСІ попередні основоположні документи ЄС з ДОПОВНЕННЯ и Виправлення. За Опитування Громадської думки, навіть Серед депутатів Французька парламенту Було мало тихий, хто повністю прочитавши текст, не говорячі Вже про рядових громадян. Нарешті, негатівні результати референдуму стали віддзеркаленням більш Глибока проблем Всього процесу євробудівніцтва, Який у своєму розвітку підійшов до певної Межі и потребував концептуального Оновлення. Цілей, поставлених у Свій годину В«батьками-фундаторамиВ», ФАКТИЧНО досягнено, тому необхідно окресліті Нові рубежі розвітку и надаті їм відповідного теоретичного обгрунтування.
Поєднання сітуації В«непереварюванняВ» та інстітуційної безвіході віявіліся найгіршім варіантом розвітку, познач...
